ПРЕФІКСАЛЬНІ КОНВЕРСИВНІ ПАРИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИКА, ПАРАДИГМАТИКА, ТЕРМІНОТВІРНІСТЬ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, описано методи добору та принципи дослідження фактичного матеріалу, визначено об’єкт і предмет праці, її мету й завдання; окреслено наукову новизну та практичне значення дисертації, сформульовано винесені на захист положення, описано структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади вивчення конверсії та префіксації” проаналізовано наукову літературу, розглянуто проблеми дослі­дження конверсивних пар і транспонувальних префіксів. Увагу зосереджено на основних напрямах вивчення конверсії в англістиці та лінгвістичних термінах на позначення процесів деривації, які відбуваються без приєднання слово­твірного афікса: конверсія, нульова суфіксація, нульова деривація, кореневе або безсуфіксальне словотворення. Конверсивне словотворення сформувалося впродовж XV-XVII ст. Воно залишається продуктивним і в сучасній англій­ській мові. Водночас на процеси творення слів істотно впливає перехрещення словотвірних процесів конверсії й префіксації.

Особливу увагу дослідники конверсії приділяють творенню нових слів, зокрема іменників (fightback, tu over) та прикметників (carry-on) від дієслівних поєднань із постпозитивами -back, -down, -on, -out, -over, -up, вважаючи такий спосіб творення нових слів характерною ознакою конверсії сучасної англійської мови (А.Загоруйко, Е.Витковский, 1977; В.Заботкина, 1989; А.Левицкий, 1998).

У літературі немає інвентаризації транспонувальних префіксів, які беруть участь у процесах взаємодії конверсії й префіксації. Дослідники головно зосереджували увагу лише на окремих морфемах, яким була притаманна транспозиційна функція. Так, Р.Якендоф визнає транспонувальні властивості префікса be- (befriend); Н.Амосова транспонувальними вважає два префікси
(be-, dis-); Дж.Лербергер, Л.Бурбо підкреслюють здатність префіксів en-, be- утворювати похідні дієслова від основ прикметників (ennoble, v; becalm, v) та разом з префіксом de- брати участь у творенні префіксальних похідних від основ іменників (debug, v; enslave, v; becloud, v); Б.Ільїш виділяє чотири (anti-, be-, post-, pre-); О.Єсперсен – п’ять (be-, de-, dis-, en-/em-, un-); Р.Зятковська – п’ять (be-, de-, dis-, en-, out-); Т.Єгорова – шість префіксів (be-, de-, dis-, en-/em-, out-, un-), що беруть участь у конверсії. В.Бладін також виокремив префікси, здатні утворювати дієслова від іменникових основ: be- (beschoolmaster); dis- (disbrother); em- (empatron); in- (inlord); out- (out-general); un- (unbishop). Н.Лук’янова виділила 18 префіксів: a-, after-, anti-, de-, dis-, fore-, intra-, inter-, in-, non-, over-, post-, pre-, pro-, super-, trans-, under-, un-, - які транспонують основи до класу прикметників. Найбільше транспонувальних префіксів (разом 25 формантів) зафіксував В.Шкарупін: ante-, anti-, be-, de-, dis-, em-/en-, im-/in-, inter-, intra-, multi-, non-, out-, over-, poly-, post-, pre-, pro-, re-, sub-, super-/supra-, un-, under-. Навіть при однаковій кількості виокремлених дослідниками препо­зитивних морфем їх інвентарний склад може різнитися. За нашими даними,
41 препозитивний формант здатний змінювати граматичний статус твірної основи. Серед них 16 власне англійських (all-, after-, back-, be-, fore-, half-, off-, on-, out-, over-, self-, short-, through-, un-, under-, up-) та 25 запозичених (a-, ante-, anti-, co-, contra-/counter-, de-, dis-, en-/em-, ex-, in-/im-, inter-, intra-, mid-, multi-, non-, poly-, post-, pre-, pro-, re-, semi-, sub-, super-, trans-, uni-) морфем.

Префікси можуть перебувати у синоніміко-антонімічних зв’язках і завдяки власній смисловій спорідненості утворювати синонімічні пари (under-/sub-, trans-/over-, half-/semi-, after-/post-) та групи (under-/half-/semi-/sub-, super-/over-/out-, be-/de-/dis-/un-, anti-/contra-/counter-, all-/poly-/multi-). Препозитивні морфеми також здатні формувати антонімічні пари (ante-/after-, up-/under-, poly-/uni-, multi-/uni-, pro-/anti-, pre-/post-).

У другому розділі “Ряди префіксальних конверсивів і семантика їх конституентів в історії англійської мови” розглянуто теоретичні проблеми застосування моделювання у словотвірній семантиці. Моделювання рядів префіксальних конверсивів показує взаємний вплив конституентів у процесі розвитку лексикону. Поєднання конверсії та транспонувальної префіксації дає різну послідовність безафіксального та префіксального/префіксальних слів. Ряди побудовано на підставі найранішої писемної засвідченості їх конститу­ентів. Така процедура дозволяє виявити варіативність поєднання основ, часову черговість членів ряду, тяглість рядотворення. Це дає можливість побачити процес розвитку даного фрагмента лексемного складу мови у новому ракурсі. Ряди як комплексні словотвірні одиниці лексичної системи формуються на основі тотожності словотвірного засобу. За нашими підрахунками, до перехрещення конверсії та префіксації лексико-семантичною системою мови залучено близько 2000 твірних основ, частині яких притаманна багатозначність.

Розширення твірних основ і/або їх конверсивів транспонувальними префіксами германського й романського походження утворює вісім рядів, які різняться відповідною кількістю приєднуваних префіксів. На основі виділення тенденцій поєднання транспонувальних префіксів з конверсивною парою укладено ряди префіксальних конверсивів: L₁ – L₂ – ^aL₁; L₁ – L₂ – ^aL₁ - ^bL₁, L₁ – L₂ – ^aL₁ - ^bL₁ – ^cL₁; L₁ – L₂ – ^aL₁ - ^bL₁ – ^cL₁ – ^dL₁; L₁ – L₂ – ^aL₁ - ^bL₁ – ^cL₁ – ^dL₁ – ^eL₁; L₁ – L₂ – ^aL₁ - ^bL₁ – ^cL₁ – ^dL₁ – ^eL₁ – ^fL₁; L₁ – L₂ – ^aL₁ - ^bL₁ – ^cL₁ – ^dL₁ – ^eL₁ – ^fL₁ – ^gL₁; L₁ – L₂ – ^aL₁ - ^bL₁ – ^cL₁ – ^dL₁ – ^eL₁ – ^fL₁ – ^gL₁ – ^hL₁, - де L₁ – лексема, яка є твірною основою конверсії; L₂ - конверсив; букви позначають порядковий номер префікса в абетковій послідовності та дають уявлення про загальну кількість препозитивних формантів у спільнокореневій безсуфіксальній деривації. Розширення комбінаторного потенціалу основи при сполучуваності із більше ніж шістьма транспонувальними префіксами зменшує кількість рядів. У рядах з множинними префіксами варіативність конституентного наповнення, навпаки, зростає. Очевидною є тенденція часової переваги конверсивних пар над префіксальними конверсивами, однак деякі з останніх зафіксовано раніше від конверсива або одночасно з ним. Безпрефіксальний конверсив виявляє найбільшу варіативність розташування у ряді.