| summary: | Перший розділ дисертації “Теоретичні засади дослідження словотворення і трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття” присвячено опису історії наукових досліджень німецьких говірок Закарпаття, висвітленню суті процесу словотворення і лексичної трансференції, характеристиці лексичного складу СБА говірки та методиці його дослідження. Особливості розвитку словника СБА говірки в умовах “мовного острівка” можна пояснити, лише беручи до уваги історію виникнення, розвиток, сучасне географічне розташування поселень австрійських лісорубів у Тересвянській долині Закарпатської області, їхні зв’язки з місцевим українським населенням, ряд інших позамовних факторів, а також склад словника говірки як мовний фактор.
Аналіз словника СБА говірки, який є результатом тривалого розвитку говірки в умовах іншомовного оточення та значної відірваності від вихідного мовного ареалу і зумовлений розвитком самого суспільства, засвідчує різноманітність лексики і водночас його відносну примітивність. У ньому переважає активна лексика, яка позначає життєво важливі для носіїв говірки поняття. Вона відзначається стійкістю, загальноприйнятістю і вживаністю серед різних соціальних і вікових груп мовців, служить базою для утворення нових слів. Активна лексика утворює основний лексичний фонд говірки.
Основними шляхами розширення лексичного складу СБА говірки виступають словотворення та трансференція. За допомогою словотворення говірка збагачується новими словами на основі вже існуючого в ній лексичного матеріалу. Для цього вона володіє певними способами та засобами утворення слів, що складають основу і сутність її словотвірної структури. Нові лексичні одиниці
виникають внаслідок композиції, приєднання до основи словотворчих афіксів, фонетичної зміни кореня або переходу слова з однієї частини мови в іншу:
[΄re:ŋˌ∫i:rim], (m) „der Regenschirm — парасоля”; [΄ki:naˌgэrtn], (m) „der Kindergarten
— дитячий садок ”; [΄∫tiklˌtsuga], (m) „der Würfelzucker — цукор-рафінад”; [΄ve:ka],
7
(m) „der Wecker — будильник”; [΄∫le:pa], (m) „der Schlepper — тягач”; [εlεktr+ifi΄ts-i∂:n] „elektrifizieren — електрифікувати; [΄pae+vo:ŋ], (m) „der Beiwagen — коляска мотоцикла”, [ta+΄le:n-a] „erle en — вивчити, навчитися”. Слід, однак, відзначити, що нові слова в СБА говірці утворюються в розряді іменника, прикметника, прислівника й дієслова. Категорії числівника й займенника не поповнюються новими лексичними одиницями. Важливу роль у розвитку лексичного склaду СБА говірки відіграє трансференція. За майже 250-річний період розвитку СБА говірки в умовах різноманітного іншомовного оточення в її лексичний склад проникла велика кількість угорських, українських, російських та чеських слів. Ранні українські запозичення – це переважно назви предметів побуту, елементів одягу, харчів, будівель, деякі топоніми. Угорські трансфери пов’язані з соціально-політичним устроєм, школою, службою в австро-угорській армії, а також з розвитком економіки, техніки, культури та науки. Значна кількість чеських лексем, здебільшого суспільно-політичної та економічної тематики, через коротку тривалість контактування СБА говірки з чеською мовою швидко була витіснена угорськими, а пізніше українськими та російськими трансферами, що було викликано радикальними змінами в економічному, політичному і суспільному житті тересвянських німців: [΄ko:Ʒux], (m) „die Lederjacke”< укр.д. [΄koƷux] „кожух”; [΄to:nat∫], (m) “der Ratgeber” < угор. [΄tэna:t∫o∫] „радник”; [΄sazоdэ∫], (m) “der Oberleutnat” < угор. [΄sazэdo∫] “сотник”; [torh], (m) „der Markt”; < чеськ. [trh] „ринок”; [u΄dэbstva], Pl.“die Bequemlichkeiten”; < рос. [u΄dэbstva] “зручності”; [prevate΄za:tsija], (f) „die Privatisierung” < укр. приватизація тощо.
Зібраний матеріал становить 4950 слів. Вони всі є узуальними утвореннями, які на морфологічному й семантичному рівнях з синхронної точки зору можна розкласти на їхні складові частини. Це дало можливість простежити процес утворення нових слів, пояснити продуктивність певних словотвірних моделей, виявити різні типи лексичних трансферів із контактуючих з СБА говіркою мов.
Основним видом аналізу зібраного лексичного матеріалу став конституентний, який у поєднанні зі структурним аналізом проводиться для визначення морфологічної структури слів та їхніх конституентів, належності конституентів до частин мови, синтаксичних зв’язків між конституентами, а також структурних типів, за якими утворюються слова. Усе це ілюструється відповідними структурними схемами. Аналіз засобів словотворення СБА говірки дав можливість виділити три основні способи утворення слів: композицію (складання), суфіксацію та префіксацію, а аналіз форми й значення запозичень, часто у поєднанні з їхнім перекладом на відповідну мову-джерело, — типи трансферів і три способи їхнього перенесення в лексичну систему досліджуваної
говірки: словоімпорт, часткову і повну субституцію.
На основі аналізу вживання тересвянськими німцями іншомовних слів,
з’ясування функцій трасферів у лексичному складі СБА говірки та їхнього впливу на лексикон говірки — його розширення, витіснення власне говіркових
8
лексем або синонімічного співіснування з ними, участі у словотворенні — визначається ступінь їхньої лексичної інтеграції.
Другий розділ дисертації “Композиція як спосіб творення слів у середньобаварській говірці Закарпаття” присвячено композиції як найпродуктивнішому способу творення слів у СБА говірці. Переважну більшість складних слів становлять детермінативні композити, серед яких особливу групу утворюють посесивні композити, які за своєю смисловою структурою відповідають позначенню належності або властивості людини, тварини або рослини, але внаслідок метонімічного переносу з частини на ціле служать назвами самої людини, тварини чи рослини. Менш представлені в говірці копулятивні та імперативні (або застиглі) композити. Безпосередні конституенти композитів можуть виступати як вільні (кореневі) морфеми або морфемні конструкції й бути представлені різними частинами мови.
Складання в СБА говірці є найбільш продуктивним у творенні іменників. Для більшості іменникових композитів характерною є словотвірна модель SN1 + SN2, тобто модель, безпосередні конституенти якої представлені симплексами. У переважній більшості випадків мова йде про детермінативні композити, у яких детермінант виражає більш або менш суттєву ознаку предмета або явища: [΄flae∫+ˌsupm], (f) „die Fleischsuppe — м’ясний суп”; [΄ri:b+ˌaezn], (n) „das Reibeeisen — тертка”; [΄nu:l+ˌpre:d], (n) „das Nudelbrett — дошка для розкачування тіста”; Виявляється й можливість утворення довгих морфологічних одиниць, обидва конституенти яких можуть бути морфемними конструкціями з основних і похідних морфем: Найчастішим їхнім типом у СБА говірці є сполучення трьох основних морфем: SN1 – SN2 + SN3; SA – SN1 + SN2; SZ – SN1 + SN2.
Особливу групу детермінативних композитів становлять посесивні композити. Першим компонентом у таких складних словах виступає здебільшого прикметник, рідше іменник або числівник. Вони вживаються головним чином як назви людей, інструментів, видів деревини, рослин, сортів хліба, напоїв і часто мають певне суб’єктивне забарвлення: [΄∫lao+ˌko:pf], (m) “der Schlaukopf — хитра людина”; [΄lэη+ˌfu∂:s], (m) „der Langfuβ — довгонога людина”; [΄ho:zn+ˌmaol], (m) „der Hasenmaul — людина із заячою губою”. Назви тварин і рослин у стильовому відношенні є більш нейтральними: [΄le:v∂n+ˌtsэnd], (m) „der Löwenzahn — кульбаба”; [΄fi∂:+ˌplo:d], (n) „das Vierblatt — чотирилистник“.
Тип копулятивних композитів у СБА говірці значно менше поширений, ніж тип детермінативних, і представлений невеликою кількістю лексичних одиниць.
За семантикою і співвідношенням між цілим і його частинами їх можна розділити на складні іменники, що позначають географічні назви, назви
9
предметів або явищ та назви осіб: [΄ua:z∂l+ˌpu∂:], (m) „der Waisenbube — хлопець-сирота”; [΄ho:s+ˌli∂:b], (f) „die Haβliebe — почуття ненависті і любові”; [΄si∂:s+ˌsaoa] „süβsauer — кисло-солодкий”; [΄no:s+ˌko:ld] „naβkalt — вогкий і холодний”; [΄klua:+ˌvintsig] „winzigklein — крихітний”.
І, нарешті, складне слово може становити ціле речення або словосполучення, компоненти якого з’єднані предикативним або непредикативним синтаксичним зв’язком. Такі утворення позначаються як застиглі композити або імперативні імена. Вони, як правило, мають експресивне забарвлення і є кличками, апелятивними назвами осіб або рослин: [΄ri∂:rmi:ni:dэ], (m) „das Rührmichnichtan — недоторка”; [΄tuni:d΄ku∂:d], (m) „der Tunichtgut — нероба”; [΄∫tø:ldi:ae], (m) „das Stelldichein — побачення”.
Досить продуктивною в СБА говірці є композиція прикметників, хоч безумовно відіграє значно меншу роль у загальному процесі збагачення її лексичного складу. Більшість складних прикметників є детермінативними утвореннями. Найбільш поширеним їхнім типом у СБА говірці є з’єднання з першим конституентом іменником, який здебільшого позначає предмет порівняння або причину того, що виражено в 2 БК. Обидва конституенти можуть бути представлені основними морфемами або морфемними конструкціями з похідних, рідше основних морфем. Конструкції з першим конституентом прикметником представлені в говірці менше. За морфологічною структурою БК можуть бути також як основними, так і похідними морфемами. Складні прикметники з першим конституентом дієслівною основою або ж прислівником, займенником чи числівником зустрічаються в СБА говірці порівняно рідко: [΄gro:s+ˌkria:] “grasgrün — трав’янисто-зелений”; [΄hi:m∂l+ˌplo:b] „himmelblau — небесно-голубий, блакитний;” [΄le:m-s+ˌkfa:rlix] „lebensgefährlich — небезпечний для життя”.
Більшість складних прислівників у СБА говірці за морфологічною структурою є стягненнями, 2 БК яких представлений іменником, займенником, прикметником і рідше прислівником. Всі вони становлять групу повноскладних композитів: [΄je:da + ΄tsaed] “jederzeit — завжди”; [΄to:z + mo:l] “diesmal — на цей раз”; [fu + a΄nэnda] “voneinander — один від одного; один про одного”; [΄aof + a:] “herauf — угору”; [΄ibr + i:] “hinüber — через, на той бік”.
Композиція дієслів у СБА говірці відіграє значно меншу роль, ніж в інших повнозначних частинах мови. За структурою складні дієслова є стягненнями визначального типу. Більшість складних дієслівє двоконституентними компо- зитами. Найбільшу групу становлять сполучення “прислівник + дієслово” і особливо комбінації з прислівниковою часткою. Порівняно невисокою є кількість дієслівних композитів із першим конституентом іменником і прикметником. За синтаксичним зв’язком між конституентами вони відповідають сполученню присудка з додатком,
рідше з обставиною або предикативним атрибутом: [΄tua:l + ˌne:ma] “teilnehmen — брати участь”; [΄klo:d +ˌpe:gln] “glattbügeln — розпрасувати”; [΄ti∂:f + pouεn] “tiefbohren — глибоко свердлити”.
У третьому розділі „Лексичні закономірності суфіксації в австрійській баварській говірці Тересвянської долини Закарпаття“ розглядається процес творення слів у СБА говірці за допомогою суфіксації, яка є другим способом збагачення її лексичного складу. Розрізняємо експліцитну та імпліцитну суфіксацію. Результатом експліцитної суфіксації є морфемна конструкція, перший безпосередній конституент якої представлений вільною, а другий — зв’язаною морфемою. Результатом імліцитної суфіксації виступають слова, які складаються із вільної морфеми або вільної конструкції без словотворчого суфікса, що в цілому мотивовані своїм семантичним і формальним відношенням до інших вільних морфем або до іншої конструкції. Особливим випадком імпліцитної суфіксації є конверсія, яка надзвичайно продуктивна в сфері віддієслівної деривації іменників. Імпліцитні утворення вельми чисельні в СБА говірці, хоч спосіб їхнього творення на сьогодні вже мало продуктивний.
При аналізі експліцитних утворень окремо виділяються утворення з суфіксами, які не мають омонімічно співвідносних вільних морфем та утворення з напівсуфіксами, до яких в опозиції є вільні морфеми в омонімічній формі. На морфологічному рівні наводяться різні словотвірні зразки в окремих дериваційних типах, а на семантичному рівні подаються основні значення словотворчих морфем. Серед інших частин мови суфіксація є найпродуктивнішим способом творення іменників у СБА говірці: [΄ki∂:l+a], (m) „der Kühler — охолоджувач”; [pek-a΄r+ae], (f) „die Bäckerei — пекарня”; [΄gru∂:+m], (f) „ die Grube — яма; нора”; [΄faeа+tsaeg], (n) „das Feuerzeug — запальничка”; [΄∫tεn+d∂l], (n) „das Ste chen — зірочка”; [ru∂:f], (m) „der Ruf — окрик” < [΄ru∂:fm] „rufen — кричати”.
Суфіксація продуктивна в СБА говірці й в утворенні прикметників. Вона є найбільш продуктивним способом їхнього творення. У говірці функціонує, правда, порівняно невелика кількість прикметникових суфіксів. Однак велика кількість відносних та якісних прикметникових суфіксальних утворень говорить про їхню значну частотність вживання у системі словотворення прикметника. Продуктивними прикметниковими суфіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем виступають [-a], [-bэr], [-ig], [-i∫], та [-lix]. У говірці виявлено незначну кількість прикметникових утворень з суфіксоїдами [-louz], [-rae] та [-fo:l]. Твірними основами суфіксальних прикметників виступають іменники, дієслова та прислівники. За морфологічною структурою вони можуть бути як симплексами, так і морфемними конструкціями. Імпліцитна суфіксація
прикметників представлена конверсією, яка полягає в ад’єктивації дієприкметників: [΄kle:z + a] “gläse — скляний”; [΄hua:l + bэr] “heilbar — виліковний”; [΄plu∂:t + ig]
“blutig — кривавий”; [΄sumar+i∫] “sommerlich — літній”; [΄fraed+louz] “freudlos безрадісний”; [k-΄mo:lh-a] “gemolken — подоєний, надоєний”. В утворенні
11
прислівників та дієслів у СБА говірці суфіксація мало продуктивна.
Четвертий розділ дисертації „Особливості префіксації в австрійській говірці Тересвянського „мовного острівка“ Закарпаття“ присвячено префіксації, яка виступає в СБА говірці третім основним способом словотворення. Вона є давнім, але все ще продуктивним словотворчим процесом і розглядається як окремий незалежний від суфіксації спосіб словотворення. Аналіз префіксальних утворень проводиться за префіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем і префіксами, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми — іменники і прислівники. Допоміжним словотворчим засобом при префіксації часто виступає умлаут кореневого голосного.
Префіксація найбільш продуктивна у творенні дієслів. До продуктивних дієслівних префіксів, належать [fa-], [pi-], [ta-] i [ts-], [i:ba-], [inta-], [um-], [ae-],[aos-], [o:-], [э-], [tsu¶:-] та [turi-]. Серед префіксальних дієслівних утворень розглядаються також комбіновані деривати, які є результатом взаємодії суфіксації і префіксації при іменних основах. Незважаючи на приєднання префікса, такі утворення вважаються суфіксальними, при цьому враховується принципова функціональна відмінність між префіксами і суфіксами: [fa+΄rua:z-n] „verreisen — від’їжджати, від’їхати”; [΄i:ba+fi∂:-n] „überführen, übersetzen — перевозити, переправляти”; [΄ae+fo:st-n] „einwickeln, einschlagen — загортати, обгортати”; [΄aov+rae-m] „aufreiben — натирати”; [΄o:+fi∂:dε-n] „abfütte — нагодувати”; [΄turi+pouε-n] „durchbohren — просвердлювати”. На відміну від складання й суфіксації префіксація іменників, прикметників і прислівників розвинена значно слабше. Невеликою є і кількість їхніх префіксів, які до того ж семантично досить бідні, незважаючи на це, вони все-таки відіграють значну роль у системі словотворення говірки: [΄u:+k-∫mo:], (m) „der Abgeschmack — неприємний присмак; [΄ne:m+∫tu:m], (n) „das Nebenzimmer, die Nebenstube — сусідня кімната; [΄toud+∫ta:d] „todstill, totenstill — дуже тихий”; [΄∫to:g+΄tεr-i∫] „stocktaub — зовсім глухий”;
У п'ятому розділі роботи “Трансференція як шлях збагачення лексичного складу середньобаварської австрійської говірки Закарпаття” дається характеристика лексичної трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття. СБА говірка як мовна система, перебуваючи в іншомовному середовищі, зазнає трансференції, абсорбуючи елементи контактуючих із нею інших мовних систем. Вона має особливе значення для розвитку лексичного складу говірки, оскільки є одним з основних шляхів його збагачення. Трансференція в СБА говірці проходила з різною інтенсивністю в різні періоди, що зумовлено суспільними змінами в житті носіїв говірки, соціальними функціями і сферами використання контактуючих з говіркою мов.
Її основними способами виступають словоімпорт, часткова та повна субституція.
Словоімпорт є найпростішим і найчастішим способом лексичної трансференції,
суть якого полягає у прямому безпосередньому запозиченні іншомовних лексичних одиниць в їхніх формі та значенні, які зазнають при цьому тільки фонетичної
12
субституції та субституції флективних морфем. Результатом словоімпорту є запозичене слово (Lehnwort). З 706 зібраних перенесених лексем 518 є запозиченими словами. Найбільшу групу становлять іменники, які нараховують 492 одиниці. Це пояснюється тим, що іменники є найважливішою і найчисельнішою частиною мови і одночасно найменш стабільною і найбільш чутливою до прийому чужих елементів. З великим відривом від іменників ідуть дієслова, які становлять 14 запозичених слів. Найстабільнішими виявились прикметники та прислівники, серед яких зібрано найменшу кількість запозичених слів: 10 прикметників і 2 прислівники: [΄ha:ti+ˌƷa:k], (m) „der Rucksack“ < угор. [΄hatiƷak] „рюкзак”; [izэ΄l’εnta], (f) „das Isolierband” < рос. [izΛ΄l’εnta] „ізоляційна стрічка”; [΄gat’a], (f) „die Leinhose” < укр.д. [΄gat’i] „домоткані лляні штани”; [΄tukan], (m) „der Maisbrei” < укр.д. [to΄kan] „кулеша”; [΄birou], (m) “der Dorfälteste, der Richter” < угор. [΄biro:] “староста, суддя”; [΄lougэ∫], (m) “der Versäumer” < угор. [΄lo:ga:∫] “прогульник”; [΄vujo∫], (m) „die Jacke”< угор. [΄ujjэ∫] “піджак”; [vlak], (m) „der Zug” < чеськ. [vlak] „потяг”; [΄∫o:lˌplo:tn], (f) < нім.л. die Schallplatte “платівка”; [sil’΄ra:da], (f) „der Dorfrat” < укр. сільрада; [΄kat∫εstvэ], (f) „die Qualität” < рос. [΄kat∫εstvΛ] „якість”; [pεrεdzvэ΄ne:te] „wieder anrufen” < укр. передзвонити.
Другим способом лексичної трансференції в СБА говірці виступає часткова субституція, яка розглядається як процес відтворення в говірці іншомовних склад-них та складених лексичних одиниць шляхом імпорту їхньої одної складової частини і заміни другої власне говірковим мовним елементом. Результатом часткової субституції виступають слова-гібриди. Вони включають в себе розкладену запозичену модель і ґрунтуються на зразку мови-джерела.
Щоб відокремити гібриди від власне говіркових словоутворень, необхідним було провести переклад СБА-говіркових елементів на відповідну мову другого складового компонента слова. Якщо отримані внаслідок такого перетворення лексичної одиниці існують у відповідній контактуючій з СБА говіркою мові, то маємо справу з гібридами. У такий спосіб було виділено із загальної кількості зібраних запозичень 52 гібриди: угорських — 17, українських діалектних — 17, українських літературних — 15, російських — 3: [΄bitsig∂l+ˌrэm], (f) “der Fahrradrahmen” < угор. [΄bitsikεlˌramэ] “рама велосипеда”; [΄plua:t+aˌnaliz], (m) “die Blutprobe” < укр. аналіз крові; [΄bir∫+ˌe:pfl], (m) „der Quite” < угор. [΄bir∫ˌэlmэ] “айва”; [΄paska+ˌkэrib], (m) “пасхальний кошик”; [΄mou:η+koˌlat∫n], (m) „der Mohnkuchen” < укр.д. [΄makэvej kэ΄lat∫] „макове тісто”; [΄aosi+ˌdurete] „etw. durch Betrug oder List ausbitten” < укр. видурити.
Третім наявним у СБА говірці способом лексичної трансференції є повна субституція, під якою розуміється процес відтворення лексичних одиниць мови
13
джерела еквівалентними словами мови-рецептора. У.Вайнрайх цей вид транс-ференції називає калькою, оскільки методoм відтворення чужих лексем є фактично дослівний або вільний їхній переклад. Результатом цього виду трансференції є трансфери-переклади (Lehnübersetzungen), трансфери-тлумачення (Lehnübertra-gungen), трансфери-утворення (Lehnschöpfungen) і трансфери-значення (Lehnbe-deutungen).
Трансфери-переклади є багатоморфемними утвореннями, які виникли в говірці шляхом точного послідовного перекладу іншомовного слова, що базується на аналізі зразка і полягає у розкладі його на складові частини та подальшому їхньому відтворенні найближчими лексичними відповідниками. Перекладені компоненти з’єднуються між собою в єдине ціле за правилами поєднання СБА говірки, зберігаючи при цьому словотворчу структуру перенесеного слова, яка, однак, може бути порушена перестановкою членів, зведенням їх у композит або додаванням сполучного елемента: [΄na:+maˌ∫i], (f) “die Nähmaschine” < угор. [΄vэrro:ˌge:p] “швейна машина”; [΄tixt+ˌbэnd], (n) „das Rohrband” < рос. [uplΛt΄n’it’εl’naja ΄l’εnta] “стрічка для ущільнення”; [΄vo:∫+ˌ∫taob], (m) „das Waschpulver“ < рос. [s’t’i΄ral’nej pΛrΛ΄∫эk] “пральний порошок”; [΄mo:lh+apaˌrat], (m) „die Melkanlage“< укр. доїльний апарат”.
Трансфери-тлумачення є складними утвореннями, в яких один компонент зразка мови-джерела перекладений його прямим лексичним відповідником у СБА говірці, а другий відтворений вільним перекладом. Відхилення можуть бути формального або семантичного характеру. У СБА говірці зафіксовано всього 11 лексичних одиниць, які однозначно належать до цієї категорії: [΄∫uts+ˌple:], (f) „die Schutzhaube”< укр. захисний кожух; [΄rund+ˌsa:gεl], (n) „die Kreissäge”< укр. циркуляційна пила; [΄fe:nza+ˌputsa], (m) „der Scheibenwischer” < рос. [st’εk΄lээt∫is’ˌt’it’εl’] “склоочисник”.
Трансфери-утворення є лексичними одиницями, які виникли в СБА говірці внаслідок вільного перекладу зразка мови-джерела шляхом утворення нових слів. У говірці їх виявлено всього 4 лексичні одиниці: [΄∫te:ha], (m) „die Steigleitung” < укр. стояк; [΄fu∂:s+peˌdal], (f) „die Fuβraste” < укр.д. [pud΄nэƷka] “підніжка”; [΄vink∂l+ˌre:n], (m) „der Übergangswinkel” < укр.д. [hε-эb΄raznej pεrεxэd΄nek] „Г–подібний перехідник”.
Особливий статус серед запозичень займають трансфери-значення, під якими розуміються слова СБА говірки, які на основі семантичної подібності з
14
лексемами мови-джерела перейняли їх значення. Формально вони не є новими словами. Вже існуюче власне слово говірки пристосовується до нових вимог, вживаючись у новому запозиченому значенні або отримуючи поряд із старим нове значення. У трансферів-значень аналіз базується на інтерлінгвальній ідентифікації власного слова з іншомовним. Власне слово субститується замість чужого. Група трансферів-значень нараховує у СБА говірці 16 лексем: [΄kle:k∂l], (m) „der Summer” (die Glocke) < укр. електричний дзвінок; [΄kast∂l], (m) “der Zählerschrank” (der Kasten) < укр.д. [΄ja∫t∫ek/΄∫kaf ΄∫t∫эt∫eka] “шафа лічильника”; [΄rо:la], (m) „die Musterwalze” (die Rolle) < укр.д. [΄rэlek] “ролик із візерунком”.
Лексичні трансфери, які не мають відповідників у говірковому лексичному матеріалі, розглядаються як “доповнення” до лексичного складу СБА говірки. Це стосується тих запозичень, для яких респонденти не знали і не могли назвати відповідні німецькі діалектні еквіваленти в СБА говірці. Група таких доповнень становить 421 слово. По суті, це позначення нових для тересвянців предметів та явищ з області управління, політики, техніки, економіки і соціальної сфери.
Поряд із лексичними трансферами, що позначають нові предмети і мають абсолютно новий зміст, в СБА говірку з контактуючих із нею мов проник цілий ряд слів, які виступають як еквіваленти до відповідних говіркових лексем. Такі трансфери позначаються як лексичні дублети. У СБА говірці вони нараховують 258 одиниць.
Утворення синонімічних рядів внаслідок лексичної трансференції веде до змішування змісту нового і старого слова. Проте їхня повна тотожність обмежується ранніми етапами мовного контакту або проникнення запозичення, оскільки одне із слів закріплює, зрештою, за собою вираження об’єднаного змісту, а друге — виходить з ужитку. Трансференція слів, які не позначають нових реалій, викликає іноді спеціалізацію значення запозиченого слова та його збереженого говіркового синоніма.
ВИСНОВКИ
Основні результати дослідження процесу словотворення та трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття у світлі поставлених питань і проблем звелись до наступних:
Для розширення лексичного складу СБА говірки в її розпорядженні у різні періоди перебувало сім мовних систем: власна й контактні українська діалектна, угорська, німецька, чеська, російська й українська літературна. Українська діалектна та українська літературна мовні системи в останні десятиліття роблять все більший вплив на СБА говірку, що пов’язано з білінгвальністю її носіїв та відсутністю постійного контакту з німецькою літературною мовою.
Безперервне розширення лексикону СБА говірки свідчить про її “живучість”, певну самостійність і збереження власної динаміки розвитку.
15
Головну роль у цьому процесі відіграє словотворення. Складання, префіксація та суфіксація як його основні способи разом з їхніми засобами становлять єдину систему, яка тісно пов’язана з системою частин мови. Словотворення кожної частини мови має свої специфічні риси. У середині окремих лексико-граматичних класів слів виявляються різні словотворчі тенденції, різне співвідношення основних способів словотворення, їхня різна продуктивність.
Основне місце у словотворенні СБА говірки належить складанню. Завдяки йому у лексичному складі говірки і в її основному лексичному фонді постійно зростає кількість складних слів. За семантико-синтаксичним зв’язком між компонентами складних слів їх переважна більшість є детермінативними композитами. Копулятивні та імперативні композити представлені в говірці незначною кількістю лексем. Безпосередніми конституентами складних слів можуть виступати вільні (кореневі) морфеми або морфемні конструкції і є здебільшого іменниками, прикметниками, прислівниками та дієсловами, і рідше числівниками або займенниками. За формальною структурою найбільш представленими в говірці є повноскладні композити. Складання в СБА говірці є найпродуктивнішим способом словотворення іменників. Для більшості складних іменників характерна словотвірна модель SN1 + SN2, безпосередні конституенти якої представлені симплексами. Досить продуктивним у СБА говірці є й складання прикметників, хоч в загальному процесі збагачення її лексичного складу воно, безумовно, відіграє значно меншу роль, ніж складання іменників. Складання прислівників й особливо дієслів у СБА говірці розвинене слабо.
Другим за значенням способом утворення нових слів у СБА говірці є суфіксація (як експліцитна, так й імпліцитна). Найпродуктивнішою суфіксація є в утворенні іменників. Правда, система іменникових суфіксів говірки розвинута досить слабо. Поряд із продуктивними суфіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем [-a], [-ae], [-haed], [-kaed], [-ig-kaed], [-in], [-liη], [-n] та [-∫o:ft], є і непродуктивні суфікси [-εd], [-nis], [-so:l], [-sl], [-tum], [-uη], зафіксовані в незначній кількості слів. Іменникові суфікси, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми в говірці малопродуктивні. Найбільш поширеними є утворення з [-mэ:], [-py:ld], [-laet], [-tsaeg], [-vεrk] та [-эrbεd]. Продуктивним демінутивним суфіксом іменників у говірці виступає [-l] та його розширені варіанти [-∂l], [-εl], i [-d∂l]. Великою в говірці є й кількість імпліцитних суфіксальних іменників. Їхньою твірною основою виступають здебільшого основи сильних та слабких дієслів, прикметників, а також інфінітив.
Суфіксація є досить продуктивним способом творення прикметників
СБА говірки, свідченням чого є значна кількість зафіксованих експліцитних та імпліцитних суфіксальних прикметникових утворень. Їхньою твірною основою виступають іменники, дієслова та прислівники. Найбільш продуктивними прик-
метниковими суфіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем є [-a], [-bэr], [-ig], [-i∫] та [-lix]. Суфікси, що мають омонімічно
16
співвідносні вільні морфеми у творенні прикметників малоефективні. Серед виявлених утворень з [-louz], [-me:sig], [-rae] i [-fo:l] найбільш вживаним є перший напівсуфікс. Імпліцитна суфіксація прикметників також досить продуктивна і представлена конверсією, яка полягає в ад’єктивації дієприкметників 2. В утворенні прислівників та дієслів СБА говірки суфіксація мало продуктивна і відзначається слабо розвиненою системою словотворчих суфіксів.
Третім за значенням способом утворення нових слів у СБА говірці є префіксація. Вона найбільш продуктивна в утворенні дієслів. У словотворенні іменника й прикметника префіксація розвинена слабо й малоефективна. Найбільш продуктивними дієслівними префіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем, є [fa-], [pi-], [ta-], i [ts-]. До активних відокремлюваних дієслівних префіксів, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми, належать [ae-], [aof-], [aos-], [o:-], [э-], [tsu¶:-], та [turi-]. Вживаними напівпрефіксами, які можуть бути й відокремлюваними, й невідокремлюваними, є [i:ba-], [inta-], та [um-]. Серед префіксальних дієслівних утворень виділено невелику кількість комбінованих дериватів, які є результатом взаємодії суфіксації і префіксації при іменних основах.
Зростаючу роль у розширенні лексичного складу СБА говірки відіграє лексична трансференція. Найпродуктивнішим її типом є словоімпорт. Пояснюється це простотою процесу запозичення, який полягає в прямому перенесенні значення лексеми з її фонетичною формою через більш або менш повну субституцію власними фонемами. Результатом словоімпорту виступають запозичені слова, кількість яких у говірці становить 504 одиниці.
Другим за значенням типом лексичної трансференції в СБА говірці є повна субституція, яка полягає у відтворенні лексичних одиниць мови-джерела еквівалентними словами мови-рецептора. Результатом повної субституції є трансфери-переклади, трансфери-тлумачення, трансфери-утворення та трансфери-значення. Загалом у говірці виявлено 136 таких трансферів.
Словоімпорту та повній субституції поступається часткова субституція як комбінований процес перенесення одних безпосередніх конституентів слів і відтворення інших власнемовними засобами. Результатом часткової субституції виступають слова-гібриди, які нараховують в СБА говірці 52 лексеми.
Трансфери, які проникають останнім часом у лексикон СБА говірки, все більше обмежують потребу в її власних словотвореннях і тим самим послаблюють її словотворчу потенцію. Говірка все менше утворює нових позначень для мовного відображення сильно зміненого технічного світу. Нові досягнення проникають у життя тересвянських німців, які живуть як меншина в українській державі серед українського населення, перебуваючи з ним у постій-
ному контакті, здебільшого з їхніми назвами. Однак значний вплив на словник контактуючих з говіркою мов не повинен розглядатися як її слабкість, а скоріше
17
як природній результат існуючої контактної ситуації. Велику ж кількість запозичених слів – 72,8% від загальної кількості лексичних трансферів – можна пояснити простотою механізму їх перенесення, при якому вони зазнають лише фонетичної адаптації. Здатність говірки до повної й часткової морфемної адаптації чужого мовного матеріалу говорить про її відносну самостійність у формуванні власного лексикону.
Розширення лексичного складу СБА говірки за допомогою контактуючих з нею мов слід розглядати як процес його збагачення. Сама інфільтрація чужих лексичних одиниць, їх більший або менший ступінь пристосування до говіркової мовної системи є доказом того, що СБА говірка все ще є розмовною мовою, яка має достатню рушійну силу для розвитку свого лексикону. Правда, при цьому спостерігається певне послаблення її словотворчих можливостей. Зміни у шляхах розширення лексичного складу говірки відбуваються повільно. Вони ще не привели до порушення стійкості її лексичної будови, до перетворення говірки у мішану мову (Mischsprache) й відображають внутрішні закономірності її поступового розвитку і вдосконалення як засобу спілкування.
Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования: Пер. с англ.яз. ― К.: Вища школа, 1979.― С. 88. |
