ЛЕКСИКАЛІЗОВАНИЙ КОНЦЕПТ ГАРМОНІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА І КОМБІНАТОРИКА

summary

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ в сучасній англійській мові”. Гармонія зачаровує й приваблює людину з найдавніших часів. Як писав М.В.Гоголь у листі П.В.Анненкову, гармонію шукає кожен, хто має благородну душу й високі почуття. В інший час,       в іншій країні, вустами одного з персонажів роману “English Music” П.Акройд повторив цю думку: “Ми всі шукаємо ту гармонію...”

Онтологічно гармонійність є якістю й існує, подібно до будь-якої іншої якості, втіленою в своїх носіях. Реальні передумови гармонії пов’язані                     з математичним (числовим) і нематематичним проявами гармонійності. Математичний вияв гармонійності описується за допомогою двох ключових понять: “золотої пропорції” (“золотого перетину”) та “чисел Фібоначчі” (Й.Ш.Шевельов, P.Smith, М.О.Васютинський, В.Массинга, О.П.Стахов, О.Н.Грінбаум). Нематематичні передумови гармонії мають у своїй основі якісну відмінність двох (чи кількох) носіїв гармонійності, які належать до одного класу осіб, об’єктів чи властивостей. Сприйняття гармонійності спирається на бінарний зв’язок між об’єктами, які є одночасно подібними й відмінними між собою (P.Smith). Через поняття бінарності можна витлумачити й принцип чисел Фібоначчі (P.Smith), а також ідею “золотого перетину”. Таким чином,                           і математичні, й нематематичні передумови гармонії визначаються онтологією гармонійності як якості, що виникає завдяки зв’язку між об’єктами, котрі                    є одночасно відмінними та подібними між собою.

Етимологічно слово harmony – ключова лексема на позначення концепту ГАРМОНІЯ в англійській мові – пов’язане з індоєвропейським коренем *ar-,              що мав значення “зв’язувати” (H.Frisk, E.Klein). Таким чином, первісні уявлення про гармонійність спиралися саме на ідею зв’язку. У міфологічній свідомості                   та обрядовій практиці цей первісний смисл, покладений в основу номінації гармонійності, уточнювався шляхом розвитку уявлень про тип зв’язку; зв’язок інтерпретувався як: а) зв’язок подібного різного (міф про двох близнюків та міф про Гармонію); б) зв’язок між частинами цілого (обряд посіву кісток); в) зв’язок між різними й водночас подібними частинами цілого (лук і ліра в міфі                     про Аполлона). Те, що в міфах гармонійність утілювалася саме в образах живих істот чи матеріальних предметів, зумовлено особливостями міфологічного мислення, у якому властивість предмета мислилася двійником цього                       предмета (О.М.Фрейденберг).

Наукове пізнання гармонійності здійснюється дослідниками двома шляхами: 1) з фокусуванням уваги на характері того специфічного відношення, яке складає основу гармонійності, при максимальній типізації носіїв гармонійності – переважно в роботах загальнофілософського плану (Ф.Гегель, В.Т.Мещеряков, І.С.Молкін, В.П.Шестаков та інші); 2) з акцентом як на характері відношення,             так і на його носіях – переважно в роботах спеціальнонаукового плану (С.М.Горбунова, Л.А.Лєшукова, О.О.Осетрова, А.О.Саєнко, P.Smith та інші).         У першому випадку гармонійність описується через низку понять,                             які відображають її раціонально-логічний аспект. У другому випадку вивчення гармонійності передбачає, окрім раціонально-логічної характеристики, також розкриття того, як гармонійність утілюється в конкретних носіях, мотивуючи певний ментальний образ-картинку. Раціонально-логічне та картинно-образне представлення гармонійності доповнюється в наукових студіях метафоричним осмисленням цієї якості, а також розглядом  її аксіологічного аспекту.

Наївна концептуалізація гармонійності носіями сучасної англійської мови,     як вона відображена в семантиці лексеми harmony та її похідних, подібно                      до наукового пізнання цієї якості, також пов’язана з раціонально-логічною, картинно-образною, метафоричною репрезентаціями гармонійності та оцінним ставленням до неї. Так, на основі аналізу даних тлумачних словників серед нетермінологічних ЛСВ лексеми harmony та її похідних, які у своїй сукупності відображають наївне знання мовців про гармонійність, було виявлено певну спеціалізацію значень. Так, наявними є ЛСВ2 (“combination of parts to form an orderly whole”), який фіксує насамперед раціонально-логічне знання про цю якість як зв’язок частин у цілому, та ЛСВ1 (“agreement”), що пов’язаний переважно                                 з картинно-образними уявленнями про гармонійність у людських спільнотах. Оцінна сема в складі ЛСВ4 (“tuneful sound”) вказує на позитивне ставлення мовців                до гармонійності, зокрема, гармонійного звучання. Свідченням метафоричного осмислення гармонійності є зафіксовані в тлумачних словниках типові фрази                in harmony, out of harmony, адже перебування в певному стані, за Дж.Лакоффом,          на концептуальному рівні метафорично описується як знаходження в просторі.

Під моделлю лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ в дисертації розуміється структурний аналог наявних в англійській мові способів вербалізації наївних знань  та уявлень мовців про гармонійність. У концептології застосовують такі основні моделі для опису концептів: фреймову – засновану на понятті фрейму, введеного        в науковий обіг М.Мінським (ця модель набула розповсюдження у вітчизняній когнітивній лінгвістиці завдяки концепції С.А.Жаботинської про п’ять базових фреймів); покомпонентну, що передбачає виділення певних складників концепту (В.І.Карасик, О.Б.Кузьміна та інші); схемну, яка має ряд різновидів, пов’язаних, зокрема, з опорою на концептуальні метафори (G.Lakoff, M.Johnson та інші)                  чи образ-схеми (M.Johnson); польову (В.Г.Ніконова, О.А.Аргуткіна); та пошарову (Ю.С.Степанов, М.М.Болдирев, І.О.Тарасова). Найчастіше моделі, за допомогою яких описуються окремі концепти, є гібридними, поєднуюючи кілька названих вище моделей, наприклад, польову та фреймову (І.Ю.Онищук), пошарову, фреймову                і схемну (Г.В.Поліна), фреймову й пошарову (У.О.Карпенко), покомпонентну                   й схемну (Г.А.Огаркова, Я.В.Прихода) тощо. Зважаючи на те, що наївні знання              та уявлення носіїв сучасної англійської мови про гармонійність є різноплановими         й надзвичайно багатогранними, для побудови моделі лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ у реферованій роботі здійснено синтез фреймової, схемної, покомпонентної та пошарової моделей.

Структуру концепту ГАРМОНІЯ змодельовано в роботі як таку,                      що складається з ядра та модусів. Ядро є структурою зберігання найістотнішої інформації про гармонійність; модуси (М.В.Нікітін) – формами структурації різних за характером знань та уявлень про цю якість (раціонально-логічних,            картинно-образних, метафоричних), а також фіксації оцінного ставлення до неї. Хоча картинно-образний модус та модус фіктивності (метафорична концептуалізація гармонійності) є образними за своєю природою, вони послідовно розмежовуються в роботі як такі, що мають різний характер. Перший передбачає неопосередковане знання про гармонійність як утілену в своїх конкретних носіях, другий – знання про гармонійність, опосередковане знанням про якийсь інший феномен дійсності. Стосовно художніх концептів подібну думку про необхідність розмежування наочних та метафоричних уявлень обстоює І.О.Тарасова. Упорядкування модусів           у складі єдиної структури концепту ГАРМОНІЯ подано в реферованій роботі           у вигляді шарів. У межах кожного з модусів виділено складники, які, залежно          від рівня їх узагальнення, представлено як такі, що належать до згорнутого, схематизованого формату знання чи до його розгорнутого, деталізованого формату. Залежно від характеру складників кожного з модусів, способи їхнього впорядкування змодельовано на основі фреймової чи схемної моделей. Комбінаторні потенції концепту ГАРМОНІЯ узагальнено в роботі таким чином: ГАРМОНІЯ + Х, де Х – це будь-який концепт, з яким концепт ГАРМОНІЯ може поєднуватися, а значок “+” символізує комбінування концептів.

В аналізі мовного матеріалу ми виходили з того, що в кожному з розглянутих текстових фрагментів актуалізується певна частина змісту концепту ГАРМОНІЯ, яку можна розглядати як фокус уваги (R.Langacker). Додатково виділену на цьому тлі найбільш значущу інформацію прийнято тлумачити як профільовану (R.Langacker). Когнітивний процес профілювання – відбору релевантних                 для мовця концептуальних складників актуалізованого концепту – співвідноситься з мовленнєвим процесом підтримування сем (Й.А.Стернін). Останній виражається в тому, що в тексті за допомогою окремого слова або словосполучення дублюється актуалізована сема чи весь смисл іншого слова (Й.А.Стернін), у нашому випадку – ключових слів на позначення гармонії. Наприклад, у наступному текстовому фрагменті But the harmony of the whole is always maintained, though there can be changes of emphasis (BNC) концепт ГАРМОНІЯ актуалізовано за допомогою ключової лексеми harmony. Профільованим є складник цього концепту ціле, оскільки відповідну сему слова harmony підтримано за допомогою слова whole            у словосполученні harmony of the whole (“гармонія цілого”).

Розділ 2. “Структура лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ в сучасній англійській мові”. У складі концепту ГАРМОНІЯ нами виділено первинні, вторинні та третинний модуси. До первинних належать раціонально-логічний          та картинно-образний модуси, пов’язані відповідно з поняттєвим                             та наочно-чуттєвим аспектами концептуалізації гармонійності. Складники раціонально-логічного модусу концепту ГАРМОНІЯ, актуалізовані в корпусі дослідженого матеріалу, можна узагальнено представити такими українськими відповідниками: ціле, частина(и), різне, подібне, зв’язок, єдність, порядок/ упорядкованість, завершеність/ повнота, припасованість/ відповідність, існування, перебування, функціонування. Лексичні одиниці, за допомогою яких ці складники профілюються, перебувають у сталих семантичних                          та/або синтаксичних зв’язках, що дозволяє дійти висновку про наявність певної концептуальної структури, яка мотивує ці зв’язки. Наприклад: the woman is more conce ed that the differing elements in her life should be in harmonious relation to one another, and that the circle of light in which she is centred includes them all (BNC).         У наведеному текстовому фрагменті концепт ГАРМОНІЯ актуалізовано                     за допомогою слова harmonious. При цьому додатково висвітлено такі складники раціонально-логічного модусу досліджуваного концепту: 1) різне, 2) подібне,            3) ціле, 4) частини, 5) зв’язок, які профілюються за допомогою відповідних слів та словосполучень: 1) differing, 2) in her life (різні сторони життя подібні             між собою тим, що всі вони є частинами одного цілого – життя), 3) her life, 4) elements, 5) relation to one another. Указані слова та словосполучення поєднані семантичними та синтаксичними зв’язками (“різні й водночас подібні частини цілого пов’язані одна з одною”), на основі чого моделюємо таку концептуальну структуру: ролі: носії гармонійності=різні й водночас подібні частина(и), ціле; спосіб існування: (носії гармонійності) існують як зв’язані.

Систематизувавши зв’язки між лексемами, які профілюють складники раціонально-логічного модусу концепту ГАРМОНІЯ в корпусі дослідженого матеріалу, ми представили зміст аналізованого концепту в його згорнутому форматі як сукупність двох фреймів: “Гармонія частин(и) і цілого” та “Гармонія подібного різного”. У розгорнутому форматі складник існування конкретизується як перебування (статична ознака) або як функціонування (динамічна ознака). Відповідно раціонально-логічний модус у своєму розгорнутому форматі включає чотири фрейми: “Статична гармонія частин(и) і цілого”, “Динамічна гармонія частин(и) і цілого”, “Статична гармонія подібного різного”, “Динамічна гармонія подібного різного”.

Картинно-образний модус лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ –             це упорядкована сукупність конкретних, наочних уявлень про гармонійність. Джерелом цих уявлень є безпосередні перцептивні (сенсорні) враження                  або тексти, у яких описуються перцептивні враження інших. Вважається, що  такі уявлення зберігаються у свідомості мовців у формі наочно-конкретних образів (М.М.Болдирев). Наприклад, у наступному фрагменті йдеться про гармонійність не як абстрактне відношення, а як співіснування між тропічним лісом і людьми, що живуть у ньому: The Amazon rainforests alone are home to many unique animals and to one fifth of the world’s bird species. <…> Rainforest-dwelling people have lea t to live in harmony with their environment (BNC).

Картинно-образний модус концепту ГАРМОНІЯ в його розгорнутому, деталізованому форматі включає конкретизовані уявлення мовців про гармонійність як таку, що існує між різними категоріями її носіїв, зокрема: “Гармонія в сім’ї”, “Гармонія в невеликій соціальній групі”, “Гармонія людини й природи” тощо. Виокремлені фрейми (у кількості 25) розподіляються на чотири групи залежно             від типів носіїв гармонійності та характеру зв’язку між ними. В узагальненому вигляді картинно-образний модус концепту ГАРМОНІЯ постає як сукупність чотирьох фреймів: 1) фрейми, пов’язані з динамічними образами: “Гармонійне життя живих істот”, “Гармонійна взаємодія матеріальних об’єктів”; 2) фрейми, пов’язані                зі статичними образами: “Гармонія між матеріальними об’єктами”, “Гармонія між матеріальним об’єктом та довкіллям”.

До вторинних модусів концепту ГАРМОНІЯ в роботі віднесено модус фіктивності та аксіологічний модус. У першому випадку гармонійність концептуалізується через зіставлення з якимось іншим феноменом дійсності;                 у другому на перший план виходить оцінка гармонійності, яка передбачає наявність знання про цю якість. Згорнутий формат модусу фіктивності концепту ГАРМОНІЯ представлений метафорами, у яких цариною джерела є концепти суперординатного, тобто найвищого, рівня категоризації (E.Rosch), наприклад, ПРЕДМЕТ, а розгорнутий формат – метафорами, де цариною джерела є концепти базового рівня категоризації,  наприклад, БУДИНОК. На відміну від концептів базового рівня, які тлумачаться            в термінах безпосереднього фізичного досвіду (G.Lakoff) і тому пов’язані з наочними, картинними образами, концепти суперординатного рівня репрезентують схематизовані уявлення. Тому згорнутий формат модусу фіктивності представлений   у роботі узагальненою метафоричною моделлю ГАРМОНІЯ Є X (де X – концепт суперординатного рівня категоризації) у її двох різновидах: ГАРМОНІЯ Є МІСЦЕ    В ПРОСТОРІ, наприклад: Their bodies are in such harmony (BNC), та ГАРМОНІЯ     Є ПРЕДМЕТ, наприклад: the impact and interest of the contrast will give harmony          to the group (BNC). Ці дві концептуальні метафори співвідносяться між собою              за принципом дуальності (G.Lakoff), тобто є однаковою мірою характерними            для концептуалізації статичних якостей. Розгорнутий формат модусу фіктивності,       як сукупність метафор типу ГАРМОНІЯ Є Y (де Y – концепт базового рівня категоризації), пов’язаний з більш наочними метафоричними образами гармонійності, наприклад: ГАРМОНІЯ Є БУДИНОК: Team worker: Builds harmony (BNC).

Образна природа модусу фіктивності та картинно-образного модусу дозволяє їм зближуватися й взаємодіяти. У роботі ідентифіковано два типи такої взаємодії: метафорична підтримка буквального образу гармонійності                             й використання буквального образу гармонійності для метафоричної проекції              в метафорах типу ГАРМОНІЯ МІЖ А і Б Є ГАРМОНІЯ МІЖ В і Г. Наприклад, у наступному текстовому фрагменті буквальний образ гармонії між людиною             та знаряддям праці доповнюється метафоричним образом знаряддя праці                    як помічника людини: The skilled operator is working in harmony with his tools and machines. <…> The human operator is pursuing an objective <…> and he achieves this with the assistance of the hardware at his disposal (BNC). А в текстовому фрагменті but the appearance of domestic harmony within the ani groups is deceptive (BNC) гармонія між птахами ані метафорично концептуалізується як гармонія в сім’ї.

Для аналізу аксіологічного модусу концепту ГАРМОНІЯ були відібрані          ті текстові фрагменти, у яких оцінка гармонійності мовцями втілюється експліцитно. У нашому корпусі мовного матеріалу гармонійність характеризується тільки позитивно. Деталізація позитивної оцінки гармонійності розглядалася в роботі відповідно до розмежування чотирьох типів оцінки – психологічної, естетичної, етичної та телеологічної (за Н.Д.Арутюновою), наприклад: у першому з поданих нижче текстових фрагментів вербалізовано естетичну оцінку, а в другому – етичну: It forms a composition both nostalgically satisfying and harmoniously beautiful (BNC); But concord and harmony were                 the professed and accepted norm for the conduct of relations (BNC).

Третинний модус концепту ГАРМОНІЯ пов’язаний з тим, що мовці приписують гармонійності певну значущість, яка в узагальненому вигляді представлена оцінкою “важливо”. У розгорнутому форматі ця оцінка уточнюється           за одним з двох параметрів – утилітарно-практичним чи культурним, що випливають з повсякденної, предметно-практичної діяльності людей чи їхньої семіотичної культурної діяльності, згідно з концепцією семіотичної природи культури (U.Eco, Б.А.Успенський, А.Я.Гуревич, Ю.М.Лотман, В.М.Телія). Так, у наступному фрагменті вербалізовано утилітарно-практичні уявлення мовців про гармонійність між артефактами, які ефективно функціонують: someone got the handling, ride                 and steering working in harmony rather than against each other (BNC).                        Коли гармонійність наділяється культурною значущістю, семіотизація гармонійності може здійснюватись у двох напрямках: семантичному чи символічному. Семантична семіотизація пов’язана з культурно значущими опозиціями між носіями гармонійності, зокрема, з протиставленням “живі :: померлі”, яке належить                     до універсальних семіотичних опозицій (Т.В.Цив’ян), наприклад: Here the living           and the dead were in harmony (BNC). Символами гармонійності є ті носії цієї якості, яким вона приписується мовцями як питома і характерна властивість, наприклад, символом гармонійного суспільства вважається античне суспільство: a highly romanticised view of Ancient Greek society became a powerful ideal: a society united               in harmony by the bonds of religion and culture (BNC).

У процесі моделювання ядра лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ             ми користувалися поняттям образ-схеми, оскільки саме ця концептуальна структура поєднує логічне та образне (M.Johnson), а тому здатна розгортатися          як в раціонально-логічний, так і в картинно-образний модуси досліджуваного концепту. У нашому корпусі даних фігурують шість образ-схем: баланс, злиття, зібрання/ група, частина-ціле, зв’язок, припасованість/ відповідність.                      Із них образ-схема зв’язок (виділена М.Джонсоном), профілюється                               в 63% проаналізованих контекстів і тому вважається нами ядром. Як структурний компонент концепту ГАРМОНІЯ ця образ-схема конкретизована знанням               про носіїв гармонійності, завдяки чому вона має вигляд зв’язок подібного різного.

Виділені модуси та ядро у своїй сукупності формують інваріантну структуру концепту ГАРМОНІЯ як типізованого знання носіїв сучасної англійської         мови про гармонійність.

Розділ 3. “Комбінаторика лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ                в сучасних англомовних текстах”. Систематизуючи та узагальнюючи контекстуальні зв’язки, у які концепт ГАРМОНІЯ вступає з іншими вербалізованими концептами, можна виділити дві його основні комбінаторні потенції як здатність поєднуватися з: 1) концептом НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ та 2) концептом ВЛАСТИВІСТЬ. Перша комбінаторна потенція реалізується в проаналізованому корпусі матеріалу через позначення одного чи декількох носіїв гармонійності.           У першому випадку таким носієм зазвичай виступає ЦІЛЕ, наприклад: the sharp divisions of tone gradually mellow into a more harmonious whole (BNC). Комбінаторна потенція ГАРМОНІЯ + ЇЇ ВЛАСТИВІСТЬ реалізується через позначення міри, статичної або динамічної властивостей гармонійності, наприклад, ГАРМОНІЯ +      ЇЇ МІРА: more harmonious (BNC), perfect harmony (BNC).

Спосіб контекстуального втілення інваріантної структури концепту ГАРМОНІЯ залежить від того, які саме комбінаторні потенції цього концепту           та як саме реалізуються. Це втілення відбувається без змін або з певними модифікаціями. У першому випадку характер контекстуального втілення  концепту ГАРМОНІЯ визначається тим, скільки і які саме з його компонентів профілюються, набуваючи особливої значущості в контексті. Порівняймо, наприклад, continuous effort to be devoted to harmonizing and integrating                      the practices of academic components (BNC) та We believed it was possible to live <…> in harmony with each other and Nature (A.S.Byatt, Possession). У першому            з наведених фрагментів профілюється один фрейм “Гармонія частин(и) і цілого”. Такий тип контекстуального втілення концепту ГАРМОНІЯ можна назвати простим. У другому фрагменті, окрім фрейму раціонально-логічного модусу “Гармонія подібного різного”, профілюються два фрейми картинно-образного модусу, а саме, “Гармонія між друзями” та “Гармонія людини й природи”, тобто відбувається більш складне за характером втілення концепту ГАРМОНІЯ.

Модифікації інваріантної структури контекстуально втілюваного концепту ГАРМОНІЯ є наслідком дії двох процесів, а саме: 1) змін у функціональній значущості його окремих структурних компонентів або 2) нарощування структури концепту за рахунок появи додаткових компонентів його змісту. Зміни функціональної значущості пов’язані з контекстуальним висвітленням                       чи затемненням тих чи інших складників досліджуваного концепту.                        Так, наприклад, у наведеному нижче уривку з роману А.Брукнер “Visitors” –            the tall narrow house at the far end of the New Kings Road, in which she and her mother and father had passed their harmonious but largely silent days – істотний компонент фрейму “Гармонія в сім’ї” гарне спілкування подається як нерелевантний              для ситуації, про яку розповідається. У численних прикладах з Британського національного корпусу уніфікаційні процеси в ЄС характеризуються                       як гармонійні, що можна пояснити впливом на європейську свідомість культурно значущого ідеалу гармонійного античного суспільства. Водночас у жодному                з проаналізованих нами текстових фрагментів, де йдеться про гармонізацію в ЄС, культурна значущість гармонійності не згадується, наприклад: the EC intends               a two-pronged effort; first to harmonize national laws and then to introduce Community-wide design rights (BNC).

Нарощування інваріантної структури концепту ГАРМОНІЯ відбувається            за рахунок збагачення його змісту: 1) при появі нових смислів, як-от  “жити              в гармонії – це гармонійно співати”, що постає внаслідок інтеграції фреймів “Гармонійна професійна діяльність хору” та “Гармонійне життя підводних створінь” у наступному текстовому фрагменті: The harmony of these underwater choirs is broken by predatory fish, which hunt by listening for their prey (BNC);               або 2) завдяки залученню додаткової інформації, яка не випливає зі змісту самого концепту. Наприклад, у романі Н.Райта “Seeds of Discord” актуалізований фрейм “Гармонія в суспільстві” збагачується складником спасіння: Imagine <…> Prime Minister Margaret Thatcher descending the steps of Number Ten Downing Street like the Second Coming, a long sought-for saviour promising to harmonise the discord.

Зсуви в комбінаториці лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ виявляються через значущу нереалізованість його потенційних комбінаторних зв’язків з концептами, що репрезентують носіїв гармонійності, або як наслідок перенасиченості його комбінаторики. У першому випадку гармонійність осмислюється мовцями виключно як предмет, наприклад: Which is what                 we mean when we talk of true harmony. But it is not only an abstract thing (BNC). Оскільки така концептуалізація гармонійності характерна для філософських              та наукових студій гармонійності (коли гармонійність більшою чи меншою мірою абстрагується від носіїв) та для міфів про гармонію (у яких гармонійність персоніфікується чи упредметнюється), то значуща незаповненість позиції НОСІЙ (НОСІЇ) ГАРМОНІЙНОСТІ є сигналом того, що поряд з вербалізацією наївних знань мовців про гармонійність актуалізується й частина наукових                               чи міфологічних уявлень про цю якість. Перенасиченість комбінаторики концепту ГАРМОНІЯ пов’язана зі специфічними контекстами, де згадуються піфагорійські уявлення про гармонію сфер, коли гармонійність приписується тільки носіям одного типу – небесним сферам, які своїм рухом створюють прекрасну музику, наприклад: I have the harmony of the spheres all around me, and every word that drops from your lips is sweet as honey (BNC).

Взаємно детермінуючи одна одну, структура та комбінаторика концепту ГАРМОНІЯ визначають ті його властивості, які у реферованій роботі позначаються як аспекти контекстуальної реалізації, а саме, антропоцентричність/ екологічність, абстрактність/ конкретність, конвенційність/ гнучкість. Антропоцентричність лексикалізованого засобами англійської мови концепту ГАРМОНІЯ виявляється в сукупності таких його рис, як суб’єктивність (характеристика об’єктів як гармонійних у кожному конкретному випадку залежить від мовця), предметне втілення (тісний зв’язок з позначенням носіїв гармонійності), тяжіння концепту ГАРМОНІЯ до взаємодії насамперед з концептами, які фіксують уявлення про людину і спосіб її життя, та соціоморфізм (О.А.Донських, А.М.Кочергін) як використання уявлень про гармонію в людських спільнотах            для концептуалізації гармонійності, наявної в світі природи. Спираючись                      на розуміння екології, за Ф.Капрою, як глибинного принципу зв’язку всіх феноменів у всесвіті, здатність концепту ГАРМОНІЯ асоціюватись у свідомості людини з практично усіма мислимими об’єктами, особами та якостями у їхніх різних комбінаціях можна назвати його екологічністю.

Абстрактність   /   конкретність концепту ГАРМОНІЯ розглядається                   в роботі як така його властивість, що має два аспекти: онтологічний (пов’язаний            з існуванням гармонійності як втіленої в своїх носіях) та перцептивний (пов’язаний з можливістю/ неможливістю сприйняття гармонійності за допомогою органів чуття). Концепт ГАРМОНІЯ є онтологічно абстрактним оскільки гармонійність не має самостійного, окремого від носіїв існування.  Перцептивна абстрактність/ конкретність концепту ГАРМОНІЯ залежить від того, чи можна сприймати носіїв гармонійності безпосередньо за допомогою органів чуття (перцептивна конкретність), чи ні (перцептивна абстрактність). Наприклад,             у наступному текстовому фрагменті йдеться про гармонію кольорів, яку можна побачити. Відповідно, концепт ГАРМОНІЯ виявляє тут риси перцептивної конкретності: Green, purple and gold in harmony (BNC). В іншому фрагменті концепт ГАРМОНІЯ втілюється у своїй перцептивній абстрактності, оскільки гармонійність приписується нематеріальному об’єкту – абстрагованій від своїх носіїв нерівності: The myths of continuity and harmonious inequality all persist more comfortably well away from industry or the inner city (BNC).

Властивість лексикалізованого в англійській мові концепту ГАРМОНІЯ реалізувати в контексті свою інваріантну структуру і типові комбінаторні потенції пов’язується в реферованій роботі з переважною конвенційністю цього концепту  для носіїв англійської мови. Поряд з цим у художньому осмисленні присутня певна індивідуалізація образу гармонії, яка принципово не змінює інваріантну структуру досліджуваного концепту, проте свідчить про його здатність бути гнучким у відображенні індивідуального досвіду пізнання гармонійності.

ВИСНОВКИ

Якщо скористатися популярною в сучасній лінгвістиці метафорою архітектури відносно концептуальної системи людини, концепт ГАРМОНІЯ можна уявити          як величну й складну будівлю. Концептуалізація гармонійності носіями сучасної англійської мови здійснюється різними способами, залежно від чого формується його структура, змодельована в роботі як інтегрована сукупність певних підструктур,     або модусів, що відбивають, з різною мірою деталізації, поняттєві, картинно-образні, метафоричні, оцінні та ціннісні знання й уявлення мовців про гармонійність. Найістотніші знання про гармонійність становлять ядро концепту ГАРМОНІЯ, структуроване як образ-схема зв’язок подібного різного.

До основних комбінаторних потенцій концепту ГАРМОНІЯ належить його здатність поєднуватися з концептом НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ та концептом ВЛАСТИВІСТЬ. Те, які саме комбінаторні потенції цього концепту реалізуються та як саме вони реалізуються, визначає спосіб контекстуального втілення інваріантної структури концепту ГАРМОНІЯ, яке може здійснюватися                  або без змін, або з певними модифікаціями. Останні зумовлені змінами                         у функціональній значущості окремих складників концепту ГАРМОНІЯ                     чи нарощуванням структури цього концепту завдяки появі додаткових компонентів його змісту. Зсуви в комбінаториці лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ пов’язані зі значущою нереалізованістю його здатності поєднуватися з концептом НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ, а також з перенасиченістю його комбінаторики, коли гармонійність приписується носіям тільки одного типу. Вербалізуючись у текстових фрагментах у єдності своїх структури                               та комбінаторики, концепт ГАРМОНІЯ виявляє такі аспекти своєї контекстуальної реалізації, як антропоцентричність та екологічність, абстрактність та конкретність, конвенційність та гнучкість.

Семантика і сполучувальні властивості лексеми harmony та її похідних детермінуються структурою й комбінаторикою концепту ГАРМОНІЯ. Так, ЛСВ1 названих слів має чотири модифікації, які корелюють з чотирма фреймами картинно-образного модусу в його згорнутому форматі, а ЛСВ2 – дві модифікації, мотивовані двома фреймами раціонально-логічного модусу в згорнутому форматі. Валентні зв’язки лексеми harmony та її похідних обумовлені здатністю концепту ГАРМОНІЯ комбінуватися з концептом НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ, а не валентні – відкритістю концепту ГАРМОНІЯ до поєднання з концептом ВЛАСТИВІСТЬ.

У плані подальших наукових студій перспективним бачиться дослідження інших засобів втілення концепту ГАРМОНІЯ в мові, зокрема англійській,                       та дискурсі, а також вивчення концепту ГАРМОНІЯ, лексикалізованого засобами інших мов, з подальшим зіставним аналізом змісту та структури                         відповідних концептів.