ГЕОГРАФО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ҐРУНТІВ ТРАС МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ

summary

Умови ґрунтоутворення. Дослідження умов ґрунтоутворення в межах території досліджень проведено шляхом вивчення численних літературних, рідше фондових, матеріалів. Зокрема, особливості геологічної будови вивчали використовуючи матеріали П. Цися (1962), В.Бондарчука (1959), ґрунтоутворюючих порід, зокрема, лесоподібних суглинків - А.Богуцького, М. Демидюка (1972, 1985); геоморфологічної будови – А. Борусевича (1939), В.Бондарчука (1959), І. Соколовського (1949), П. Цися (1951, 1964, 1972), Я. Кравчука (1989), Ю. Грубріна (1978), О. Маринича (1963); гідрогеологічні особливості – Ф.Руденка (1972), О. Штогрин, К.Гавриленка (1968); кліматичні особливості - К.Геренчука, Г. Проць-Кравчук (1972),  В.Дмитренка (1989); характеристика рослинності – І.Амеліна (1963), Ю.Шеляг-Сосонка (1989); ланд-шафтів – Б. Мухи (2003).

            Особливості генези та географії ґрунтів території досліджень. Ґрунтовий покрив території досліджень у межах Пасмового Побужжя відзначається незначною строкатістю, що є характерним для всієї агроґрунтової провінції Лісостепу західного. Добре розчленований рельєф, лесоподібні суглинки та широколистяні ліси, значна кількість опадів сприяла формуванню тут лісостепових ґрунтів, які становлять основу ґрунтового покриву Пасмового Побужжя. Тут поширені темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, сірі й ясно-сірі лісові ґрунти, які утворилися на лесовидних суглинках. Еродовані ґрунти займають понад 8 % площі всіх ґрунтів району. У межах міжпасмових понижень значні площі займають лучно-чорноземні, лучні та болотні ґрунти, сформовані на алювіально-делювіальних відкладах, а також торфувато-болотні ґрунти і торфовища. На елювії щільних карбонатних порід сформувались дерново-карбонатні ґрунти (рендзини).

            Ґрунти опільських ландшафтів сформувалися внаслідок поєднання різних процесів ґрунтоутворення – підзолистого, лесиважу, дернового та ін. Ступінь інтенсивності цих процесів зумовив формування ясно-сірих і сірих лісових ґрунтів, темно-сірих і чорноземів опідзолених, тут більш інтенсивні процеси водної ерозії (лінійної і площинної), оглеєння, особливо поверхневе.

            Проблеми вивчення природно-техногенних впливів на ґрунти. Сучасна технологія робіт з будівництва й експлуатації магістральних трубопроводів зумовлює радикальне порушення ґрунтового покриву, яке супроводжується передусім переміщенням величезних ґрунтових мас, педотурбаціями, що призводить до часткового або повного знищення гумусових горизонтів. Це кардинально змінює властивості ґрунтів (морфологічні, фізичні, фізико-хімічні, біологічні), значно знижує екологовідтворні та продуктивні функції. На території будівництва й експлуатації магістральних трубопроводів розвиваються деградаційні процеси, серед яких переважають агрофізична, біохімічна, ерозійна та інші види деградації.

            Численні дослідження свідчать, що на площах, порушених будівництвом магістральних трубопроводів, формуються техногенні ґрунти, для яких характерна нова будова профілю, фізичні, хімічні і біологічні властивості, відмінні від зональних ґрунтів. Ця різниця зумовлена глибокою трансформацією вихідного ґрунту, винесенням на поверхню мінеральних горизонтів, перемішуванням і переміщенням генетичних горизонтів ґрунтів. Оцінка ступеня деградації і здатності ґрунтів до самовідновлення можлива на основі порівняльного вивчення морфології та фізико-хімічних показників порушених і непорушених ґрунтів.

            Проблемами вивчення техногенного впливу на ґрунти займалося багато вчених: В. Кузьмин, А. Урсу, Ю. Гельцер, М. Полупан, А. Фатєєв, Л. Єтеревська, М. Донченко, З. Идрисова, Т. Келеберда та ін.