ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СІРИХ ЛІСОВИХ ҐРУНТІВ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

summary

Дослідження умов ґрунтоутворення території західного лісостепу проводили шляхом аналізу та узагальнення багаточисельних літературних джерел. Зокрема, дослідження особливостей геологічної будови території західного лісостепу здійснювали із використанням матеріалів А. Архангельського (1948), П. Цися (1962), В. Бондарчука (1963), В. Кір’янова (1986). Особливості четвертинних відкладів вивчали на основі праць П. Заморія (1961), І. Рослого (1990), гідрогеології – А. Бабинця (1961), Ф. Руденка (1972), О. Штогрин, К. Гавриленка (1968). Кліматичні особливості подано за результатами досліджень Л. Данилова (1924), М. Андріанова (1951), К. Геренчука (1972), В. Бабиченко (1981). Дослідження рослинності – Ю. Шеляг-Сосонко (1979), А. Артюшенко, Р. Арап (1982), Г. Денисик (1998). Геоморфологічне районування західного лісостепу здійснене П. Цисем (1962), К. Геренчуком (1972). Дослідження особливостей ґрунтоутворення на території ключових ділянок проводились безпосередньо дисертантом.

Особливості ґенези та географії ґрунтів західного лісостепу

У структурі ґрунтового покриву західного лісостепу переважають сірі лісові та темно-сірі опідзолені суглинкові та легкосуглинкові ґрунти, поруч з якими, в трохи інших умовах ґрунтоутворення, сформувалися опідзолені та реградовані чорноземи, лучні та дернові ґрунти. Найбільші ареали поширення сірих лісових ґрунтів знаходяться в межах Розточчя, Гологоро-Кременецького горбогір’я, Придністровської та Опільської височин. Значні площі досліджуваних ґрунтів розташовані в межах північної частини Хмельницької лесової рівнини та Сокальсько-Торчинського і Луцько-Рівненського лесових пасмових піднять.

Ясно-сірі лісові ґрунти приурочені до сильно розчленованих випуклих схилів значної крутизни, де поширені еродовані відміни, а ясно-сірі оглеєні – до різного роду понижень, що характеризуються надмірним зволоженням. У межах вододілів і пологих схилів західного лісостепу загалом поширені сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти.

Згідно з результатами досліджень низки вчених зі всіх теорій ґенези сірих лісових ґрунтів найбільш прийнятною для території західного лісостепу вважають теорію Б. Ахтирцева, в якій вказано на спільну дію процесів опідзолення та лесиважу у процесі формування генетичного профілю досліджуваних ґрунтів.