МЕТОДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНИХ ВІДНОСИН

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес реформування умов політичного і соціально-економічного життя, який відбувається в Україні, справляє глибинний вплив на аграрні відносини і визначає зміни в їхньому правовому регулюванні.

Ринкові перетворення суттєво змінили характер господарських відносин у сільському господарстві, в складному комплексі яких виникають і розвиваються специфічні аграрні відносини, що становлять предмет правового регулювання аграрного права. Суспільство потребує належного правового регулювання таких відносин. Саме ці чинники визначили важливість дослідження методів правового регулювання аграрних відносин.

Відомо, що одним із чинників, які визначають самостійну галузь права, поряд із предметом є наявність особливостей використання методу правового регулювання суспільних відносин. Тому найважливішим завданням дослідження є всебічний аналіз особливостей методу правового регулювання, який застосовується в аграрному праві та який обумовлює поряд з предметом правового регулювання саме існування самостійної галузі права.

У процесі виокремлення аграрного права в самостійну галузь права основним виступає, безумовно, предмет правового регулювання. Однак використання одного тільки предмета не дає об’єктивної картини розмежування галузей права. Наявність такого додаткового критерію, як метод правового регулювання, дасть змогу точніше визначити, нормами якої галузі права регулюються ті або інші відносини.

Теоретичною базою для вирішення поставлених завдань і формування висновків дисертаційної роботи послужили праці різних історичних періодів представників вітчизняної і зарубіжної науки у галузі теорії права – аграрного, цивільного, господарського, земельного, екологічного, трудового, адміністративного тощо. Зокрема, йдеться про праці С.С. Алексєєва, В.І. Андрейцева, Л.В. Афанасьєвої, Н.О. Багай, З.С. Бєляєвої, Г.Ю. Бистрова, Ц.В. Бичкової, А.І. Бобильова, С.М. Братуся, М.М. Вєдєніна, О.Б. Венгерова, О.М. Вітченка, А.П. Гетьмана, В.В. Глущенка, В.М. Горшеньова, В.К. Гуревського, В.С. Єлісеєва, В.П. Жушмана, М.І. Козиря, В.М. Корельського, В.М. Кудрявцева, В.В. Лазарєва, В.В. Лаптєва, Р.З. Лівшиця, В.К. Мамутова, М.І. Матузова, В.С. Нерсесянця, О.С. Пашкова, О.М. Пащенка, П.Д. Пилипенка, О.О. Погрібного, С.В. Полєніної, В.К. Попова, С.В. Привалова, О.І. Процевського, І.С. Самощенка, М.М. Семенюти, В.І. Семчика, О.Ф. Скакун, В.Д. Сорокіна, А.М. Статівки, Є.А. Суханова, Н.І. Титової, Ю.К. Толстого, В.Ю. Уркевича, В.І. Федоровича, В.М. Хропанюка, К.А. Шайбекова, В.С. Шелестова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, Л.С. Явича, В.Ф. Яковлєва, В.З. Янчука та інших науковців.

У процесі дослідження використані правові акти України, Російської Федерації, Республіки Узбекистан та ін.

Разом з тим, у юридичній літературі нині ще не набула достатнього висвітлення низка питань, пов’язаних з методами правового регулювання аграрних відносин у період розвитку ринкових відносин. Тому в цій роботі здійснено спробу обґрунтувати необхідність використання різних способів (прийомів) правового регулювання аграрних відносин стосовно сучасних умов здійснення виробничої сільськогосподарської діяльності аграрними товаровиробниками. Наведене зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження і визначає її вибір.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає основним напрямкам державної політи­ки України в галузі підвищення ефективності сільського господарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри аграрного права Національної юридичної академії Укра­їни імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми «Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економічно-правовий аспект)» (державна реєстрація № 0186.0.070869).