ОПТИМІЗАЦІЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКИМ МЕШКАНЦЯМ

summary

Програма, обсяги та методи досліджень. У відповідності до головної мети в дослідженні використані та спеціально розроблені методичні підходи, які дозволили отримати максимально вичерпну відповідь на поставлені у програмі питання в напрямку розкриття його завдань. Враховуючи особливості умов життя та формування здоров’я сільського населення, їх обумовленість макроструктурними характеристи­ками сільських районів та населених пунктів, медико-соціальними інфраструктурами, дослідження проводилось на основі утворення багатоступеневої вибірки. Програмно-цільова структура дослідження представлена на рис. 1.

Як видно з рис. 1, дослідження проводилось в п’ять етапів. Метою першого з них стало вивчення основних медико-соціальних типів сільських районів на підставі аналізу соціальних, демографічних та медико-організаційних макропараметрів, що дозволило сформувати перший ступінь вибірки за типологічним методом і використанням процедур ієрархічної кластеризації. Вивчення охоплювало 23 райони Житомирської області за спеціально розробленою анкетою. При цьому доведено, що за розподілами основних (37) характеристик макроструктур районів ситуація виявилась типовою, що дозволило виділити і описати п’ять медико-соціальних типів сільських районів, притаманних Україні. Кількість населення району виявилась ключовою характеристикою класифікації (F=9,8 p<0,001).

Другий етап присвячувався дослідженню медико-організаційної структури і діяльності обраних сільських лікарських дільниць і ФАПів, а також обумовленості їх структурних параметрів та показників діяльності макроструктурними характеристи­ками районів. За методологією типологічного випадкового відбору утворений другий ступінь вибірки. Всього досліджено 288 ФАПів Житомирської області за спеціально розробленою анкетою, яка передбачала вивчення медико-організаційної структури і діяльності сільських дільниць. За методом головних компонент відібрані 92 ФАПи, розміщені навколо центроїдів кластерів, що презентують 5 типів районів у просторі 56 характеристик структури ПМСД (рис. 2).

Вивчення особливостей соціальної мікроінфраструктури, умов життя, праці, ПМСД, стану здоров’я різних груп сільського населення стало метою третього етапу. На цьому етапі був проведений аналіз потреб та якості наданої первинної медико-санітарної допомоги на долікарському етапі в залежності від макро- та мікроструктур­них факторів. Третій ступінь вибірки охоплював 1733 сільських мешканців, які обслу­говувались відібраними ФАПами, що обумовило величину помилки першого роду р=0,01 і другого роду 0,2, тобто потужність дослідження сягала 80%. Інформаційні джерела становили 1733 анкет з вивчення умов життя, здоров’я, медико-соціального забезпечення селян, 4347 статистичних талонів, 2011 карт диспансерного спостере­ження за хворим, 1733 амбулаторних карт, 705 медичних карт стаціонарних хворих