Медведєва О.А. Розробка елементів технології виробництва \"рожевої\" телятини з використанням вітчизняних порід

summary

Для досліду I методом груп у 10-денному віці були сформовані три групи бугайців-ровесників, по 20 голів у кожній.

Метою першого досліду, проведеного у весняно-літній період, було ви­значення породи телят, найбільш доцільної для відгодівлі на “рожеву” теляти­ну в умовах режимного підсису під коровами-годувальницями в господарствах Сходу України. Крім того, у цьому досліді було вивчено питання оптимального віку забою телят у залежності від породи та напряму продуктивності. Матеріа­лом для першого досліду були бугайці ранньовесняного отелення українсь­кої чорно-рябої, симентальської порід та знам’янського м¢ясного типу, яких відго­довували до 4- та 6-міс віку з метою отримання “рожевої” телятини.

У другому досліді визначали найбільш сприятливу структуру раціону та набір молочних кормів при відгодівлі бугайців симентальської породи для одержання “рожевої” телятини в умовах ручного випоювання і групового утримання у весняно-літній період.

Три групи бугайців симентальської породи по 15 голів у кожній відгодову­вали на різноструктурних раціонах до 4-міс віку у групових загонах під наві­сами з метою одержання “рожевої” телятини у весняно-літній період. Симен­таль­ська порода була використана тому, що мала найкращі показники у першо­му досліді

Бугайці І групи до 4-міс віку одержали 630 кг незбираного молока і 166 кг концентрованих кормів; ІІ групи  – 520 кг незбираного та 290 кг збираного молока і 137 кг концентратів; ІІІ групи – 390 кг незбираного, 580 кг збираного молока і 122 кг концентратів.  Усього за період для тварин усіх піддослідних груп було витрачено 357 корм.од., 41.9-47.6 кг перетравного протеїну, 3184-3203 Мдж обмінної енергії.

У третьому досліді вивчали можливість ефективного одержання „рожевої” телятини у зимово-стійловий період. З цією метою 20 голів молодняку симентальської породи утримували у закритому приміщенні з оптимальними показниками мікроклімату. Рі­вень та схема годівлі телят до 4-міс віку були такими ж, які і в ІІ досліді.

У раціони  телят у всіх трьох дослідах включали корми, типові для Схід­ного регіону України. Вони були збалансовані відповідно до вимог деталізова­них норм годівлі. Поживність  кормів  визначали  згідно з результатами лабо­ра­тор­них  аналізів і даних довідкової літератури.

Кількість молока, спожитого телятами на підсисі, визначали зважуванням трьох телят із кожної групи на протязі двох суміжних днів тричі на день щодекадно. У ці ж дні проводився облік заданих  та згодованих кормів.

Гематологічні показники піддослідних бугайців визначали у 20-денному, 4- і 6-міс віці. Дослідження проводили у Луганській обласній ветеринарній лабораторії за загальноприйнятими методиками.

Контрольні забої телят проводили за методикою ВНДІМС (1984). Визначали передзабійну живу масу, масу парної і охолодженої туш та кількість внутрішнього жиру. Виходячи з цього, розраховували забійний вихід.

За результатами обвалювання туш (після 24-годинного охолодження)  визначали їх морфологічний склад, вміст м’якоті та кісток. При цьому відбирали середню пробу телятини для визначення її хімічного  складу згідно з загальноприйнятими методиками.

У науково-господарських дослідах розраховували конверсію протеїну кормів у білок туші бугайців за методикою Л.К.Лепайие (1977) і визначали економічну ефективність виробництва “рожевої” телятини при використанні різних порід, різного віку забою бугайців, різної схеми годівлі телят та сезону року їх вирощування. Економічну ефективність виробництва телятини визначали на основі фактичного обліку всіх витрат, у тому числі вартості новонародженого теляти (вартість 60 кормоднів 1 корови), виручки   від   реалізації телятини, одержаного чистого прибутку і розрахунку рівня рентабельності виробництва продукції (у цінах року проведення дослідів).