Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / Philology / Germanic languages
title: | |
Альтернативное Название: | Лексико-семантическое поле «драгоценные камни» в английском языке и речи (лингвокогнитивный на материале словарей и текстов) |
Тип: | synopsis |
summary: | У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, визначено актуальність, об’єкт і предмет дослідження, конкретизовано мету та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, охарактеризовано методи дослідження, наведено дані про апробацію його результатів. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження» запропоновано огляд історії польових досліджень у лексиці, визначено поняття ЛСП, розглянуто основні положення когнітивної семантики, зокрема, процесів концептуалізації та категоризації. У межах структурної наукової парадигми мова розглядається як система знаків. Польовий підхід до вивчення мови має два напрями – парадигматичний, згідно з яким елементи поля пов’язані на підставі включення, субкатегоризації, подібності, протилежності, похідності та ін., і синтагматичний, при якому поля базуються на комбінаторній здатності лексичних одиниць. Парадигматичний підхід передбачає виокремлення лексико-семантичних полів, лексико-семантичних та тематичних груп. В сучасному мовознавстві ЛСП визначається як сукупність лексичних одиниць, що об’єднані спільністю змісту та відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Для ЛСП постульовано наявність спільної семантичної ознаки (архісеми), яка об’єднує всі одиниці поля та зазвичай виражається лексемою з узагальнюючим значенням. Між елементами поля наявні гіперо-гіпонімічні, синонімічні, градуальні відношення, партитивні зв’язки (кореляції «частина – ціле»), несумісність, асоціативність, кореляції семантичної похідності тощо. Однією з головних ознак ЛСП є його ядерно-периферійна структура. Ядерні конституенти поля консолідуються навколо компонента-домінанти та є найбільш спеціалізованими для виконання функцій 7 поля і обов’язковими для нього, вони систематично використовуються та володіють вищим рівнем частотності у порівнянні з іншими елементами ЛСП. В сучасній лінгвістиці відзначається необхідність дослідження полів у трьох аспектах, а саме: власне семантичному, що спирається на врахування значення слів; мотиваційному, де одиниці ЛСП можуть розглядатися як «ретроспективно» (з кута зору моделей мотивації, що лягли в основу даних слів), так і «перспективно», тобто виходячи з особливостей певного поля як джерела семантичної та семантико-словотвірної деривації; а також в аспекті культурної символіки, який продовжує перші два аспекти дослідження та розглядає лінгвокультурологічні особливості конституентів поля. Базуючись на зазначених принципах при дослідженні ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові, ми розглядаємо семний склад лексико-семантичних варіантів номінативних одиниць, що входять до складу поля, за допомогою повного компонентного аналізу, метою якого є максимально повне виявлення семної структури семем. Розгляд ЛСП «коштовне каміння» у рамках мотиваційного аспекту включає аналіз як етимології номінацій дорогоцінного каміння, так і полісемії та словотвірних особливостей конституентів поля. Дослідження цього ЛСП з позицій культурної символіки містить розгляд інформації про номінації коштовного каміння у країнознавчих словниках, аналіз фразеологізмів, до складу яких входять назви дорогоцінного каміння, а також функціонування одиниць поля у різноманітних текстах. Когнітивна наукова парадигма розглядає мову як засіб отримання, зберігання, обробки, переробки й використання знань. Вона передбачає дослідження способів концептуалізації й категоризації дійсності та досвіду й відбиття цих процесів засобами певної мови. Диференціація структур репрезентації знань, визначення загальних принципів їх формування, виявлення ролі мови у їх представленні, розумінні та інтерпретації становлять предмет когнітивної семантики. В когнітивній лінгвістиці концепт визнається як базова одиниця свідомості. Виокремлюють такі напрямки дослідження концептів, як культурологічний, лінгвокультурологічний, логіко-ейдетичний, когнітивно-поетичний, когнітивно-дискурсивний та семантико-когнітивний. Останній передбачає перехід від змісту 8 значень мовних знаків до змісту відповідних концептів. Предметом семантико-когнітивних досліджень є різні засоби репрезентації, тобто вираження, передачі концептів у мові. Аналіз складу того чи іншого концепту виявляється через значення мовних одиниць, що репрезентують цей концепт, їх словникові тлумачення та мовленнєві контексти. Концепти служать основою для формування класів і категорій. Категоризація, як і концептуалізація, є класифікаційною діяльністю, але процес концептуалізації спрямований на виокремлення мінімальних змістових одиниць людського досвіду, структур знань, а процес категоризації – на об’єднання схожих або тотожних одиниць у більші розряди, категорії. В основі когнітивної семантики перебуває новий підхід до формування та організації мовних категорій – прототипний. Згідно з ним категорії мають внутрішню структуру, що відображає реалії об’єктивного світу. Елементи категорій є нерівнозначними між собою; виділяються центральні, психологічно виражені елементи – прототипи – члени категорії, які максимально повно втілюють характерні для даної категорії ознаки та особливості. У нашому дослідженні англомовне ЛСП «коштовне каміння» розглядаємо як вербалізований концепт, що лежить в основі відповідної категорії, та виділяємо його концептуальні ознаки, спираючись на мовну та мовленнєву вибірки. Другий розділ «Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові» присвячено, по-перше, розглядові конституентів цього поля в семантичному, мотиваційному та лінгвокультурологічному аспектах. Визначено семантичну структуру досліджених номінацій, розглянуто етимологію назв коштовного каміння, проаналізовано словотвірні особливості цих номінацій, досліджено фразеологічні звороти, які містять номінації коштовного каміння. По-друге, з’ясовано особливості ядерно-периферійної структури досліджуваного поля в англійській мові. Зазначений комплексний аналіз ЛСП «коштовне каміння» зумовив вибір джерел дослідження, а саме: тлумачних словників англійської мови – для семантичного аналізу; тлумачних та етимологічних – для мотиваційного аналізу; а також фразеологічних та лінгвокраїнознавчих – для розгляду цього ЛСП у 9 культурологічному аспекті. Виконане дослідження семантичного аспекту номінативних одиниць, що позначають коштовне каміння, показало, що до складу їх лексичного значення входять такі компоненти, як дорогоцінність каміння, його зовнішній вигляд, мінералогічна характеристика та особливості використання. Сема коштовності каміння є родовою назвою цього класу предметів, вона об’єднує всі члени досліджуваного поля та виражається за допомогою словосполучень “precious / semiprecious stone” (дорогоцінне / напівдорогоцінне каміння). Опис зовнішнього вигляду коштовного каміння містить дві характеристики – зазначення кольору та прозорості мінералів і зустрічається більш ніж у половині з проаналізованих словникових дефініцій, серед особливостей яких відзначаємо використання не тільки різноманітних прикметників на позначення кольору для надання якомога вичерпної інформації про забарвлення дорогоцінного каміння, а й образних засобів для підкреслення його природної краси. Сема мінералогічна характеристика має такі складові гіпосеми, як власне мінералогічний склад коштовного каміння, його хімічна формула, твердість, кристалічна структура та місце знаходження того чи іншого мінералу у природі. Інформація щодо мінералогічної характеристики подається як у розгорнутому вигляді – словесний опис, так і в стислому – за допомогою хімічної формули. При зазначенні твердості мінералів словникові дефініції обмежуються загальними прикметниками hard / soft (твердий / м’який). Місце знаходження того чи іншого мінералу у природі описується двома способами – зазначенням природних умов (наприклад, порід) та місцевості, де видобувається коштовне каміння. Сема використання актуалізується, по-перше, через зазначення традиційного використання коштовних мінералів у ювелірній справі для виготовлення різноманітних прикрас, що передається у розглянутих словникових дефініціях за допомогою словосполучень “used in jewellery / used as a gem”, по-друге, через зазначення використання каміння як сировини видобутку інших мінералів, хімічних сполук і речовин та у виготовленні різних інструментів, іншої продукції. 10 У мотиваційному плані було проаналізовано етимологію назв коштовного каміння з ретроспективних позицій, а також їх полісемію та словотвірний потенціал – з перспективної точки зору. Згідно з аналізом у ретроспективному аспекті походження досліджуваних номінацій, більшість англомовних назв коштовного каміння (53 % від загальної кількості) були запозичені безпосередньо з французької мови, що можна пояснити тривалим (упродовж майже трьох століть норманського завоювання) впливом цієї мови на англійську. В основі розглянутих номінацій дорогоцінних мінералів перебувають як власні ознаки (в нашому випадку – зовнішній вигляд (колір, форма, блиск, прозорість), твердість та склад коштовного каміння), так і відносні ознаки (сюди належать номінації дорогоцінного каміння, що отримали свою назву за місцем першого знаходження або на честь певної особи чи за різноманітними функціями, які виконують відповідні мінерали). Аналіз вибірки за даними використаних словників у перспективному мотиваційному аспекті засвідчив, по-перше, наявність полісемії досліджуваних лексем. Близько 40% з розглянутих 138 номінацій коштовного каміння (51 лексема) є багатозначними. Аналіз структури багатозначних лексем, що позначають коштовне каміння, дав змогу виокремити такі типи зв’язків між семемами однієї лексеми, як класифікаційні та імплікаційні. До першої групи ми відносимо симілятивні зв’язки, представлені похідними номінаціями кольору, тварин, рослин, людини та інших об’єктів, утворених на основі спільності забарвлення, структури та коштовності, яка фіксується спостерігачем, між дорогоцінним камінням та даними об’єктами. Імплікаційні ж зв’язки простежуються між семемами, що позначають різноманітні вироби з відповідного коштовного каміння. Таким чином, похідні значення полісемантичних номінацій дорогоцінного каміння пов’язані з основним як на підставі спільності ознак (в основному – зовнішнього вигляду), так і на реальних зв’язках між коштовним камінням та іншими предметами. По-друге, розгляд словникової вибірки у перспективному мотиваційному аспекті дослідження ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові показав, що номінації дорогоцінного каміння беруть активну участь у словотворі.
11 За допомогою семантичної (конверсії) та словотвірної (суфіксації та словоскладання) деривації від них утворено іменники, прикметники та дієслова, які позначають колір, тварини, рослини, інструменти, професії тощо. Отже, значення твірних слів базуються як на схожості відповідних об’єктів із коштовним камінням (в основному кольоровій), так і на безпосередньому зв’язку з ним. Така сама тенденція прослідковується і при аналізі похідних значень полісемантичних лексем на позначення дорогоцінних мінералів. Вивчення особливостей функціонування ЛСП «коштовне каміння» в культурологічному аспекті містить аналіз фразеологізмів та назв реалій англомовного світу, до складу яких входять номінації дорогоцінного каміння. За даними використаних у дослідженні словників отримано і проаналізовано вибірку, що налічує 20 фразеологічних одиниць, до складу яких входять номінації 7 дорогоцінних мінералів, а саме: н.о. diamond (8 фразеологічних зворотів), pearl (6), ruby (2), emerald (1), sapphire (1), jet (1), amber (1). Більшість фразеологічних зворотів, до складу яких входять назви коштовного каміння, базуються на метафоричній мотивації, основу якої становлять такі ознаки, як коштовність, колір, структура та твердість мінералів. Аналіз досліджуваного ЛСП за даними лінгвокраїнознавчих словників показав, що н.о., які позначають коштовне каміння, беруть активну участь у вторинній номінації та входять до складу назв різноманітних реалій англомовного світу. Використання певної номінації коштовного каміння зумовлене, насамперед, історичними та географічними особливостями цих країн. Так, наприклад, бірюза є священним камінням у північноамериканських індіанців та часто використовується у їх прикрасах. Як відомо, штат Нью-Мексико є другим після Аляски за чисельністю індіанського населення, тож не дивно, що саме turquoise є його символом. Яскравою особливістю проаналізованих номінацій за даними лінгвокраїнознавчого словника Австралії та Нової Зеландії є широке використання н.о. coral у вторинній номінації. Це пов’язане насамперед із тим, що біля берегів цих країн знаходяться численні коралові рифи. Звідси і назва моря – Coral Sea, і групи островів у ньому – Coral Sea Islands, а також використання цієї номінації для
12 позначення інших, схожих на дане коштовне каміння, об’єктів (coral tree, coral snake). У визначенні ядерно-периферійної структури ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові ми спиралися на зазначенні архісеми у словникових дефініціях відповідних назв. Аналізована архісема, що знаходить своє вираження у зазначенні родової назви даного класу предметів та їх функції – використання, складається з таких частин, як “precious / semiprecious stone”, “used as a gem / used in jewellery” та “decorative / o amental stone”. До ядра досліджуваного ЛСП ми відносимо ті номінації, у дефініціях яких архісема зазначається всіма вищевказаними словниками (це 13 н.о.: beryl, brilliant, diamond, emerald, ga et, gem, jade, opal, paragon, pearl, ruby, sapphire, topaz). Номінації, дефініції яких містять архісему в чотирьох, трьох або двох словниках, відносимо до медіальної частини (загалом – 40 н.о.). Номінації мінералів, коштовність яких зазначається лише одним словником (15 н.о.), складають ближню периферію цього поля; решту ж номінацій – 70 н.о. – зараховуємо до дальньої периферії. Таким чином, ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові складається з чотирьох зон (ядро, медіальна частина, ближня та дальня периферії). Слід зазначити, що найбільш продуктивними з позицій як полісемії, так і словотвору, є номінації diamond, pearl, gem, coral, amber, ruby та emerald, які є ядерними н.о. поля або ж входять до його медіальної частини. В аспекті з’ясування семантичних відношень між конституентами досліджуваного мовного поля на основі словникових дефініцій виокремлюємо насамперед гіперо-гіпонімічні (родо-видові) відношення, які є одними з основних парадигматичних відношень у будь-якому ЛСП. Цей тип зв’язку представлений, у першу чергу, н.о. gem – precious stone, стосовно якої всі інші члени поля є гіпонімами. У свою чергу, ще 23 н.о. є гіперонімами стосовно інших 69 номінацій коштовного каміння, тобто у словникових дефініціях даних 69 н.о. зазначається, різновидом якого саме мінералу вони є, наприклад: “emerald – a very highly esteemed gem-stone; a beautiful velvety green variety of beryl”. Отже, базуючись на проаналізованих словникових визначеннях назв коштовного каміння, можна
13 схематично представити родо-видові відношення між конституентами досліджуваного ЛСП (див. Схему 1.). Між конституентами цього поля зафіксовані також такі типи відношень, як синонімічні та кореляції семантичної похідності.
У третьому розділі «Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійському мовленні» розглянуто кількісні параметри та функціональні особливості конституентів даного поля в англомовних поетичних та прозових творах – як фольклорних, так і авторських. Визначено ядерно-периферійну структуру досліджуваного поля в англійському мовленні. |