РЕЛІГІЙНІ ЧИННИКИ в системі забезпечення ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми, окреслено мету, завдання та методи дослідження, визначено об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи.

У першому розділі „Теоретико-методичні засади дослідження ролі релігійних чинників у системі забезпечення економічної безпеки держави” узагальнено методологічні основи зміцнення економічної безпеки держави і ролі в ній релігійних чинників, проведено системно-структурний аналіз категорій „економічна безпека” та „загрози економічній безпеці держави”, окреслено генезу засад і ролі релігійних чинників у системі національних еконо­міч­них інтересів та у сукупності загроз економічній безпеці.

Узагальнення сутнісних характеристик основних понять науки про економічну безпеку держави дало змогу структурувати підходи до трактувань цієї категорії, об’єднавши їх у три групи за виокремленням суб’єкта та об’єкта, згідно яких економічна безпека визначається як: (1) стійкість економічної системи до внутрішніх і зовнішніх загроз; (2) стан економіки, що дозволяє захищати її життєво важливі інтереси; (3) здатність економіки до розширеного відтворення для задоволення потреб населення та держави.

Запропоновано доповнити категорійний апарат визначенням поняття „релігійні чинники економічної безпеки” та класифікацію загроз економічній безпеці з урахуванням їх впливу. Релігійні чинники визначено як діяльність релігійних деномінацій і церков як суспільних інституцій, а також морально-етичні принципи, що детермінують суспільно-господарську поведінку індиві­дуума. Форми прояву потенційних і реальних загроз економічній безпеці, спричинених дією релігійних чинників, окреслені на рівні особи, підприємства, регіону, держави, суспільства, міжнародної спільноти з виокремленням загроз на кожному підрівні для попередження їх виникнення та мінімізації негативного впливу. На основі порівневого аналізу загроз систематизовано їх основні прояви на національному та глобальному рівнях (рис. 1). Глобалізація світової економічної системи спричинила глобалізацію суспільних, морально-етичних та культурно-релігійних взаємозв’язків, що поширює такі загрози, як тероризм, екстремізм, релігійний фундаменталізм, з регіонального виміру на глобальний.

За результатами теоретичного опрацювання загроз економічній безпеці держави проведено кластерний аналіз на основі інституціональної матриці, що дає підстави стверджувати про тісний взаємозв’язок релігійно-духовних чинників з іншими групами передумов виникнення загроз економічній безпеці держави, серед яких: соціально-правові (кластер І), ресурсно-виробничі (ІІ), інституційні (ІІІ), духовно-моральні (IV), системно-структурні (V), зовнішньо­економічні (VI). Група духовно-моральних чинників виокремлена як одна з основних причинно-стимулюючих для інших груп. Високий рівень впливу духовно-релігійних чинників на економічну безпеку свідчить про важливість і актуальність їх врахування при формуванні стратегії та тактики соціально-економічного розвитку.