Теоретико-методологічні засади забезпечення інвестиційної безпеки України через механізм інституційного інвестування на ринку цінних паперів

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено  мету і завдання дослідження, зазначено основні результати дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади забезпечення інвестиційної безпеки за умов інституційних трансформацій світових ринків цінних паперів” визначено місце інвестиційної безпеки у системі економічної безпеки держави; проведено аналіз інституційних трансформацій на ринках цінних паперів, які впливають на стан інвестиційної безпеки, розглянуто систему небанківського інституційного інвестування на ринку цінних паперів як важливого джерела фінансових ресурсів.

У підрозділі 1.1. проаналізовано еволюцію категорії “економічна безпека”, уточнено зміст та місце категорії “інвестиційна безпека” в системі економічної безпеки. Аналіз показав, що за античних часів основна увага приділялася військовій і політичній безпеці. Пізніше, у працях І. Канта і Т. Гобса, було зроблено наголос на зв’язку між безпекою держави і станом добробуту населення. Потреба глибокого вивчення проблем економічної безпеки постала після кризи світової економіки у 1930-і роки. На той час, завдяки працям А. Сміта, А. Маршалла, В. Парето, Дж. Кейнса, В. Ойкена, Д. Норта, Фр. Перру, було розроблено теоретичну основу для розуміння закономірностей виникнення нестабільності економічних систем і криз, що створило можливість для розвитку економічної безпеки як наукової дисципліни. Важливе значення для розуміння і вивчення категорії “економічна безпека” мали праці представників інституціоналізму і неоінституціоналізму (Фр. Перру, Д. Норта і ін.), розвиток математичних методів (праці К. Ероу і Ж. Дебре, засновані на концепції економічної рівноваги В. Парето). В Україні проблеми економічної безпеки актуалізувалися після набуття незалежності. На думку автора, найповнішим є розроблене у Національному інституті проблем міжнародної безпеки визначення, згідно з яким економічна безпека держави вважається забезпеченою, якщо країна здатна у довгостроковому режимі задовольняти свої інтереси і потреби; генерувати інноваційні зрушення в економіці; протистояти зовнішнім загрозам та використовувати національні конкурентні переваги. Під інвестиційною безпекою у даній роботі розуміється такий рівень інвестування економіки, який забезпечує її розширене відтворення, раціональну реструктуризацію і модернізацію.

У підрозділі 1.2. обґрунтовано, що на стан інвестиційної безпеки в Україні впливають світові тенденції розвитку ринку цінних паперів, для аналізу яких автором використано великий обсяг новітніх статистичних даних. У забезпеченні інвестиційної безпеки зросло значення ринку цінних паперів з системою інституційних інвесторів. Щодо співвідношення понять “ринок цінних паперів” і “фондовий ринок” є два підходи. Згідно з вузьким підходом, фондовий ринок – це ринок довготермінових класичних цінних паперів (акцій та облігацій). Згідно з розширеним підходом (який переважає в сучасних дослідженнях і на практиці) фондовий ринок – інша назва ринку цінних паперів, оскільки за сучасних умов межа між довготерміновими і короткотерміновими цінними паперами поступово зникає, а у торгах на фондових біржах, крім акцій і облігацій, беруть участь короткотермінові комерційні цінні папери, інструменти грошового ринку і похідні фінансові інструменти – деривативи.