ПРЕФІКСАЛЬНІ ДІЄСЛОВА ТА ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НИМИ ТИПОВИХ СМИСЛІВ В РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВАХ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й основні завдання, об’єкт, предмет, наукові принципи і методи дослідження, аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації.

У першому розділі “Теорія та семантико-функціональні особливості дієслівних префіксів” проаналізовано основні етапи історії проблеми префіксів і префіксальних дієслів у ряді індоєвропейських мов. Обґрунтовано лексико-семантичні розбіжності дієслівних префіксів у зіставних (українській та англійській) мовах, подано загальну характеристику джерел досліджуваної проблеми. Основна увага при цьому звернена на суть власного значення префікса, його роль в породженні різних смислів префіксального дієслова та на роль префіксів в утворенні видових пар дієслів. Також зроблено спробу виявити спорідненість і відмінність між префіксами та відповідними прийменниками. В розділі зроблено акцент на те, що проблема слова є однією з найбільш дискусійних лінгвістичних проблем і через свою надзвичайну складність вважається нагальною в теорії сучасного мовознавства (роботи В.С. Ільїна, Е. Бенвеніста, М.Я. Блоха, Л.М. Васильєва, З.Н. Вердиєва, О.С. Кубрякової, О.О. Потебні, Г.Г. Почепцова (ст.), Р.С. Помірко, О.І. Смирницького, Р.І. Дудка, А.О. Білецького, Б.О. Ільїша, Ю.О. Жлуктенко). “Насиченість” слова активними та різноспрямованими семантичними якостями викликає певні труднощі при його вивченні як самостійної одиниці мови. Тому продовжуються пошуки нових підходів до вивчення складних механізмів взаємодії різних типів значення у семантичній структурі слова. В англійських словниках і довідкових джерелах значення дієслівних префіксів виділяється окремо і описується відповідно до співвідносних об’єктів. Однак, не згадується про роль дієслівних префіксів в утворенні конкретного типу співвідношень. Очевидно, у співвідношеннях між двома об’єктами один з них є основний, а другий – відносний, який розглядається щодо основного, для вираження смислів: перед ним, за ним, зверху, знизу тощо. Проте, не потрібно змінювати точку орієнтації об’єктів. Дієслівні префікси за традицією розглядаються не самостійно зі своїм інваріантним значенням, хоч і подаються окремо у словниках, а в залежності від кореневого дієслова. Трактовані в зазначених роботах дієслівні префікси є морфеми, під впливом яких дієслово змінює смислове або видове (або і смислове, і видове) значення. Однак, не розкрито сутність впливу префікса на смислове чи видове значення дієслова. Увага зосереджена на роз’ясненні лише взаємовпливів префіксів на дієслова і навпаки. При тотожності значень прийменника і дієслівного префікса як певного типу відношень між об’єктами різниця між ними, на нашу думку, полягає саме у прагматико-функціональному плані: дієслівний префікс означає не лише співвідношення між об’єктами, а й результативність співвідношень, оскільки основа дієслова позначає дію як певний якісний предикативний стан суб’єкта без жодного обмеження у просторі і часі, наприклад: бігти – якісна дія суб’єкта безвідносно об’єкта і в-бігти, ви-бігти, за-бігти тощо. А відповідні прийменники позначають ці відношення як фактичні, існуючі, безвідносно дієслів і навіть без них. Через статичність/динамічність дієслів визначено різницю у функціонуванні українських дієслівних префіксів і англійських релятивів – relatives, тобто слів, які означають співвідношення між об’єктами незалежно від їх розташування відносно іменника (pre-position) чи дієслова (post-position). Так, англійські динамічні дієслова, які реалізують певні відношення, позначені релятивами walk out, run out, look out, etc. відтворюються на українську мову дієсловами з відповідними префіксами, а саме: to walk out – ви-ходити, to run out – ви-бігати. Англійські статичні дієслова не спрямовані на реалізацію відповідних результативних співвідношень між суб’єктом дії і її об’єктом, лише констатують факт існування позначених співвідношень і тому не можуть корелювати з префіксальними українськими дієсловами: to sleep out – спати на свіжому повітрі, ночувати не вдома, to dine out – обідати не вдома. Проте, не враховано статичний процес, що обмежений певним простором (просторове значення), тобто «жити за межами зазначеного простору»: to live out – to live in a place away from one’s place of work; compare to live in. В спеціальній літературі передусім визначено загально-теоретичні напрямки досліджень дієслівних префіксів, де досліджується функціональний і когнітивний аспекти англійського префіксального словотворення, значення похідних слів у світлі теорії фреймів, взаємодія фрейму похідного слова і фрейма тексту.

У наукових дослідженнях згадується спільність походження і значення прийменників та відповідних префіксів, але не показується різниці між ними. Результативність співвідношень є невід’ємною від дієслова, яке реалізує їх. Це і є відмінністю у функціонуванні префікса і відповідного прийменника, і саме тому префікс залишається словотворчою морфемою, а прийменник – словом. Власне значення (тип співвідношень) префікса визначається безвідносно значень інших префіксальних морфем в парадигматичному плані. Тому деякі з них повторюють значення інших (За- – «потой бік», Пере- – «по той бік») тощо. У співвідношеннях між двома об’єктами необхідно розмежовувати основний, який задається у мовленні з його властивостями, що і визначає основний смисл співвідношень та відносний. Останній лише уточнює тип співвідношень (за чимось чи перед чимось): За- (точкою початку) – «початок дії», За- (точкою кінця) – «кінець дії». Прийменники позначають конкретні відношення між двома об’єктами, а у значеннях префіксів співвідносні об’єкти дослідниками не згадуються. Врахування власного іманентного значення префікса часто є відсутнім. А виявлення інваріантного значення дає змогу розкрити мовний механізм породження різних смислів у відповідно різних контекстах, а отже, полегшує розуміння нових вживань, а також уміння вживати їх у мовленні згідно з закономірностями і традиціями англійської мови.

У другому розділі “Основні типи смислів префіксальних дієслів” розглядається інваріантне значення слова/морфеми та його актуалізація в синтагматиці як “семантичний диференціал” основи семантичної опозиції однозначного смислу – маркованого змінного поняття. Поєднання змінного поняття з “маркером” – інваріантним значенням кожного разу породжує однозначний смисл слова/морфеми, уточнюються значення українських префіксів та описуються основні типи смислів кожного префікса з дієслівним компонентом як предикативною ознакою суб’єкта дії і об’єкта з різними властивостями. Вважаємо необхідним розглянути дієслівний префікс як мовну одиницю у синтагматичному і парадигматичному планах. У парадигматичному – значення співвідношень відрізняється високою абстракцією: на відміну від предметів (іменників), дій (дієслів), ознак (прикметників), які існують об’єктивно, оскільки співвідношення не існують об’єктивно без співвідносних об’єктів. Останні сприймаються у свідомості людини у зв’язках і відношеннях між собою. Серед відношень між численними предметами виділяються певні усталені і узагальнені типи, які повторюються і утворюють певну групу – категорію відношень, яка у системі мови отримала назву “прийменник”. Отже, у парадигматичному плані прийменники і дієслівні префікси утворюють категоріальну групу різних типів відношень: префікси В- і В, Ви- і Ви, Перед- і Перед, За- і За, До- і До, Від- і Від тощо. У синтагматичному плані кожен дієслівний префікс означає конкретний тип співвідношень з послідовно різними об’єктами, які визначають зміст заданих відношень і відповідний смисл префіксального дієслова разом з суб’єктом дії і об’єктом. Прийменники позначають послідовно різні співвідносні об’єкти, послідовно різні прийменникові сполучення. Таким чином, дослідження зводиться до узагальнення співвідносних об’єктів, встановлення відповідної кількості і якості основних типів смислів префіксального дієслова. Значення префікса визначається у парадигматичному плані щодо інших префіксів. Відносно основного точкового об’єкта у просторі або часі другий може бути перед першим (Перед-) або за ним (За-) відносно обмеженого простору; точковий об’єкт може бути у співвідношенні включення, вхід у межі (В-) або виключення, вихід за межі (Ви-); у співвідношенні контакту (До-) або у розриві контакту (Від-). Перший і найбільш загальний поділ між співвідносними об’єктами є виділення співвідношень між фізичними об’єктами у просторі і послідовними суміжними станами суб’єкта або об’єкта в часі. Співвідношення між фізичними об’єктами у просторі екстраполюються на співвідношення між станами у часі, оскільки вони відбуваються у просторі і часі одночасно. При цьому співвідношення між станами не лише повторюють та наслідують співвідношення між об’єктами у просторі, але й проявляють свої особливості. Зокрема, співвідношення між об’єктами у просторі не залежать від дії, яка спричинює його результативні співвідношення, в той час як результативний стан суб’єкта повністю залежить від дії, яка його створює. На мовленнєвому рівні дана відмінність проявляється у значній перевазі префіксальних дієслів, які позначають створення результативних станів суб’єкта над дієсловами, що позначають перехід у результативне положення суб’єкта у просторі.

Залежно від співвідносних об’єктів дієслова з префіксом В- утворюють чотири основні типи смислів співвідношень між об’єктами у просторі:

·         співвідношення між об’єктами у просторі, де суб’єкт або об’єкт входить у наступний обмежений простір: Вступали у хату все нові гості :: New guests kept entering the cottage through the open door;

·         утворення обмеженого простору навколо суб’єкта або об’єкта: на одній садибі по дві-три хати втискується :: on a single farmstead two to three houses vied for space;

·         завершення дії без включення суб’єкта або об’єкта: (нейтралізація значення префікса): швидко ми вам хвоста вкрутимо :: we’ll show you what’s what;

·         зміна розташування, cтану суб’єкта або об’єкта щодо самого себе: встає на задні лаби ведмідь :: The bear rose on his hind paws.

Відповідно чотири типи смислів співвідношень між станами суб’єкта або об’єкта в часі:

·         включення суб’єкта або об’єкта у наступний стан існування в часі: рід у державу вростає :: But a family grows into a state;

·         створення наступного стану: Великий жаль вхопив Івана за серце :: A great sorrow seized Ivan’s heart;

·         завершення дії без включення суб’єкта або об’єкта (нейтралізація значення префікса В-): І вони не втратили жодного чоловіка за час свого відступу :: they had not lost a single man in the retreat;

·         зміна стану суб’єкта або об’єкта щодо самого себе:Чи встоїть же Петро против Кирила? :: Would Petro stand up to Kyrylo?

Антонімічний префікс Ви- має чотири типи смислів співвідношень між об’єктами у просторі:

·         суб’єкт або об’єкт виходить з попереднього обмеженого простору: З човна вивантажили важкі пакунки :: and heavy packeges unloaded;

·         утворення обмеженого простору: Їх вистроїли у дворі казарми :: they were lined up in the garrison yard;

·         завершення дії без виключення суб’єкта або об’єкта (нейтралізація префікса Ви-): може, чарчину вип’ємо на дорогу :: will you have one for the road with us ?;

·         зміна розташування суб’єкта або об’єкта щодо самого себе: Витягла шию і наслухала :: Tilting her head forward, she stood listening.

Наступні чотири типи смислів співвідношень між станами в часі характеризують:

·         вихід з попереднього стану: вона вгадала вийти заміж сюди :: she had moved here several years ago after marrying;

·         створення наступного стану: думав Шрам … якби Вкраїну на добру дорогу вивести :: Shram thought a great deal about ways to save Ukraine;

·         завершення дії без виключення (нейтралізація префікса Ви-):Чисто виб’є сіна :: It will crush all the hay!;

·         зміна стану суб’єкта або об’єкта щодо самого себе: На березі виріс натовп :: A crowd had grown on the beach.

Префікси Від- і До- утворюють по два типи смислів залежно від експліцитного або імпліцитного станів об’єкта, з яким суб’єкт дії розриває контакт у випадку Від- або встановлює його у випадку До-. Під експліцитним об’єктом розуміється невідомий об’єкт, під імпліцитним – відомий об’єкт. Співвідношення між об’єктами у просторі:

·    встановлення контакту з експліцитним об’єктом у просторі: самі доберемось скоріш до тайника :: we’d better let him be and make our escape;

·    встановлення контакту з імпліцитним об’єктом у просторі: Старий генерал допив молоко (до дна) :: The old general drank up his milk;

·    розрив контакту з експліцитним об’єктом: мати в тривозі одвертала од нього очі :: she would tu away from him in conste ation;

·    розрив контакту з імпліцитним об’єктом: Одчиняться ворота, він увійде туди :: The gate would open and receive him.

Співвідношення між суміжними станами в часі:

·    встановлення контакту з експліцитними станами: од серця голосить і до плачу доводить :: he raised his eyes as if to see things ordinary mortals could not with open eyes;

·    встановлення контакту з імпліцитними станами: Допомогли тобі твої генерали? :: So, did your generals do you any good?;

·    розрив контакту з імпліцитними станами: Земля відтанула :: The earth had thawed;

·    розрив контакту з експліцитними станами: Бригадир став відговорювати Катрю :: The brigade leader began to dissuade her.

Антонімічна пара префіксів Перед- і За- характеризується різкою диспропорцією у синтагматичному плані на користь префікса За-. Різка розбіжність пояснюється специфікою значення префікса Перед-: результативність співвідношення передування і сутність того, що передує: предикативний стан суб’єкта – почуття, уявлення, бачення та інші суб’єктні стани. Отже, суб’єктна ймовірність, а не об’єктне передування подій обмежує кількість дієслів з префіксом Перед-: Щось її ніби спонукало зостатися, хоч ніякої думки не складала наперед, і все ж ніби передчувалося, як воно буде :: ... she had no particular intentions and yet, all the time she had a foreboding of what would happen. Префікс За- означає об’єктні результативні співвідношення між двома точковими об’єктами у просторі або часі відповідно, один з яких перебуває за іншим внаслідок завершення дії, спрямованої на реалізацію заданих співвідношень. Залежно від властивостей об’єкта можна виділити наступні смисли префіксальних дієслів: співвідношення між об’єктами у просторі, а саме що за чим і по той бік чого. Узагальнені властивості об’єктів визначають певні типи смислів:

·         за початковою точкою (лінією) обмеженого простору, тобто бути в обмеженому просторі: капітан доберман забрів у воду :: The Hauptman’s dog splashed into the water;

·         співвідношення за, по той бік чогось: я закладала свої руки тобі за шию :: I would wrap my arms around your neck;

·         співвідношення за, по той бік нормативної відстані: Рибалки купалися і запливали далеко в море :: The fishmen went to bathe and swam far out to sea;

·         співвідношення об’єкта у нормативному розташуванні щодо попередньої цілісної однократної дії: Хтось колись тут за щось зачепивсь :: Someone once got hooked on something here;

·         співвідношення заміни одного об’єкта іншим: Одного рибінспектора нібито замінено :: One of the fish-inspectors was supposedly replaced;

·         можливе співвідношення статичного або динамічного слідування одного об’єкта за іншим. Проте у нашій вибірці не засвідчено.

Відповідно співвідношення у часі між суміжними станами. Особливістю тих співвідношень є абсолютна залежність якості стану  від дії, через яку реалізується конкретний стан:

·               вхід у обмежений простір – перехід у новий стан: Отже, й Шрам засмутився душею :: Shram grew sad;

·               різка зміна положення у просторі (до можливої норми) – різка зміна стану (кінець дії): вітер затих :: The wind had died down;

·               за, по той бік нормативної відстані – за, по той бік точки нормативної тривалості дії у часі: Остра трава сильніше запахла :: The pungent upland grass gave off a strange fragrance;

·               вихід за, по той бік об’єкта – вихід за кінцеву точку у часі, тобто кінець дії або стану: не дурно Турову голову так заморочили дівочі очі :: I have never been under the spell of a woman before;

·               слідування одного об’єкта за іншим – слідування одного об’єкта або стану за іншим: Прадід Данило випивав повну чарку і заїдав цибулею :: Greatgrandfather Danilo would down a whole glass and chase it with an onion;

·               заміна або заступництво одного об’єкта іншим – заміна одного стану іншим: Алгоритми замінять музику слова :: Bтрата інформації.

У третьому розділі “Англійські мовні засоби вираження смислів українських дієслів з префіксами” досліджуються найбільш типові англомовні засоби відтворення основних смислів українських префіксальних дієслів і їх адекватність. Відповідно до типів смислів, які виділено у другому розділі, відтворюємо англійські засоби і способи вираження українських дієслів з префіксами, а саме: прості дієслова; словосполучення; сполучення з “релятивами”; дієслова з префіксами романського походження; втрата (пропуск) інформації.

Вираження співвідношень включення (in). При наявності суб’єкта і об’єкта реалізація співвідношень включення (у випадку В-) зводиться до руху суб’єкта в межі об’єкта. Засобами вираження переходу суб’єкта в межі об’єкта зустрічаються прості дієслова, описові словосполучення складають незначну частину: усі наші шаланди повтікали в очерети :: all our boats took to the reeds. При утворенні обмеженого простору дієслова є вирішальним компонентом. Різниця полягає лише в утворенні ними семантики обмеженого простору: вдягатися, вхопити тощо: Усі повдягались у довгі подорожні сукні :: Everybody was dressed in travelling clothes. Сполучення з «релятивами» позначають результативне розташування суб’єкта/об’єкта по завершенню дії: Отаким дихаємо, мамо, таке вдихаємо :: This is the stuff we breathe, mother, we breathe this in. Дієслова романського походження з префіксами: pre-, pro-, re-, de- лексикалізувалися, тобто префікс в англійській мові не існує окремо як значуща морфема. Нейтралізація значення префікса виникла у сучасній англійській мові через невідповідність значення префікса результативному розташуванню суб’єкта по закінченню дії: Чого вона налякалась, куди й чого втекла? :: Where had she fled? Серед ідіоматичних словосполучень: швидко ми вам хвоста вкрутимо :: we’ll show you what’s what. Зміна положення у просторі відбувається у двох напрямках: вверх і вниз. Ця зміна виражається простими дієсловами, серед них rise, get (up), swirle, etc., а також settle, fall, bow. Словосполучення з ”релятивами” підкреслюють відношення вищого до нижчого і навпаки (у випадку up i down). Лексикалізовані дієслова з префіксами романського походження позначають співвідношення включення: con – “with” (fr. lat.com.) тощо. Відповідно й інші префікси виражають співвідношення сумісності: Микола вважає, що легше винайти, аніж впровадити :: It wasn't so hard to invent them, as to introduce them. Словосполучення як засіб вираження смислів результативного стану префіксальних дієслів пояснюється нейтралізацією значення префікса, труднощами підібрати однослівний відповідник. Англійські еквівалентні сполучення є зазвичай описовими виразами думки або ж усталені сполучення: він собі вподобав якусь бідолашну княгиню:: he fell in love with this Polish princess. Дієслова з префіксами романського походження – inter-, per-, re- (co)-, de -, dis -, sur -: Половчиха впізнала Чубенка :: Polovchikha recognized Chubenko.

Компенсація вираження співвідношень виключення (out). У цьому підтипі смислів повинні бути два об’єкти. Реалізація співвідношень виключення або виходу одного об’єкта з іншого здійснюється в результаті дії і позначається простими дієсловами, описовими словосполученнями, сполученнями дієслів з “релятивами” та дієсловами романського походження з префіксами. Сполучення дієслів з “релятивами” пояснюється тим, що “релятив” out за значенням повністю співпадає з префіксом Ви-: Жаль Петру стало Лесі, уже хотів вийти з-за куща :: He wanted to step out from behind the bush. Вивільнення (вихід) суб’єкта або об’єкта з обмеженого простору. У цьому підтипі суб’єкт/об’єкт змінює стан саме завдяки дії, спрямованій на його зміну: вихоплювати, виплюнути, витягти, тощо. Сполучення дієслів з “релятивами”, головним чином, зустрічається “релятив” out. При цьому дієслово у цільовій мові позначає якість, спосіб самої дії, а “релятив” – результативне співвідношення суб’єкта або об’єкта до попереднього обмеженого простору: Оверко зупинив хлопчака, що вихопив на Андрія шаблю :: Overko signaled a lad who had whipped out his sword against Andriy to hold it. Нейтралізація значення префікса розпочинається з усунення уваги “на кому, для кого, куди виставлено щось, а не з чого виставлено”: У сучасному відділі музею було виставлено багато всяких металевих виробів :: In the contemporary section of the museum there were all kinds of metal articles on display. Співвідношення між станами суб’єкта/об’єкта. Незначна кількість простих дієслів пояснюється численністю сполучень з “релятивами”, особливо з “релятивом” out. У цільовій мові перехід станів, як правило, не позначається відповідним дієсловом “іти” – go, але зустрічається come – “приходити”, move – “переїжджати”: вона вгадала вийти заміж сюди :: she had moved here several years ago after marrying. Вихід суб’єкта/об’єкта з попереднього стану. При цьому розрізняється три види змін: утворення нового стану, перебування у новому стані, знищення попереднього стану.

Реалізація співвідношень розриву контакту (off). Відтворення співвідношень між об’єктами у просторі здійснюється: простими дієсловами та словосполученнями з «релятивами». Експліцитні уточнення смислу що від чого практично незначні, оскільки об’єкти відриву відомі із ситуації. Частіше відтворюються експліцитні уточнення смислу до чого спрямовується суб’єкт/об’єкт, oскільки вони не завжди передбачаються. Словосполучення являють собою усталені вирази: to fight a running battle, to roll in retreat, to part company with somebody, etc. Сполучення з “релятивами”, якщо йдеться про суб’єкт, то співвідношення імпліцитні не уточнюються: Вона його відштовхнула :: She pushed him away angrily. У випадку об’єкта виникає необхідність уточнення: Іван мусив одганяти од порога велику жабу :: Ivan had to chase away from the threshold a large frog. Підтверджується загальна тенденція збільшення кількості співвідношень між станами, ніж зміни положення у просторі. Відтворення (простими) дієсловами, які  в переважній більшості германського походження і не потребують експліцитного уточнення, де попередній стан відомий однозначно: Земля відтанула :: The earth had thawed. Відтворення префіксальних дієслів словосполученнями для вираження співвідношень між станами не має усталених та відповідних слів і зворотів, тому відкриваються широкі можливості для творчих пошуків перекладача: відкрити (комусь) очі – convince, одцуратись – forget. Сполучення з “релятивами” значно зменшуються у кількості, а кількість самих «релятив» збільшується. Якщо у співвідношеннях між об’єктами, в основному, зустрічаються off, away, back , то у співвідношеннях між станами – up, off, away, back, out, down та інші. Вони означають, в основному, завершення дії: Все для жінки можна віддати :: One can give up everything for a woman. У підтипі префіксальних дієслів спостерігається незначне їх збільшення і одночасне збільшення абстрактних смислів (змін станів) суб’єкта/об’єкта. Відповідно спостерігається ріст вживання префіксів re-, dis-, de-. Дієслова з такими префіксами функціонують як лексеми, де префіксальна функція стерта, відповідно як і forgive, forget, forsake.

У реалізації значення префікса До- – (to) та його функціонуванні підтверджується тенденція переважання англійських простих дієслів і словосполучень для відтворення смислів українських префіксальних дієслів. Прості дієслова позначають дію, яка реалізує співвідношення префікса До- імпліцитно та експліцитно. При цьому, імпліцитно виражаються співвідношення щодо суб’єкта і експліцитно щодо об’єкта: вітер доносив часом запахи озимини :: sometimes the wind wafted to us the smell of winter wheat. Словосполучення є семантично прозорі, крім звичних виразів to fight one’s way to smth, etc., вони не утворюють моделей у цільовій мові: Бачу, до кого він добирається :: I know the direction he is taking. Сполучення з “релятивами”: прийменник to відповідає значенню префікса До-, але він майже не функціонує самостійно як «релятива», за винятком окремих випадків однозначного об’єкта: John didn’t come to (his senses) consciousness for half an hour; The wind blew the door to (a shut position). В інших випадках функціонування об’єкт не може бути однозначним, і тому прийменник to є з експліцитно вираженим об’єктом. Префіксальні дієслова зустрічаються з префіксами: re-, con-, in-, ente-, ad-, de-, dis-, які, крім (ad-), не корелюють за своїми значеннями з українським префіксом До-. Найчастіші відхилення від мови оригіналу зустрічаються у передачі динаміки процесу за допомогою статичних дієслів: мовкне (процес) – (would) fall silent – різка зміна стану, замовкнути: Микола мовкне, але потім додає стиха :: Mykola would fall silent and then add quietly.

Вираження співвідношень передування (fore) та слідування (before). В англійській мові існує відповідний префікс fore-, який з дієсловом означає як суб'єктну, так і об'єктну дію. Лише 5 дієслів української мови мають морфологічні відповідники: foresee – передбачати, але forearm – озброюватись заздалегідь, foreappoint – призначати заздалегідь. Дієслова, спрямовані на реалізацію префікса За- в англійській мові є прості і германського походження: put, fling, call, pour, etc., зафіксована також втрата інформації у відтворенні динамічного процесу статичними дієсловами: Куди отсе ми заїхали? :: Mrs. Cherevan asked Vasyl Nevolnyk where they were. Сполучення з «релятивами»: away; back, off, up, around, on, down, in свідчить про те, що об’єкт у просторі не залежить від якості дії, спрямованої на його реалізацію: Дівчинка моя забігла десь у степ :: Our little daughter had run away to the steppe. Префіксальні дієслова  зустрічаються рідко. Це пояснюється меншою кількістю префіксальних дієслів для позначення дії, спрямованої на реалізацію співвідношень між об’єктами у просторі. Зустрічаються дієслова германського походження і відповідно зменшення кількості префіксальних дієслів романського походження. Засобами вираження смислу “за, по той бік об’єкта” переважають прості дієслова, в основному, германського походження: Пропадуть сіножаті, засипле їх ледом :: The hay meadows will be ruined when they’ve covered with hail – засипле їх ледом – йдеться про горизонтальне покриття сіножаті, а у перекладі відтворюється як процес вертикального покриття: cover – to superimpose one thing upon another. Сполучення з «релятивами»: down, away, back, out, off, over, які позначають результативні співвідношення суб’єкта щодо об’єкта: вуличка Весела шпоришем затяглась під парканами :: Knotgrass spreads out along the fences. Вираження смислу «за норму відстані, по той бік нормативної відстані». Відстань у межах норми в кожному випадку визначається окремо, і тому в англійській мові важко підібрати типовий і відповідний вираз: Рибалки купалися й запливали далеко в море :: The fishermen went to bathe and swam far out to sea. Вираження співвідношення до смислу норми, результативного розташування в межах норми. Справді, «за першу лінію обмеженого простору» – опинитися в обмеженому просторі відповідно як і засунути револьвер до кобури. Незначна відмінність полягає у тому, що результативне розташування суб’єкта або об’єкта є кінцевим і звичайним процесом:  Чубенко засунув до кобури револьвер :: Chubenko stuck the revolver into its holster. Смисл динамічної або статичної послідовності об’єктів одного за іншим у просторі в нашій вибірці не задокументовано. Смисл заміни одного об’єкта іншим засвідчено кількома прикладами: залишив Адаменка у загоні за командира :: so I left Adamenko in command of the detachment. Співвідношення у часі розглядаються відносно основної точки об’єкта з його властивостями. Тому, опинитися за початковою точкою стану суб’єкта означає, що суб’єкт уже існує в означеному стані: Вперше у житті Данило заплакав :: He was crying for the first time in his adult life. В англійській мові початок дії не відтворено, вона позначається як статична. Вираження початку дії як певного стану існування суб’єкта у цільовій мові відтворюється: start/begin to V: Кинулась бідна голубонька до матері, обняла да й заголосила :: Tur’s sister embraced her mother and started to cry. Становлення якості суб’єкта: become/grow A, burst/break into N, come Ving: одна з доярок захворіла і довелось розподілити її корів :: When one of the milkmaids became ill and her cows had to be reassigned. Відтворення початку дії здійснюється словосполученнями описового характеру, що відтворюють початок дії описово, а також з використанням усталених словосполучень: to set (the house) on fire, to catch fire, to cаst spell, etc.: робили все, щоб запалити нашу хату :: They did their best to set the house on fire. Окремі фразеологічні звороти української мови відтворюються описово, без відповідних ідіоматичних одиниць, наприклад: Засмієшся ти в мене на кутні! :: You can laugh and wink, but when I catch you I’ll beat you hard. Процес завершення дії/стану виражається наступними мовними виразами:

-   grow/fall/become+A: І, закутавшись хусткою по самі очі, замовкла :: wrapping herself in her scаrf up to the eyes, she became silent; Замовк

Петро :: Petro became silent.

-   stop/remain+Ving: Тільки співати залишу :: I’ll only stop singing.

-   V to N: а княжа вражі козаки, кіньми затоптали :: the little boy was trampled to death by the horses hooves.

Власне, основну частину складають прості дієслова: cheer, finish, end, heal, tape, lick, murder, choke, etc. Ці дієслова в основі своєї семантики несуть інформацію про кінцевий результат зміни стану суб’єкта або об’єкта – dead, cheerful. У словосполученнях з «релятивами» переважає «релятив» down: бій на плацдармі то затухав, то спалахував :: The fighting had died down then flared up again. Зміна стану: основна характеристика цього підтипу смислів – це одноактна дія, спрямована на зміну стану, неможливість її продовження, оскільки зміна стану вже наступила: Капітан зараз застрелився  :: The officer shot himself right then and there. У випадку необхідності уточнення результативного стану суб’єкта вживаються типові вирази:

-    gо/grow/take/be taken+A: серце Половчихи захолонуло :: Suddenly Polovchikha’s heart went cold; Усі засмутились :: They all grew pensive;

-    burst/choke/freeze to (into)+A:  І ось та смерека закурилась і почала рости :: Suddenly the tree burst into smoke and began to grow.

У сполученнях з “релятивами” підтверджується регулярність вживання «релятиви» up, яка сприяє смислу різкого виникнення певного стану:  Зараз загориться, як порох :: Somko flared up. Щодо підтипів смислів, які реалізують надмірність дії, існування стану, то у цільовій мові не існує відповідних нормативних виразів: gaze v – to look steadily for a long or short period of time; muse v – to think deeply forgetting about the world around: she sat musing for hours: Хлопці такі – мимоволі задивишся :: The boys were so handsome one would involuntarily stare at them.

У “Висновках” обґрунтовуються основні положення, які винесено на захист, узагальнюються результати дисертаційного дослідження, виділено основні англомовні засоби компенсації втрачених дієслівних префіксів для відтворення основних аспектуальних смислів корелятивних зі смислами українських дієслів з префіксами В-, Ви-, Від-, До-, Перед-, і За- та подаються перспективи подальших досліджень у цій галузі. Основними засобами компенсації виявилися прості дієслова і словосполучення. Інші засоби складають незначну частину. Прості англійські дієслова не повністю відтворюють смисли префіксальних дієслів: останні позначають динамічну реалізацію співвідношень, позначених префіксом, а прості дієслова в англійській мові залишаються статичними, тобто нейтральними щодо динамічної реалізації завершення дії і виражають лише якість самої дії (стрибнути – jump). Словосполучення відтворюють смисли префіксальних дієслів в адекватних моделях: початок дії/стану – begin (start) to V/ing, кінець дії – stop to V/ing тощо, а також в описових словосполученнях, які не піддаються узагальненню до типових моделей. Більшість неточностей, що зустрічаються в інтерпритації префіксальних дієслів та їх відтворенні компенсаційними засобами в англійській мові, зумовлюється одноплановим підходом і нехтуванням семантики дієслівного префікса. Значення слова розглядається як елемент системи мови, а смисл – як синтагматична актуалізація значення для диференціації конкретного поняття. Як і відповідний прийменник, префікс позначає певний тип співвідношень у парадигматичному плані мови, де він без додаткових слів протиставляється іншим типам і тому має одне інваріантне значення. Зміст і смисл співвідношень визначаються відповідними співвідносними об’єктами. Останні узагальнюються і визначають типи смислів префіксальних дієслів з обов’язковим врахуванням співвідносних об’єктів/суб’єктів дії по відношенню до основного об’єкта. Співвідношення між об’єктами у просторі екстраполюються на тотожні співвідношення між суміжними станами суб’єкта/об’єкта в часі, утворюючи, таким чином, два основні типи смислів – співвідношення між фізичними об’єктами у просторі і суміжними станами суб’єкта/об’єкта в часі. Смисл надмірне продовження дії/стану було б неможливо виділити в межах лише англійської мови без опори на українські префіксальні дієслова, де префікс За- – за точкою норми дії/стану однозначно визначається “по той бік норми, надмірно”, чого англійські прості дієслова виразити не можуть (порів. gaze, to look steadily for a long or short period of time). Префіксальні дієслова романського походження як більш абстрактні кількісно зростають у вираженні співвідношень між станами в часі і відповідно зменшуються у кількості при вираженні співвідношень між об’єктами у просторі, де переважають прості дієслова германського походження. Префікси латинського походження (co-, pre-, pro-, sub- etc.) історично застаріли і не узагальнюються до однозначного типу співвідношень. Вони фактично лексикалізувалися з дієсловами у спеціалізованих смислах.