Адміністративне судочинство: становлення та здійснення :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

               Актуальність теми дослідження. Конституція України проголосила права та свободи людини найвищою соціальною цінністю, а на державу поклала обов’язок їх забезпечувати та захищати. Важлива роль у справі захисту прав, свобод та законних інтересів осіб у сфері державного управління та місцевого самоврядування відводиться адміністративним судам, бо саме на них покладається розгляд і вирішення правових (адміністративно-правових) спорів, де однією стороною виступає особа (фізична або юридична), а іншою – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб’єкти публічної влади при здійсненні ними управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.

   За таких обставин питання щодо здійснення адміністративного судочинства набувають особливої актуальності.

    Чинні в Україні процедури розгляду адміністративно-правових спорів виявляються недостатньо ефективними, такими, що не забезпечують особам повноцінної реалізації їх права на захист від чиновницького свавілля. Причина такого становища, як здається, полягає в тому, що порядок здійснення адміністративного судочинства належним чином не був врегульований. Знаковим для вирішення цієї важливої проблеми стало прийняття Кодексу адміністративного судочинства України, в якому врегульовано повноваження    адміністративних   судів   щодо   розгляду   справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Одночасно слід зазначити, що нині відсутній єдиний підхід до розуміння категорій „адміністративне судочинство”, “адміністративна юстиція”, “адміністративний процес”. Виникають проблеми стосовно визначення завдань, компетенції та підсудності адміністративних справ судам, відсутня практика розгляду таких справ згідно з Кодексом адміністративного судочинства України. Тому в дисертації приділяється увага розробці поняття „адміністративне судочинство” та його відокремлення від понять “адміністративна юстиція”, “адміністративний процес”, аналізується практика розгляду спорів, що виникають із адміністративно-правових відносин, судами загальної юрисдикції.

Проблематика адміністративного судочинства та порядку його реалізації в Україні  мало досліджена, оскільки у сучасних наукових працях увага приділялась лише питанням необхідності утворення та функціонування адміністративних судів в Україні.

Недостатня теоретична розробка питань запровадження та здійснення адміністративного судочинства, наявність правових проблем щодо механізму вирішення адміністративно-правових спорів, необхідність проведення комплексного дослідження проблем законодавчого регулювання адміністративного судочинства та аналізу сучасної практики розгляду адміністративно-правових спорів стали підставою для обрання автором даної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою № 0186.0.070865 „Права людини та проблеми становлення, організації i функціонування органів державної влади i місцевого самоврядування в Україні”, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 5 від 20.12.2002 р.).