МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В СИСТЕМІ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

summary

Актуальність дослідження. Загальною ознакою для більшості країн в третьому тисячолітті став пошук шляхів соціально-економічної, політичної, правової й духовної трансформації. Одним з пріоритетів національних інтересів України є розвиток громадянського суспільства і його демократичних інститутів. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають фундаментальні наукові дослідження теорії громадянського суспільства, його структури, правового статусу окремих інститутів.

Зростаючі тенденції глобалізації актуалізують питання розвитку основоположних конституційних цінностей, правового забезпечення розбудови громадянського суспільства, пошук балансу між свободою й публічною владою, потребу в гармонічному поєднанні яких значною мірою може задовольнити місцеве самоврядування. Становлення й розвиток місцевого самоврядування як основоположного інституту громадянського суспільства вимагає з'ясування ціннісних критеріїв та орієнтирів, які вказують на зміст і головні напрямки діяльності органів і посадових осіб територіальних громад.

За таких умов виникає необхідність суттєвого вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування з метою задоволення зростаючих потреб людини, територіальних громад і суспільства в цілому щодо організації місцевого управління, злагодженого функціонування всіх інститутів громадянського суспільства, що є головною передумову демократичних трансформацій, створення ефективної системи забезпечення реалізації прав та свобод людини і громадянина.

Відродження традицій національної культури, духовності, зміна філософії влади, посилення соціальної і правової захищеності населення, яке багато в чому виявилося не підготовленим до використання тих можливостей і переваг, які надає місцеве самоврядування, зменшення патерналізму в діяльності держави вимагають активізації вивчення його взаємовідносин з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, профспілками та іншими інститутами громадянського суспільства. Детального аналізу потребують також механізми, що сприяють узгодженому функціонуванню інститутів громадянського суспільства й підходи до конструювання системи стримувань і противаг у їх взаємовідносинах.

Окремі правові питання становлення й розвитку громадянського суспільства та його інститутів порушувалися в працях деяких науковців, однак цілісної завершеної концепції сьогодні бракує. На дисертаційному рівні переважно досліджувалися проблеми взаємовідносин держави і громадянського суспільства. Місцеве самоврядування вітчизняними правознавцями розглядалося здебільшого як організація публічної влади на місцях, окремо аналізувалися правовий статус територіальних громад, функції, компетенція, форми й методи діяльності їх органів та посадових осіб. Однак проблема місця і ролі місцевого самоврядування в системі інститутів громадянського суспільства та конституційно-правового регулювання їх взаємовідносин комплексно не досліджувалася.

Значну увагу вивченню конституційно-правових проблем організації й функціонування місцевого самоврядування приділяли такі вітчизняні вчені, як М.О. Баймуратов, О.В. Батанов, Ю.П. Битяк, В.І. Борденюк, В.Д. Волков, М.П. Воронов, Р.К. Давидов, В.М. Кампо, В.П. Колісник, А.М. Колодій, М.І. Корнiєнко, В.В. Кравченко, В.С. Куйбіда, Н.Р. Нижник, М.П. Орзiх, Р.С. Павловський, О.В. Петришин, В.Ф. Погорілко, М.О. Пухтинський, П.М. Рабінович, А.О. Селіванов, С.Г. Серьогіна, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал, В.Д. Яворський та ін.

Незважаючи на те, що багато науковців розглядають місцеве самоврядування як один з основних інститутів громадянського суспільства, у вітчизняній конституційно-правовій доктрині немає комплексних досліджень цієї проблематики, а тому існує гостра необхідність у її всебічній науковій розробці. Дана робота має за мету усунути цю прогалину й запропонувати вирішення теоретико-правових проблем правового регулювання статусу місцевого самоврядування в системі інститутів громадянського суспільства, гармонізації їх взаємовідносин, становлення й розвитку конституціоналізму в Україні. Місцеве самоврядування в дисертації досліджується комплексно, системно, із залученням наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених в галузі філософії, теорії держави i права, конституційного й адміністративного права, політології, соціології та історії.

Наведене зумовлює актуальність теми дисертаційного роботи, її важливе теоретичне і практичне значення для визначення стратегії розвитку місцевого самоврядування в Україні, вдосконалення чинного законодавства, створення ефективних механізмів забезпечення прав та свобод людини і громадянина на місцевому рівні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукових планів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і виконане в межах цільової комплексної програми «Права людини і проблеми становлення, організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування» № 0186.0.070865. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, протокол № 5 від 20 грудня 2002 р. Окремі її положення є складником досліджень за темою «Проблеми правового регулювання функціонування місцевого самоврядування і відносин комунальної власності» № 0100U006581, науковим керівником якої був автор дисертації.

Мета й завдання дослідження. Основна мета цієї наукової роботи полягає в розробці, узагальненні й обґрунтуванні на основі нової парадигми громадянського суспільства основних положень теорії конституційно-правового забезпечення розвитку місцевого самоврядування, концептуальних засад його організації і функціонування в системі інститутів громадянського суспільства, як важливого складника процесу становлення й розвитку конституціоналізму в Україні.

Відповідно до мети були поставлені такі основні завдання:

– дослідити генезис ідей громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній політико-правовій думці, їх значення для сучасних політичних та інституційних трансформацій;

– узагальнити й систематизувати сучасні підходи до інтерпретації громадянського суспільства, провести аналіз його структури;

– здійснити аналіз конституційно-правових засад становлення й розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні, їх значення й соціальну роль у механізмі взаємного впливу, стримувань і противаг;

– на підставі системно-структурного аналізу запропонувати нову парадигму громадянського суспільства;

– визначити поняття «місцеве самоврядування», його місце й роль у  громадянському суспільстві;

– з’ясувати сутність місцевого самоврядування як форми реалізації народного суверенітету й конституційного засобу обмеження державної влади;

– обґрунтувати значення громадянської й політичної активності людини, соціальних груп для розвитку місцевого самоврядування, сформулювати рекомендації щодо підвищення ініціативності громадян;

– провести порівняльний аналіз конституційного регулювання місцевого самоврядування в Україні та інших державах, на підставі чого опрацювати пропозиції стосовно можливості використання досвіду останніх при вдосконаленні національного законодавства;

– з’ясувати конституційно-правові основи взаємодії місцевого самоврядування з іншими інститутами громадянського суспільства;

– розглянути місцеве самоврядування як чинник забезпечення стабільності конституційного ладу і становлення конституціоналізму в Україні;

– визначити сутність і критерії ефективності місцевого самоврядування;

– сформулювати пропозиції й рекомендації по вдосконаленню конституційно-правового регулювання статусу територіальних громад, їх органів і посадових осіб, форм участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.

Об’єктом дослідження є загальні закономірності еволюції і функціонування місцевого самоврядування як основоположного інституту громадянського суспільства.

Предмет дослідження становлять конституційно-правові засади й особливості функціонування місцевого самоврядування в системі інститутів громадянського суспільства.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям роботи послужило застосування сучасних загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, виявлених i розроблених наукою й випробуваних практикою. Системний підхід – основа методологічної конструкції всієї дисертаційної роботи, що визначає стратегію дослідження місцевого самоврядування в системі інститутів громадянського суспільства в єдності його соціального змісту та юридичної форми. Як загальнонауковий метод використано діалектичний підхід, згідно з яким відносини за участю суб’єктів місцевого самоврядування розглядалися в їх розвитку, взаємозв’язку і взаємодії. Шляхом використання методу міждисциплінарного аналізу комплексно розглянуто сутність місцевого самоврядування та його вплив на формування громадянського суспільства в Україні. Методи абстрагування й моделювання застосовувалися для визначення структури громадянського суспільства й опрацювання механізму забезпечення й реалізації прав та свобод людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування.

Із спеціальних методів під час дослідження використовувалися: історичний – для дослідження еволюції теорії громадянського суспільства (пп. 1.1); порiвняльно-правовий – з метою аналізу зарубіжного досвіду організації місцевого самоврядування й можливостей його застосування в Україні (пп. 2.6); системно-структурний – при розгляді структури громадянського суспільства та специфіки владних відносин у системі організаційних структур місцевого самоврядування (пп. 1.3, 4.2.); логіко-семантичний – для поглиблення понятійного апарату, визначення сутності й особливостей громадянського суспільства й місцевого самоврядування (пп. 1.4, 1.5, 2.1, 2.2); системно-функціональний – при з’ясуванні конституційно-правових аспектів взаємовідносин місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства (пп. 2.3, розділ 3), взаємовідносин суб’єктів у системі місцевого самоврядування (пп. 4.4); статистичний і соціологічний – у процесі дослідження ефективності функціонування місцевого самоврядування, його впливу на розвиток інститутів громадянського суспільства (пп. 3.3-3.7, 4.3); метод прогнозування – для розробки пропозицій щодо подальшого вдосконалення конституційно-правового регулювання місцевого самоврядування в Україні (пп. 4.5, 4.6, 4.7).

Положення й висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції, законів і підзаконних нормативно-правових актів України та зарубіжних країн, міжнародно-правових документів й актів органів місцевого самоврядування, які визначають правові засади становлення, функціонування й розвитку місцевого самоврядування в системі інститутів громадянського суспільства. Інформаційну й емпіричну основу роботи становлять матеріали практики діяльності суб’єктів місцевого самоврядування в Україні та в інших державах, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.