МОРФОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТІВ, ПІДСТЕЛЕНИХ ЩІЛЬНИМИ КАРБОНАТНИМИ ПОРОДАМИ, У МЕЖАХ МАЛОГО ПОЛІССЯ

summary

У першому розділі проведено аналіз чинників ґрунтоутворення Малого Полісся. Виявлено, що просторове різноманіття ґрунтів визначається географічним перерозподілом кліматичних ресурсів, геологічними й орографічними чинниками, ступенем залісненості та дренованістю території. Характер їхніх змін зумовлює диференціацію ґрунтового покриву. З’ясовано, що важливим чинником, який впливає на формування дерново-підзолистих ґрунтів, підстелених щільними карбонатними породами, є потужність водно-льодовикових пісків, яка залежить від нерівностей крейдового фундаменту території дослідження.

У другому розділі досліджено особливості ґенези і географії ґрунтів Малого Полісся. З’ясовано, що ґрунти Малого Полісся утворюють комплекси, які представлені різними поєднаннями дерново-підзолистих, дерново-карбонатних, дернових, лучних, болотних ґрунтів та їхніх відмін.

Дерново-підзолисті ґрунти, підстелені щільними карбонатними породами, досить тісно територіально пов’язані з дерново-підзолистими ґрунтами Малого Полісся і відповідно мають схожі морфологічні ознаки та елементарні процеси ґрунтоутворення. Крім того, досліджувані ґрунти поширені поряд з ареалами дерново-карбонатних, тому частково пов’язані з ними генетично наявністю залягання на різній глибині щільних карбонатних порід. Зважаючи на невеликі площі, проте значну кількість ареалів поширення, досліджувані ґрунти повністю або частково на ґрунтових картах об’єднуються з фоновими дерново-підзолистими ґрунтами території дослідження.

На підставі узагальнення літературних джерел і власних досліджень вивчено ґенезу й еволюцію дерново-підзолистих ґрунтів, підстелених щільними карбонатними породами. З’ясовано, що дерново-підзолисті ґрунти, підстелені щільними карбонатними породами, у межах Малого Полісся сформувались на водно-льодовикових відкладах, які були накладені на кору вивітрювання карбонатних порід. Причому потужність покривних водно-льодовикових відкладів була незначною і карбонатна кора вивітрювання знайшла своє відображення у генезі профілю цих ґрунтів. Інша гіпотеза їхнього формування – еволюційний літоряд ґрунтів: дерново-карбонатні ґрунти → дерново-карбонатні вилугувані → дерново-підзолисті залишково-карбонатні → дерново-підзолисті ґрунти, в основу якого покладений процес вилуговування карбонатів Кальцію.

У третьому розділі викладено методику досліджень. Дисертаційні дослідження виконували з використанням порівняльно-географічного, порівняльно-профільно-генетичного та порівняльно-аналітичного методів. В основу цих методів покладено принцип ключових ділянок. Використовуючи топографічні (масштаб 1:25000; 1:10000) та ґрунтові карти (масштаб 1:200000) й ґрунтові плани (масштаб 1:10000), матеріали ґрунтових обстежень ДП “Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” та НДЛ-50 і НДЛ-52 кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського національного університету імені Івана Франка, а також фондові та літературні матеріали з геологічної, геоморфологічної і гідрогеологічної будови на території Малого Полісся було вибрано ключові ділянки й проведено картування ґрунтового покриву у їхніх межах. Вибираючи ділянки дослідження, враховували: домінування у структурі ґрунтового покриву ключових ділянок дерново-підзолистих ґрунтів, підстелених щільними карбонатними породами; літологію ґрунтоутворюючих і підстелаючих порід; різний тип сільськогосподарського використання. На території дослідження було закладено чотири ключові ділянки: “Березівка” (рис. 1), “Дмитрів”, “Язлівчик” і “Гаї” (рис. 2). Назва ключової ділянки відповідає назві населеного пункту, поблизу якого вона була закладена. У ґрунтових розрізах в польових умовах було вивчено морфологічні особливості ґрунтів. Для лабораторно-аналітичних досліджень зразки ґрунту відбирали пошарово (через кожні 10 см) у трикратній повторності, враховуючи генетичні горизонти.

Четвертий розділ дисертації присвячений дослідженню макроморфологічних та мікроморфологічних особливостей ґрунтів.