Організація обліку нематеріальних активів та напрямки вдосконалення

summary

Облік нематеріальних активів є однією з найбільш важливих складових бухгалтерського обліку, до якої привернуто багато уваги з боку економістів. Нематеріальні активи є базисом, на основі якого формується виробнича та економічна політика суб’єктів підприємницької діяльності.

Розвитку теорії і практики організації бухгалтерського обліку в цілому і  нематеріальних активів зокрема присвятили роботи вчені: Асаков В.П., Бутинець Т.А., Голов С.Ф., Добровський В.М., Завгородній В.П., Кононенко О.,  Кузьмінський А.М., Лишиленко О.В., Пушкар М.С., Партін Г.О.,      Свідерський Є.І., Сопко В.В., Ткаченко Н.М. [7,16,30,37,40,70,80,84,132,105,138,144,149].

Проте, залишається необхідність комплексного дослідження обліку нематеріальних активів, які є складовою активів підприємства.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 „Нематеріальні активи” [124], який розроблено у відповідності до міжнародних стандартів.

Дослідження та порівняння національних і міжнародних стандартів щодо обліку нематеріальних активів підприємства дають можливість зробити висновки, що положення П(С)БО 8 „Нематеріальні активи”  в цілому відповідають положенню МСБО 38 „Нематеріальні активи”; в окремих випадках національний стандарт містить вимоги, які не виділені окремо в міжнародних стандартах, але знаходяться в їх рамках; разом з тим, деякі положення, які розкриті в МСБО 38, не знайшли свого відображення в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку України.