ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВОЮ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ Автореферат

Актуальність теми. Станом на сьогоднішній день в Україні триває непростий, але необхідний період демократичних перетворень, формування демократичної, соціальної, правової держави. Ключовим орієнтиром держави в ефективному досягненні поставлених прогресивних цілей є права і свободи людини і громадянина. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов\'язком держави.

Чільне місце в системі прав і свобод особи займає конституційне право на підприємницьку діяльність. Незважаючи на достатньо велику кількість наукових праць в сфері прав і свобод людини, у вітчизняній науці конституційного права існує порівняно небагато комплексних наукових досліджень права на підприємництво. Крім того, невиправдано мало в науковому середовищі приділяється увага визначальній ролі держави в забезпеченні цього конституційного права.

Актуальність дослідження теоретичних і практичних проблем забезпечення державою конституційного права людини і громадянина на підприємницьку діяльність обумовлена тим, що: тривалий час в системі прав і свобод людини в Україні вказане право було відсутнє, а його закріплення в Конституції нашої держави відбулось зовсім недавно, що зумовлюватиме актуальність досліджень в цій царині ще протягом тривалого часу; необхідно зробити акцент не тільки на загальнотеоретичних аспектах прав людини, але й звернути увагу на проблеми забезпечення цих прав, зосередитись на вивченні та створенні дієвих механізмів реалізації, охорони та захисту права на підприємницьку діяльність в Україні; конституційне право на підприємницьку діяльність в жодному разі не може бути реалізовано, а тим більше захищено, без всебічної участі в цьому держави; відбувається безповоротна інтеграція України у світове, зокрема європейське співтовариство; існує нагальна потреба вдосконалення чинного законодавства в цій сфері, приведення його у відповідність з принципами, проголошеними чинною Конституцією України; зростає роль прав людини в Україні. Саме тому дослідження права на підприємництво через призму діяльності держави є актуальним напрямком сучасної конституційно-правової науки. Сукупність означених факторів й зумовила вибір теми дослідження.

В спеціальній літературі розгляд вищевказаного питання в контексті загальних проблем конституційного права (в тому числі, в тісному зв’язку з теорією держави і права) проводився у працях М.С. Бондаря, Л.Д. Воєводіна, М.В. Вітрука, Б.С. Ебзєєва, О.Ю. Кабалкіна, В.Ф. Котюка, С.Л. Лисенкова, О.А. Лукашевої, Г.В. Мальцева, М.І. Матузова, В.В. Мриги, П.О. Недбайла, М.П. Орзіха, В.А. Патюліна, П.М. Рабіновича, А.П. Таранова, О.Ф. Фрицького, В.М. Чхиквадзе та інших. З початку 90 років ХХ століття цьому питанню також приділяли увагу А.М. Колодій, Н.О. Саніахметова, В.Н. Денисов, В.І. Євінтов, Т.М. Заворотченко, М.І. Козюбра, Ю. М. Бисага, М.П. Орзіх, В.Ф. Погорілко, Ж.М. Пустовіт, П.Б. Стецюк, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, В. В. Шаповал.

Не заперечуючи позитивного потенціалу та відмічаючи значний, а подекуди колосальний внесок цих авторів у розробку концептуальних основ конституційно–правового статусу людини і громадянина та системи прав та свобод людини і громадянина в загальнотеоретичному аспекті, слід мати на увазі, що велику кількість їх наукових праць видано за радянських часів. Цей факт, зрозуміло, пояснює відсутність в цих працях детального аналізу саме права на підприємницьку діяльність, оскільки таке право було в повній мірі визнано державою лише з розпадом СРСР. В той же час, на початку становлення новітньої української держави, перед наукою конституційного права України стояли більш нагальні та пріоритетні задачі, першочергова необхідність вирішення яких спричинила відсутність глибокого дослідження вченими питання конституційного права на підприємницьку діяльність та його забезпечення державою.

Варто зазначити, що за останні роки в Україні захищені ряд дисертацій, що вміщують науковий аналіз окремих аспектів права на підприємницьку діяльність. Однак ці роботи не містять комплексного наукового аналізу механізму забезпечення конституційного права на підприємництво, тому дане дисертаційне дослідження в жодному випадку не повторює, а доповнює їх.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планових наукових досліджень кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету за темою: «Конституційне будівництво у країнах центральної Європи у ХХ-ХХІ століттях», затвердженої наказом ректора Ужгородського національного університету (зареєстровано у державному реєстрі за № 0198U007793). Також обраний напрямок дослідження випливає з основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Законом України від 21 листопада 2002 р. № 228-IV.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у створенні комплексної наукової праці, яка би вмістила всебічний аналіз питання забезпечення державою конституційного права на підприємницьку діяльність.

Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних завдань:

- проаналізувати вітчизняну і зарубіжну наукову думку щодо поняття, суті і змісту конституційного права на підприємницьку діяльність, визначивши питання, що залишились поза увагою вчених та потребують свого вирішення;

- проаналізувати законодавство України, що стосується теми роботи, а також законодавство зарубіжних країн, що мають успішний досвід забезпечення права на підприємництво;

- з’ясувати місце конституційного права на підприємницьку діяльність в загальній системі прав та свобод людини і громадянина в Україні;

- сформулювати дефініцію «конституційне право людини і громадянина на підприємницьку діяльність»;

- розкрити поняття забезпечення державою конституційного права на підприємницьку діяльність, з подальшим застосуванням отриманих визначень в опрацюванні предмету дисертаційного дослідження;

- визначити систему гарантій конституційного права людини і громадянина на підприємницьку діяльність, розкрити суть, зміст та форми цих гарантій;

- визначити роль та функції органів держаної влади України в забезпеченні означеного конституційного права;

- розробити науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства та практики правореалізації у сфері забезпечення конституційного права на підприємницьку діяльність.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері забезпечення державою конституційного права людини і громадянина на підприємницьку діяльність.

Предметом дослідження є конституційне право людини і громадянина на підприємницьку діяльність.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні і спеціальні методи наукового пізнання, принципи та підходи щодо визначення поняття конституційного права на підприємницьку діяльність, його сутності, змісту та форми, місця в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, його реалізації, охорони та захисту. Зокрема, діалектичний метод наукового пізнання державно-правових процесів та явищ. За його допомогою автор досліджує існуючий порядок та проблематику функціонування органів державної влади, вивчає та аналізує вітчизняну законодавчу базу, що найбільше відображено в другому розділі дисертації, зокрема в підрозділі 2.2., де охарактеризовано діяльність органів, що здійснюють охорону та захист права на підприємництво; формально-логічний метод – для визначення основних понять юридичних конструкцій, правових засад вирішення колізій законодавства України, яке закріплює та розвиває конституційні положення права на підприємництво в Україні. Найбільше вказаний метод використано в підрозділі 1.1. першого розділу дисертації, де велику увагу приділено з’ясуванню суті та змісту конституційного права на підприємницьку діяльність; системно-функціональний – для виявлення місця і ролі досліджуваного права в конституційній системі прав та свобод, також найчастіше використовувався в підрозділі 1.1. За допомогою методу раціональної критики зроблено аналіз сутності законодавчих документів і виявлено низку серйозних колізій і суперечностей в їх нормах. Вказаний метод був використаний при аналізі способів легітимації суб’єкта підприємницької діяльності в підрозділі 3.1. Використання методу тлумачення норм дало можливість з’ясовувати та роз’яснити зміст правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з правом на підприємницьку діяльність, – наприклад, таку засадничу норму, як ст. 3 Конституції України. Застосування вищенаведених методів наукового пізнання гарантувало об’єктивність і повноту дослідження, вдале розв’язання поставлених цілей.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних учених з конституційного права, теорії держави і права, господарського права, міжнародного публічного права.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням, в ході якого здійснена спроба системно та конкретно дослідити питання ролі діяльності держави щодо забезпечення конституційного права особи на підприємницьку діяльність з позицій науки конституційного права. У рамках проведеного дослідження одержано цілу низку результатів, що мають наукову новизну, зокрема:

вперше:

- введено нове поняття «безпосередня підприємницька діяльність», під якою слід розуміти підприємницьку діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними та юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку;

- запропоновано нове поняття «опосередкована підприємницька діяльність», а саме: опосередкована підприємницька діяльність – це підприємницька діяльність, що здійснюється фізичними особами через належні їм на праві власності юридичні особи;

- здійснено ґрунтовну характеристику кожного напряму державної діяльності в сфері забезпечення конституційного права на підприємницьку діяльність. Зокрема охарактеризовано діяльність держави в сфері сприяння реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також в сфері його охорони та захисту;

удосконалено:

- визначення поняття «конституційне право на підприємницьку діяльність», в результаті чого запропоноване наступне визначення: конституційне право на підприємницьку діяльність – це утверджене Конституцією України право людини і громадянина на безпосередню або опосередковану, самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність, спрямовану на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

- визначення «забезпечення державою права на підприємницьку діяльність», а саме: забезпечення державою конституційного права людини і громадянина на підприємницьку діяльність – це діяльність держави, спрямована на сприяння реалізації, охорону і захист конституційного права на підприємницьку діяльність з метою створення сприятливих умов для його здійснення;

- способи практичного застосування компетенції органів державної влади в сфері забезпечення конституційного права на підприємництво для створення оптимальних умов в державі, за яких людина і громадянин матиме можливість реалізувати визнане та встановлене законодавством право на практиці;

дістало подальший розвиток:

- пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності органів державної влади в сфері забезпечення конституційного права на підприємницьку діяльність;

- пропозиції щодо усунення колізій норм низки законодавчих актів України, що стосуються забезпечення права на підприємницьку діяльність, та практики їх застосування;

- порівняльна характеристика конституційного права на підприємницьку діяльність та таких конституційних прав людини і громадянина, як право на працю та право приватної власності, в зв’язку з чим, вдалося виявити та розкрити глибокі сутнісні зв’язки між цими правами та визначити ґенезу конституційного права на підприємництво.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- у науково-дослідній сфері – висновки дисертаційного дослідження розвивають теорію конституційного права, а саме права на підприємництво та проблеми реалізації Конституції України. Висновки дисертації можуть стати базою для вдосконалення концепції прав та свобод людини і громадянина в Україні;

- у сфері правотворчості – висновки, що містяться в дисертації, можуть бути використані в діяльності органів державної влади для вдосконалення нормативно-правової бази з питань закріплення, реалізації, охорони та захисту права на підприємництво. Матеріали дисертації можуть застосовуватися при розроблені проектів законів України;

- у навчально-методичній роботі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників та підручників з конституційного права, а також при викладанні курсів конституційного права, теорії держави та права, спецкурсів, присвячених правам та свободам людини і громадянина;

- у виховній роботі – матеріали дисертації можуть бути використані для підняття правової культури студентів вищих навчальних закладів, що сприятиме усвідомленню ними пріоритетності прав і свобод людини і громадянина, необхідності безумовної поваги до них, а також дозволить якісно змінити ставлення до підприємницької діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження у науково-дослідній сфері, навчально-методичній та виховній роботі підтверджується Актом впровадження результатів дисертаційного дослідження Ужгородського національного університету від 03 липня 2008 року № 184.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження у сфері правотворчості підтверджується Актом впровадження результатів дисертаційного дослідження Львівської обласної державної адміністрації від 02 червня 2008 № 06/02-55.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні та практичні висновки і положення, які містяться у дисертації, розглядалися на засіданнях кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету, кафедри конституційного та міжнародного права Київського національного університету внутрішніх справ. Результати дослідження оприлюднені у доповідях на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми конституційно-правового статусу національних меншин: український та зарубіжний досвід» (Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородський національний університет, м. Ужгород, 16-17 травня 2007 року); на всеукраїнській науково-практичній конференції «Права людини у сучасному світі» (Міжрегіональна академія управління персоналом, Закарпатський інститут ім. А.Волошина, 10 грудня 2007 року); на науково-практичній конференції присвяченій Дню Конституції України (Ужгородський національний університет, м. Ужгород, 26 червня 2007 року); на підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету УжНУ (Ужгородський національний університет, м. Ужгород, 25 лютого 2008 року).

Публікації: Результати роботи опубліковані автором у дев’яти статтях, п’ять з яких - у виданнях, що визнані ВАК України фаховими з юридичних наук.

Структура роботи. Відповідно до мети, завдань і концепції дослідження, дисертація складається зі вступу, трьох розділів (6 підрозділів), висновків і списку використаних джерел (139 найменувань). Загальний обсяг роботи – 188 сторінок, з яких 175 – основний зміст.