ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛ ОПАДІВ У ПОСУШЛИВІ І ЗВОЛОЖЕНІ ТЕПЛІ ПЕРІОДИ РОКУ НА ТЕРИТОРІЇ ПОДІЛЛЯ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність, практичне значення роботи, формулюється її мета і задачі, викладаються основні положення, що складають наукову новизну і предмет захисту.

У першому розділі дисертації на основі аналізу наукових джерел досліджень ХХ ст. дається оцінка впливу фізичних процесів в атмосфері Східної Європи на формування та розподіл опадів в екстремальні за зволоженням теплі періоди року. Показана необхідність подальших досліджень та методологічних розробок за оцінкою умов формування та розподілу опадів по території Східної Європи, у тому числі і в Україні, в умовах наростаючого глобального потепління клімату на Землі.

Важливим етапом у дослідженні формування та розподілу опадів із вологи різного походження були праці С.І.Жакова (1966, 1982, 1984 рр.), К.І.Кашіна (1950 р.), Х.П.Погосяна (1952 р.) та ін. На жаль, територія України у цих дослідженнях висвітлена недостатньо.

Досягнення у 50-60 рр. ХХ ст. у вивчені вологовмісту над Європейською територією колишнього СРСР, призвели до появи цілої низки праць, у яких детально розглядалися циркуляційні процеси, що спричиняють вологообіг та випадання опадів над окремими регіонами України (І.В.Кошеленко, 1968, 1972, 1976 рр.; Є.Є.Корнієнко, І.А.Куценко, 1975 р.; П.І.Кобзистий, Л.Ю.Науменко, 1987 р.; В.Ф.Мартазінова, Т.А.Сологуб, 1988, 2000 рр.).

У зв’язку з тим, що у ХХ ст. почало спостерігатися поступове глобальне потепління клімату Землі, яке несе людству збільшення несприятливих атмосферних явищ (посухи, суховії, зливові дощі, грози тощо), у 80-90 роках науковців охопила зацікавленість у вивченні розподілу опадів як на земній кулі, так і в окремих її частинах, регіонах (В.О. Балабух, 2000 р.; В.М.Волощук, М.В. Скрипник, 1993р.; М.Д.Гродзинський, П.Г.Шищенко, 1999 р.; І.М.Півошенко, 1995, 1997 рр.; Г.М.Пірнач, А.В.Білокобинський, 2000 р.).

На етапі глобальних змін клімату Землі у ХХІ ст. виникає необхідність перегляду походження опадів, їх розподілу в нових циркуляційних умовах над територією України, Поділлям зокрема.

У другому розділі дається коротка характеристика рельєфу Поділля, вихідних матеріалів та методів їх опрацювання.

У короткій характеристиці рельєфу Поділля вказується на те, що воно включає в себе Тернопільську, Хмельницьку та Вінницьку області загальною площею 60,9 тис. км², або 10,1% території України. На Поділлі, після закриття у 1991 р. метеорологічних станцій Липовець і Крижопіль діє на цей час 15 гідрометеорологічних станцій. Інформованість Поділля про гідрометеорологічний стан погіршилася.

На Поділлі знаходиться цілий ряд височин і низин, що зумовлюють велику неоднорідність земної поверхні. Якщо західна частина території (Тернопільська область) являє собою плато і відрізняється рівнинністю своєї поверхні та значними абсолютними висотами, то центральна частина – плато, але з різною орографічною будовою. У багатьох місцях рівнини абсолютні висоти досягають 380 м.

Східна частина Поділля (Вінницька область) розташована у лісостеповій зоні, у межах Подільської та Придніпровської височин, які поділені долиною річки Південний Буг.

Неоднорідність земної поверхні Поділля вносить значні зміни у вертикальний і горизонтальний розподіл метеорологічних величин біля підстильної поверхні і формує характерні мікроклімати вершин, долин, схилів тощо.

Основним матеріалом для дослідження стали щоденні метеорологічні спостереження за опадами, температурою і вологістю повітря, швидкістю вітру за теплий період року (квітень-жовтень) з 1945 по 2000 рр., які були отримані в Українському гідрометеорологічному центрі та галузевому архіві Київської центральної геофізичної обсерваторії.

Для кількісної оцінки ролі циркуляційних процесів у зволоженні і формуванні опадів над досліджуваним фізико-географічним районом були використані індекси зональної (I_з), меридіональної (І_M) та загальної  циркуляцій А.Л.Каца, які обчислювалися за кожний день для першого природничо-синоптичного регіону (від 35° з.д. до 70°сх.д.) на рівні 500 гПа.

Для кожного типу циркуляції було визначені вологовміст опадо-утворювальних повітряних мас та кількість опадів, які утворилися із них над Поділлям.

Первинне математичне опрацювання матеріалів про кількість опадів за обраний для дослідження період проводилося згідно з методиками запропонованих Головною Географічною Обсерваторією (ГГО) ім. О.І.Воєйкова та Всесвітньою Метеорологічною Організацією (ВМО). Були обчислені кліматологічні норми опадів (КН), кліматологічні стандартні норми (КСН) та їх статистичні параметри.

У третьому розділі розглядається вологовміст опадоутворювальних повітряних мас, особливості перенесення водяної пари у  нижніх шарах атмосфери.

На основі приземних і висотних карт (АТ-850, АТ-700, АТ-500 гПа) щоденно у дні випадання опадів будувалися траєкторії часток опадоутворювальних мас. Із них було виділено сім найбільш характерних типів траєкторій, за якими переміщувалися опадоутворювальні маси в посушливі та зволожені теплі періоди року на Поділля. Для кожного типу траєкторії визначався вологовміст повітряних мас над Україною.