МЕТОДОЛОГИЯ АНАЛИЗА ТЕХНОГЕННО ОПАСНЫХ ОБЪЕКТОВ И ТЕРРИТОРИЙ ДЛЯ УПРАВЛЕНИЯ ИХ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТЬЮ

summary

У першому розділі зроблено критичний аналіз відомих моделей і методів аналізу аварій, аварійних процесів та їх наслідків. Визначено, що існуючі дослідження в цій галузі можуть розв‘язувати тільки певне коло задач: аналізувати більш прості аварії і кінетику розповсюдження забруднюючих речовин в повітрі, прогнозувати масштаби аварії на короткому інтервалі часу. Ці розробки використовувались як основа для оперативного контролю розвитку аварії, або як програмна база для вирішення деяких задач у складі систем управління. Проте, якщо ставити задачу вивчення умов виникнення тяжких аварії і їх екологічних наслідків розглянуті методи можуть використовуватися тільки у сукупності з іншими методами, як окремі елементи в складних системах моніторингу і прогнозування. Для розв‘язання більш складних задач моделювання процесів виникнення, розвитку і поширення аварійного викиду в повітря та прогнозу його екологічного впливу на довкілля необхідно застосувати комплексні підходи і можливість сучасних комп‘ютерних і інформаційних технологій.

Системний підхід аналізу тяжких аварій та їх екологічних наслідків, що направлений на координацію і інтеграцію використання наукових досліджень, цілісне охоплення явищ, які вивчаються і в той же час на поглиблене вивчення механізму виникнення аварій, розвиток аварійних процесів в просторі та часу, а також впливу вражаючих факторів аварії на довкілля. На підставі проведеного аналізу та узагальненні існуючих теоретичних рішень і математичних моделей розрахунку визначені основні методичні передумови до обґрунтування і розробки методології аналізу техногенно небезпечних об‘єктів і територій (рис.1). Методологія побудована за ієрархічним принципом і складається з блоків аналізу аварій, експертизи наслідків аварій, апріорної і апостеріорної оцінки ризику, а також прийняття управлінських рішень. Метою даної системи аналізу є формування множини альтернатив виникнення і розвитку аварії, оцінка ризиків за допомогою апостеріорного розподілу аварій і достовірності випадків при заданій кількості їх виникнення і порівняння з апріорним розподілом. При цьому повинні виконуватися принципи взаємодії і взаємозв‘язку різних ризиків. За допомогою розробленої методології приведено аналіз джерел, умов і обставин виникнення аварій і процес їх розвитку, а також оцінка їх дії на довкілля для прийняття управлінських рішень по мінімізації екологічних наслідків.