РАЗМЕЩЕНИЕ ПОЖАРООПАСНЫХ ОБЪЕКТОВ С УЧЕТОМ ВОЗДЕЙСТВИЯ ОПАСНЫХ ФАКТОРОВ ПОЖАРА НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ

summary

Вступ містить обґрунтування актуальності теми дисертаційної роботи, її основну мету, задачі дослідження, отримані наукові результати, що виносяться на захист, зв'язок з науковими програмами, наукову новизну і практичне значення роботи.

Перший розділ дисертації присвячено систематичному аналізу підходів до математичного моделювання задачі оптимізації розміщення пожежонебезпечних об'єктів, які є у випадку виникнення пожежі джерелами викидів аерозольних забруднень в атмосферу, з урахуванням характеристик можливої пожежі і геокліматичних факторів.

Основні роботи в області дослідження пожеж і їх соціальних, економічних, екологічних наслідків належать Н. Н. Брушлинскому, А.Я. Корольченко, В.И. Осипову, А.К. Микееву, А.Н. Баратову, Л.К. Ісаєвій і іншим вченим.

Математичному моделюванню фізичних процесів, що відбуваються при горінні, і дослідженню характеристик пожежі в залежності від виду пальної речовини, умов горіння і параметрів зовнішнього середовища для різних типів пожеж присвячені роботи Д. Драздейла, В.І. Блинова і Г.Н. Худякова, A.K. Hall, P.L. Hinkley, М.Я. Ройтмана, Н.П. Копилова.

Питання математичного моделювання процесів масопереноса і дифузії забруднюючих домішок в атмосфері розглядалися в роботах М.Є. Берлянда, О. Сеттона, О.С. Моніна, Г.І. Марчука, Н.Л. Бизової і ін.

Оптимізаційна задача розміщення джерел фізичних полів, у тому числі концентраційних полів забруднюючих викидів пожежі, близька до класу задач компоновочного синтезу технічних систем з розподіленими параметрами, великий внесок у розв’язання яких внесли В.Л. Рвачов, Ю.Г. Стоян, В.П. Путятін. Методологічною базою розв’язання задач компоновочного синтезу технічних систем з розподіленими параметрами служить теорія оптимізаційного геометричного проектування, яка розвинена в роботах С.В.Яковлева, М.І. Гіля, В.М. Комяк, І.А.Чуба.

У першому розділі також обґрунтовано обраний напрямок дослідження.

Аналіз розглянутих літературних джерел дозволяє зробити висновок про те, що, незважаючи на потребу кількісної оцінки рівня забруднення навколишнього середовища аерозольними продуктами горіння можливої пожежі, а також методів зниження впливу небезпечних чинників пожежі, конструктивний апарат рішення даної проблеми в цілому не розроблений.