АГРОКЛИМАТИЧЕСКИЕ РЕСУРСЫ ПРОДУКТИВНОСТИ ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ В УКРАИНЕ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність  теми дисертації, подається зв’язок роботи з науковими напрямами діяльності ОДЕКУ, формулюються мета і задачі дослідження, наукова новизна одержаних результатів, їх практичне значення, наводиться характеристика використаних матеріалів.

У першому розділі викладені біологічні особливості культури ярого ячменю і його вимоги до факторів зовнішнього середовища. Розглядаються результати  експериментальних досліджень впливу агрометеорологічних умов на формування врожаю ярого ячменю.

Польовий експеримент проводився в 1999 – 2001 рр. Об'єктом досліджень було обрано сорт Нутанс 244, районований у степовій зоні України. Протягом 1999 р. проводилося відпрацьовування методики експерименту.

Програма польового експерименту включала агрометеорологічні, фенологічні, біометричні, фізіологічні спостереження. Показники фотосинтетичної продуктивності рослин визначалися протягом вегетації щодекадно. Рослинні проби бралися у кількості  20 рослин у чотирьох повторностях. Площа асимілюючої поверхні листя визначалася за допомогою методу висічок. Для визначення інтенсивності фотосинтезу листя використовувався безкамерний спосіб. Виміри проводилися в першу декаду після кущіння та на дати масового настання  фаз виходу в трубку, колосіння і воскової стиглості.

У 2000 році дата сівби ярого ячменю відзначалася 5.04, а дата повної стиглості 17.07. Тривалість вегетаційного періоду – 116 днів. У 2001 році – відповідно – 11.04 і 14.07, при тривалості вегетаційного періоду 94 дні. Агрометеорологічні умови вегетаційного періоду 2001 року були більш сприятливими, ніж у 2000 році.

Інтенсивність фотосинтезу протягом вегетації змінювалася в інтервалі від 10,0 до 25,0 мг СО₂ ^. дм^{-2 .} год^-1. Найбільша інтенсивність відзначена в період колосіння, найменша – у період наливу зерна.

У період кущіння – вихід у трубку спостерігається різке збільшення відносної площі листя. Максимальна площа листя ярого ячменю в 2000 р. складала 3,4 м^{2 .} м^-2, а в 2001 р. – 3,8 м^{2 .} м^-2 .

Величина чистої продуктивності фотосинтезу за досліджуваний період досягала в 2000 р. 9 г (с.р.) м^{-2 .} доб^-1, а в 2001 р. – 11г (с.р.) м^-2 . доб^-1. Максимум чистої продуктивності фотосинтезу приходився на період, що відповідає накопиченню сум ефективних температур 400 – 600 ⁰С.

Початкова біомаса рослин складала 19,6 г ^. м^-2 у 2000 р. і 29,3 г ^. м^-2  у 2001 р.  На дату повної стиглості кінцева суха біомаса складала 971,9 г ^.  м^-2 у 2000 р. і 1010,8 г ^. м^-2  у 2001 р.

Приріст вегетативних органів припинився у 2000 році при накопиченні суми ефективних температур 550 ⁰С, а в 2001 р. – 650 ⁰С. Для колосся максимальні значення добових приростів біомаси спостерігаються при накопиченні суми ефективних температур 650 – 750 ⁰С. Максимальні значення біомаси колосся спостерігаються на дату повної стиглості і складають 486,2 г ^. м^-2  у 2001 і 462,1 г ^. м^-2  у 2000 р.

У другому розділі розглядається вплив агрометеорологічних умов на темпи розвитку і формування стеблостою ярого ячменю в розрізі грунтово-кліматичних зон України. Встановлено кількісні показники температурного режиму і режиму зволоження, що визначають тривалість міжфазних періодів: сівба – сходи, сходи – 3-й лист, 3-й лист – кущіння, кущіння –  вихід у трубку,  вихід у трубку – колосіння, колосіння – молочна стиглість, молочна стиглість – воскова стиглість, воскова стиглість – повна стиглість.

Загальною закономірністю впливу агрометеорологічних умов на формування сходів є те, що при достатньому зволоженні ґрунту (30 – 40 мм) з підвищенням температури повітря тривалість періоду сівба – сходи зменшується. При температурі 8,0 – 9,5 ⁰С тривалість періоду сівба – сходи складає 15 – 17 днів.  При знижених температурах (6,0 – 7,0 ⁰С) та вологості ґрунту більш 40 мм тривалість періоду посів – сходи буде найбільшою (18 – 19 днів). Підвищення температури вище 10,0 ⁰С приводить до скорочення тривалості цього періоду до 13 – 14 днів.

Встановлено закономірності формування стеблостою ярого ячменю в різних грунтово-кліматичних зонах України. Виділено чотири типи агрометеорологічних умов, що визначають динаміку кущистості і густоту продуктивного стеблостою: при І  типі агрометеорологічних умов формується стеблостій 650 – 700 стебел ^. м^-2 , при  ІІ типі  – 675 – 725 стебел ^. м^-2, при  ІІІ типі – 550 – 600 стебел ^. м^-2, при ІV типі – 470 – 520 стебел ^. м^-2  (рис. 1).

Найбільш сприятливі умови складаються при I і II типах погодних  умов і менш сприятливі вони при ІІІ і IV типах. Останні  характеризуються більш підвищеним температурним режимом, значним зниженням запасів продуктивної вологи. Особливо низькими запасами продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту характеризується IV тип умов періоду виходу у трубку (60 – 80 мм) і період колосіння – молочна стиглість (40 – 60 мм). Такі умови призводять до порівняно невисокої загальної (1,6) і продуктивної (1,3) кущистості ярого ячменю.