СОЗДАНИЕ СТАБИЛИЗАЦИОННЫХ ДОБАВОК ДЛЯ ВОДООБОРОТНЫХ СИСТЕМ ОХЛАЖДЕНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПРОМЫШЛЕННЫХ ОТХОДОВ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та задачі досліджень,  визначено наукову новизну, показано практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ присв'ячено аналізу патентної та науково-технічної інформації про використання відходів виробництва і цинкових комплексів в протикорозійному захисті металів. Розглянуто основні переваги та недоліки існуючих інгібіторів корозії і  накипоутворення.  На основі виконаного аналізу літературних даних обгрунтовано вибране  направлення і  сформульовані  основні  задачі  досліджень.

У другому розділі описані об'єкти досліджень – цинквмістні відходи, води з водооборотних систем, матеріали, які використовувались для створення стабілізаторів накипоутворення та інгібіторів корозії металів. Тут приведені фізико-хімічні методи аналізу складу використаних промислових відходів, води, вмісту інгібіторів в воді водооборотних циклів. Приведено методи вилучення цинку із використаних відходів виробництва аміаку та вінілацетату та синтез на його основі інгібіторів солевідкладень та корозії металів. Описано методи оцінки ефективності стабілізаторів накипоутворення, та методики корозійних випробувань як в лабораторних умовах так і на стендовій установці в умовах близьких до роботи водооборотних циклів (ВОЦ).

У третьому розділі приведені результати досліджень ефективності цинк-фосфонатних інгібіторів солевідкладень та корозії металів, отриманих на основі оксиетилидендифосфонової кислоти (ОЕДФК) та сполук цинку, отриманих із цинквмістких відходів. Характеристики відходів приведені в розділі 2, технології отримання інгібіторів приведені в розділі 5 дисертації. Масові співвідношення цинку та ОЕДФК в інгібіторах 1: 3÷4, що забезпечує високу ефективність інгібіторів та стабільність їх розчинів.

Як інгібітори використовували реагенти, отримані на основі відпрацьованих цинк-ацетатного каталізатора (ZnОЕДФК-К), поглинача сіркоорганічних сполук (ZnОЕДФК-П), а також цинк-ацетатного розчину (ZnОЕДФК-Р).

Як середовище для оцінки ефективності розроблених інгібіторів накипоутворення та корозії металів використовували воду з водоциркуляційних систем ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" після цеху нейтралізації та очистки промислових стоків (НОПС). Корозійні дослідження проводили з використанням зразків металів: сталі Ст3, легованої сталі 12Х18Н10Т, латуні Л62 та міді М-2.

В цілому інгібітори характеризуються високою ефективністю. Результати випробувань інгібітора ZnОЕДФК-Р приведені в табл.1. Як видно з таблиці, при дозі інгібітора 20 мг/дм³ та температурі 20ºС швидкість корозії знижується в 15-23 рази для сталі Ст3 та легованої сталі. Для латуні та міді відмічено дещо менше зниження швидкості корозії – майже в 4 рази.