Побудова структурної моделі механізму формування корпоративною соціальною відповідальністю в управлінні машинобудівним підприємством

summary

Як зазначалося раніше для повної характеристики механізму формування корпоративної соціальної відповідальності необхідним є застосування системного та процесного підходів, які дозволяють визначити місце механізму корпоративної соціальної відповідальності у загальній системі управління підприємством та ідентифікувати властивості, притаманні тільки даному механізму. Натомість запровадження механізму є неможливим без врахування процесу прийняття управлінських рішень як «найменшої» частки системи управління, реалізація якого є неможливою без інформаційного забезпечення.

Таким чином, процес управління корпоративною соціальною відповідальністю машинобудівного підприємства зводиться до безперервного процесу обробки інформації, її подальшого аналізу з метою розробки та прийняття управлінських рішень за результатами аналізу. Як наслідок, інформація, з одного боку, виступає генератором розвитку системи управління корпоративною соціальною відповідальністю підприємства, а з іншого, джерелом невизначеності та ризику [24, c. 36-37].

Зважаючи на виключне значення інформації як основи взаємозв’язку між елементами механізму, між формуванням корпоративної соціальної відповідальності та загальною системою управління підприємством, необхідно розглянути систему управління інформаційними потоками в контексті механізму формування корпоративної соціальної відповідальності підприємства.

Зазначимо, що система управління інформаційними потоками в механізмі формування корпоративної соціальної відповідальності не може розглядатися відокремлено від загальної системи управління підприємством, оскільки вона пов’язана з іншими складовими загальної системи управління підприємством, а саме: виробничо-функціональною (умови виробництва, безпека технологічного процесу, забезпечення санітарно-гігієнічних вимог); організаційною (гнучкість управління, новаторство при ухваленні рішень); кадрового (кваліфікаційний рівень працівників, їх навчання та розвиток, комплексна кадрова політика, політика працевлаштування інвалідів); філософсько-культурною (корпоративна культура, репутація та імідж підприємства, етичні принципи); підсистемою взаємодії із зовнішнім середовищем (зв’язок з засобами масової інформації, рекламна компанія, співробітництво з представниками органів влади та неурядових організацій); юридично-правовою (виконання положень нормативно-правових актів, колективного договору, внутрішнього кодексу).