ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЛІКУВАЛЬНОГО ТИПУ (НА ПРИКЛАДІ КУРОРТУ ТРУСКАВЕЦЬ)

summary

У першому розділі “теоретико-методологічні засади дослідження територіально-рекреаційних систем” розглянуто та доповнено сутність територіально-рекреаційної системи (ТРС) як об’єкту дослідження рекреаційної та конструктивної географії; сформульовано наукові підходи до класифікації ТРС; розглянуто типологію та чинники формування ТРС лікувального типу та проаналізовано геоекологічні принципи проектування ТРС лікувального типу.

Щодо самого поняття “рекреаційна діяльність”, то починаючи з середини ХХ століття вона перетворилася в один з найважливіших соціально-економічних факторів розвитку сучасності. Одночасно з цим відбувся і процес становлення і формування нової галузі народного господарства – туризму, в тому числі і санаторно-курортної галузі. Саме тоді виникла потреба у вивченні такого явища, як „рекреаційна діяльність”.

Вперше гіпотезу про те, що складну сукупність явищ, пов'язаних з рекреаційною діяльністю, потрібно розглядати як систему, яка складається хоча й з різнорідних, але взаємозалежних елементів, висунули у 1969 році В. С. Преображенський та Л. І. Мухіна. Саме на основі цієї гіпотези був запропонований термін „територіально-рекреаційна система”. Після цього з’явилися роботи М. С. Мироненка, І. Т. Твердохлєбова, Ю. О. Веденіна, І. В. Зоріна, І. Д. Родичкина, В. І. Нудельмана, присвячені проблемам вивчення територіально-рекреаційних систем. Подальші дослідження в цьому напрямку проводяться Н. Ю. Недашківською, О. І. Шаблієм, В. І. Мацолою, Н. В. Фоменком, О. О. Бейдиком, В .І. Павловим, В. І. Стафійчуком та іншими. Важливим критерієм, який відображає найсуттєвіші риси ТРС, є притаманна спеціалізація господарства, відповідно до якої виділяють чотири основні типи ТРС: пізнавальний, оздоровчий, спортивний та лікувальний. Кожен із виділених типів має свої завдання та напрямки, для чого “використовує” відповідні природні рекреаційні ресурси, які повинні займати провідне місце в територіально-рекреаційних системах, створюваних з урахуванням геоекологічних принципів. Особливої актуальності дане твердження набуває саме в наш час − час обмеженості природних ресурсів і подальшого підвищення ефективності рекреаційного природокористування. Для врахування геоекологічних принципів в самій схемі ТРС потрібно виділити природно-територіальну підсистему, яку потрібно ставити на провідне місце поряд з відпочиваючими. Отже, територіально-рекреаційна система – це інтегральна географічна система, яка складається з таких підсистем: природно-територіальної, відпочиваючих, культурно-історичної, рекреаційної інфраструктури, обслуговуючого персоналу й органу управління та контролю (рис. 1). Основною особливістю є те, що необхідно досліджувати ландшафт як цілісне утворення, а не лише його окремі компоненти, враховуючи навантаження й зміни, які відбуваються внаслідок рекреаційної діяльності.