ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ БЕРЕГОВЫХ АНТРОПОГЕННЫХ ИСТОЧНИКОВ ЗАГРЯЗНЕНИЯ НА КАЧЕСТВО ВОД ОДЕССКОГО РАЙОНА СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ЧЕРНОГО МОРЯ



title:
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ БЕРЕГОВЫХ АНТРОПОГЕННЫХ ИСТОЧНИКОВ ЗАГРЯЗНЕНИЯ НА КАЧЕСТВО ВОД ОДЕССКОГО РАЙОНА СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ЧЕРНОГО МОРЯ
Альтернативное Название: ОЦІНКА ВПЛИВУ БЕРЕГОВИХ АНТРОПОГЕННИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ НА ЯКІСТЬ ВОД ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ
Тип: synopsis
summary:

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані основна мета і завдання дослідження, подані наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, а також відомості про апробацію та публікації результатів дисертації.


У першому розділі описані основні особливості гідрометеорологічного і гідрологічного режимів Одеського району ПЗЧМ, надана характеристика сучасного екологічного стану досліджуваної акваторії за даними різних літературних джерел.


Динаміка вод Одеського району ПЗЧМ визначається морфологічними особливостями басейну, домінуванням вітрових течій, відносною віддаленістю від гирлових областей річок та, в той же час, впливом річкового стоку Дніпра і Південного Бугу на термохалинну структуру вод. Весною (квітень – травень) акваторія Одеського району характеризується мінімальними значеннями солоності, що пов’язано з проникненням розпріснених вод із Дніпровсько-Бузького лиману в досліджувану акваторію. В липні – вересні відмічається зменшення річкового стоку і, як наслідок, підвищення солоності.


Над акваторією Одеського району в зимовий та літній періоди переважають вітри північно-східного, північного і північно-західного напрямків, які сприяють формуванню постійного циклонічного типу циркуляції вод. Весною посилюється вплив вітрів південного і південно-східного напрямків. Для досліджуваного району характерні двошарова циркуляція вод, спричинена впливом вітру та наявністю берегів, а також наявність інтенсивного переносу водних мас вздовж берега. Напрямок обтікання берегової межі Одеського району залежить від напрямку вітру. Внаслідок весняно-літнього прогріву поверхневого шару морських вод формується температурна стратифікація, яка перешкоджає вертикальному водообміну. В літній період особливого значення набувають згінно-нагінні явища. Під час згінних вітрів в досліджуваній акваторії виникає прибережний апвелінг. В таких випадках морська вода в прибережній зоні має більш низьку температуру і підвищену солоність. Така ситуація сприяє накопиченню ЗР в прибережній зоні.


Проблемі забруднення вод Одеського району присвячена велика кількість наукових праць. Згідно з даними екологічного моніторингу, який проводиться різними природоохоронними та науково-дослідними організаціями, води Одеського району ПЗЧМ характеризуються значним вмістом нафтових і хлорованих вуглеводнів, біогенних елементів, а також високим рівнем бактеріального забруднення. Основними джерелами забруднення морської води є трансформований річковий стік Дніпра, Південного Бугу і Дністра, комунально-побутові, зливові і дренажні скиди Одеської конгломерації.


Наразі відсутнє системне дослідження впливу на якість вод досліджуваної акваторії всій сукупності антропогенних джерел забруднення. Є лише дослідження окремих аспектів цієї проблеми. Тому питання щодо ступеня сумісного впливу всіх берегових джерел забруднення на якість вод Одеського району є актуальним.


У другому розділі надається характеристика антропогенних джерел забруднення вод Одеського району північно-західної частини Чорного моря.


 


Основними береговими антропогенними джерелами забруднення є станції біологічної очистки м. Одеси (СБО «Північна» і «Південна»), Іллічівський морський торговельний порт та Одеський припортовий завод, неочищені зливові, дренажні скиди і скидні води промислових підприємств (рис. 1). Також значна кількість ЗР надходить в акваторію з трансформованим річковим стоком Дніпра, Південного Бугу і Дністра.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины