ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА РЕГІОНУ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ПИЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульовано мету та задачі, визначено об’єкт та предмет досліджень, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. Надано інформацію щодо апробації та впровадження результатів роботи.

У першому розділі “Огляд літератури за темою дисертації та вибір напрямків проведення досліджень” наведено результати аналізу теоретичних та практичних досліджень з проблем екологічної безпеки. Систематизовано характер проявів небезпеки як при екстремальній дії небезпечних чинників (надзвичайні ситуації, аварійні режими тощо), так і при монотонному (безаварійному) функціонуванні об’єктів небезпеки. Проаналізовано теоретичні основи комплексного підходу до управління екобезпекою, який базується на всебічному вивченні умов формування небезпеки і домінуванні технічних методів регулювання її станів, визначено структуру екологічної небезпеки. Зазначено, що недостатньо вивчено роль чинників пилового забруднення у формуванні екологічної небезпеки регіонального рівня. Обґрунтовано необхідність подальшої деталізації та конкретизації ієрархічної структури екологічної небезпеки стосовно підвидів техногенного її класу. Встановлено необхідність проведення моніторингу проявів екологічної небезпеки, сформованої чинниками техногенного пилового забруднення атмосферного повітря на рівні аналізу конкретних технологічних процесів утворення небезпечних чинників з метою виявлення об’єктів, які вносять суттєвий вклад у формування небезпеки, а також раніше неврахованих джерел екологічної небезпеки.

Результати проведеного аналізу надали можливість сформулювати значимість поставлених в дисертаційній роботі наукових задач та виділити основні напрямки проведення досліджень з управління екологічною безпекою стосовно чинників техногенного пилового забруднення атмосферного повітря.

Другий розділ “Методологічні основи аналізу умов формування еконебезпеки при дії чинників техногенного пилового забруднення та методи оцінки її стану” присвячено аналізу особливостей формування регіональної екологічної небезпеки, пов’язаної з впливом на довкілля чинників пилового забруднення атмосферного повітря, а також викладенню методів оцінки стану еконебезпеки, сформованої інтенсивною дією зазначених чинників.

Стратегія досліджень стосовно формування небезпек різного генезису основана на визначенні місця певного виду чи підвиду еконебезпеки в її ієрархічній структурі. В роботі розроблена структурна схема техногенної небезпеки (рис. 1), яка деталізує і конкретизує загальну ієрархічну структуру екологічної небезпеки, що наведена у наукових публікаціях Шмандія В.М. Розроблена структура включає види, які сформовані чинниками (підвидами небезпеки) забруднення навколишнього середовища. Серед зазначених на схемі основних підвидів небезпеки ми акцентуємо увагу на чинниках пилового забруднення, що обумовлено їх негативним впливом на основні компоненти геосфери.

Забезпечення екологічної безпеки в умовах інтенсивного пилового забруднення, як правило, досягається шляхом застосування і вдосконалення пилоочисного обладнання. Побічним ефектом впровадження цих заходів є збільшення обсягів відходів, що утворюються в процесі пилоочищення. Неефективне складування значної кількості таких відходів створює загрозу вторинного забруднення атмосферного повітря. Зазначені обставини обумовлюють необхідність диференціації джерел еконебезпеки з виділенням первинного і вторинного забруднення атмосферного повітря.

Виникнення джерел первинного і вторинного забруднень на прикладі конкретного технологічного процесу промислового виробництва схематично зображено на рис. 2. Первинне пилове забруднення розглядається як процес надходження пилоподібних забруднювачів в атмосферне повітря з стаціонарних (організованих та неорганізованих) та (або) пересувних джерел в межах технологічного процесу промислового виробництва. Джерелами вторинного пилового забруднення є місця зосередження промислових відходів даного виробництва, на території яких можливе складування пилоподібних речовин і матеріалів, які виведено за межі основного технологічного процесу і для утилізації та рекуперації яких на цей час відсутні ефективні технології.

Неврахування джерел вторинного пилового забруднення при проведенні моніторингу стану еконебезпеки (що на теперішній час спостерігається повсюди) не дає можливості об’єктивно оцінити внесок зазначеного підвиду у формування екологічної небезпеки на регіональному рівні.

Базисом для оцінки негативного впливу зазначених джерел на стан атмосферного повітря є аналіз процесу вторинного пилового забруднення з точки зору утворення та просторового поширення забруднювачів.

З метою оцінки умов формування та проявів небезпеки, сформованої чинниками пилового забруднення, в роботі використано наступні методи:

1.      модифікований метод комплексної оцінки рівня техногенної небезпеки промислових об’єктів – для визначення реальних умов формування еконебезпеки під дією чинників пилового забруднення атмосферного повітря;