НАРУГА НАД МОГИЛОЮ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТА КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ :

summary

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Політичні, економічні й соціальні перетворення, які безперервно відбуваються в Україні протягом останнього десятиріччя і на сьогоднішній день ще далекі від фази свого завершення, характеризуються двома масштабними тенденціями: з одного боку – це лібералізація та демократизація всіх сфер суспільного життя й проведення відповідних правових реформ, а з іншого – загострення соціальних суперечностей, девальвація духовних цінностей і моральних підвалин суспільства.

Моральність визнається однією з найвищих соціальних цінностей у ч. 2
ст. 35 Конституції України, у якій, зокрема, вказано, що окремі права і свободи громадян можуть бути обмежені законом в інтересах захисту суспільних та особистих цінностей, серед яких зазначена й моральність. Виходячи з того, що кримінальним законом захищаються цінності, які визнаються більшістю суспільства, у повній мірі правомірним для протидії вчиненню злочинних посягань на суспільну моральність є використання  кримінально-правових методів.

Новий Кримінальний кодекс України (далі – КК) 2001 р. передбачає відповідальність за злочини проти моральних засад життя суспільства у кількох статтях, однією з яких є ст. 297 КК, де встановлюється кримінальна відповідальність за наругу над могилою. Утім, навіть після проведення кримінально-правової реформи, вказана норма не позбавилась окремих недоліків, що негативно впливає на її практичне застосування.

Зростаючу важливість дослідження проблем захисту суспільної моральності в сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їхнього поховання від злочинних посягань і необхідність подальшого вдосконалення правової регламентації протидії таким злочинам частково підтверджують й дані офіційної статистики. Так, якщо в 1993 р. на території України було зареєстровано 163 злочини, передбачені ст. 212 КК 1960 р. (глум над могилою), то в 2003 р. їхня кількість дорівнювала вже 1861, тобто за десять років збільшилася в 11,4 рази.

Не можна не звернути увагу на те, що за період існування у кримінальному законодавстві норми про відповідальність за наругу над могилою у вітчизняній науці відсутнє комплексне кримінально-правове та кримінологічне дослідження питань цієї проблематики. Хоча окремі аспекти проблеми висвітлені у роботах таких українських та зарубіжних фахівців, як А.С. Абдуллаєв, Ю.В. Александров, Ю.М. Антонян, О.М. Бандурка,

В.В. Голіна, П.Ф. Грішанін, І.М. Даньшин, С.Ф. Денисов, В.Т. Дзюба,
М.А. Єфімов, А.Ф. Зелінський, О.М. Ігнатов,  І.І. Карпець, М.Й. Коржанський,
О.М. Костенко, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнецова,  А.В. Ландіна, В.А. Ломако,
П.С. Матишевський, П.П. Михайленко, В.О. Навроцький, П.П. Сердюк,
М.І. Хавронюк, С.С. Яценко та інших, вирішення ряду  питань кримінальної відповідальності за наругу над могилою носить, як уявляється, фрагментарний характер. Багато проблем лишаються дискусійними, деякі аспекти досліджені поверхово, а окремі положення узагалі не розглядалися.

Такий стан теоретичної розробки проблеми впливає й на практику правозастосування, зумовлюючи наявність значної кількості помилок при кваліфікації діянь, які містять ознаки наруги над могилою, що наочно демонструють вивчені автором матеріали кримінальних справ зазначеної категорії.

Наведені міркування, які свідчать про безспірну актуальність розгляду  кримінально-правових та кримінологічних аспектів цієї проблематики на сучасному етапі, та відсутність комплексних наукових досліджень у цій сфері й зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження, його практичну та наукову актуальність.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права та кримінології Запорізького юридичного інституту МВС України. Окремі рекомендації, запропоновані автором у роботі, враховують вимоги Закону України “Про захист суспільної моралі” та Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки.