ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ У МЕЖАХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

summary

Загальні проблеми вуглеводневого забруднення навколишнього природного середовища. Здійснено аналіз та систематизовано концептуальні підходи вітчизняних та зарубіжних авторів з питань оцінки сучасного стану використання паливно-енергетичних ресурсів та екологічної безпеки техноприродних геосистем (О. А. Адаменко, 2006; Г. І. Рудько, 2006), розглядання геосистеми як об’єкту досліджень антропогенних ландшафтів (Я. Демек, 1977; В. Ю. Некос, 2001; В. Б. Сочава, 1978); річкового басейну як об’єкту управління якістю навколишнього природного середовища (А. В. Гриценко, 2000; В. Р. Лозанський, 2001); геосистеми річкового басейну як об’єкту ландшафтно-хімічних і ландшафтно-екологічних досліджень (М. А. Глазовська, 1981; М. Д. Гродзинський, 2005; В. М. Гуцуляк, 2002; Л. М. Коритний, 1974; Ф. М. Мільков, 1978; 1986; І. Г. Черваньов, 2006; Г. І. Швебс, 1982); стійкості басейнової геосистеми до антропогенних навантажень (М. Д. Гродзинський, 1994); просторової структури ореолів нафтохімічного забруднення навколишнього природного середовища та процесів міграції вуглеводнів у різних компонентах ландшафту (О. Ю. Митропольский, 2002; Н. С. Огняник, 2006; Ю. І. Піковський, 1981; Р. С. Чалов, 2004); ролі структури  ґрунтів у перерозподілі речовини і енергії в інших компонентах ландшафту (Л. О. Карпачевський, 1983; О. І. Перельман, 1975; Н. П. Солнцева, 1978); різних проявів впливу вуглеводневого забруднення на стан поверхневих вод, ґрунтів, біотичну складову екосистем та здоров’я людей (О. М. Васильєв, 1999, 2001; Н. Джура, 2005; Л. М. Карамова, 1996; О. Г. Миронов, 1985); стану нормативно-правових документів у галузі екологічної безпеки надро- та землекористування (С. А. Балюк, 2004; М. М. Мірошниченко, 2002); використання біологічних методів для оцінки якості компонентів ландшафту (М. О. Клименко, 2004; В. І. Лук’яненко, 1983).

Геосистема річкового басейну має свої специфічні особливості і, на думку багатьох авторів, може бути використана в якості об’єкта геоекологічних досліджень. Аналіз термінів і понять, які наведено у відповідних наукових працях для позначення геосистеми річкового басейну, дозволив визначити доцільність використання в дисертаційних дослідженнях терміну «басейнова геосистема».

Проведений у дисертаційній роботі аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових праць показав, що вуглеводневе забруднення є екологічно небезпечним для навколишнього природного середовища і здоров’я людей, а рівень його шкідливого впливу залежить від різних абіотичних і біотичних факторів: інтенсивності процесів самоочищення, властивостей складових геосистеми, ступеня вуглеводневого навантаження, хімічного складу нафтопродуктів – багатокомпонентної суміші різних вуглеводнів, більшість з яких є екологічно небезпечними забруднюючими речовинами. Оцінка впливу вуглеводневого забруднення на геоекологічний стан навколишнього природного середовища на цей час здійснюється шляхом співставлення фактичного вмісту нафтопродуктів з їх гранично допустимими концентраціями (ГДК). ГДК нафтопродуктів встановлено для води водних об’єктів рибогосподарського (0,05 мг/л) та господарсько-питного і комунально-побутового (0,3 мг/л) водокористування. Для ґрунтів встановлено орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) для сирої нафти, яка складає 4 г/кг, тимчасом як компонентний склад інших видів вуглеводневої сировини (природного газу, газового конденсату) може відрізнятися від нафти. Нормативні вимоги до якості підземних вод взагалі не встановлено.

Аналіз літературних джерел з питань міграції техногенних потоків нафтопродуктів у компонентах ландшафту наземних і водних екосистем свідчить про те, що проблема просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в межах басейнової геосистеми практично не досліджувалась. Має місце також недосконалість системи оцінки впливу вуглеводневих забруднень на геоекологічний стан нафтогазоносних територій, що не дозволяє отримувати об’єктивну інформацію щодо екологічної небезпеки рівня вуглеводневого забруднення навколишнього природного середовища та своєчасно здійснювати природоохоронні заходи.

Характеристика об’єкта і методи геоекологічних та лабораторних досліджень. В якості об’єкта досліджень обрано ділянку басейну р. Сів. Донець у межах Харківської області, що обумовлено важливим соціально-економічним значенням басейну р. Сів. Донець для ряду індустріальних регіонів України та надзвичайно великим антропогенним навантаженням на геосистему басейну, значна частка в якому належить вуглеводневому забрудненню.