БОРОТЬБА ЗІ ЗЛОЧИНАМИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗБРОЇ Автореферат

Актуальність теми. Проблема забезпечення безпеки громадян, охорони їх життя та здоров’я, особистої недоторканності є одним з центральних напрямків соціальної політики України. На сьогодні планомірній розбудові правової держави суттєво заважають погіршення криміногенної ситуації, підвищення рівня злочинності, негативні зміни її кількісних та якісних показників. Найбільшу тривогу викликає тенденція до поширення тяжких насильницьких злочинів, серед яких найнебезпечнішими є такі, що вчиняються з використанням зброї, особливо вогнепальної. Такі злочини завжди викликають широкий резонанс, породжують у населення почуття страху, невпевненості у майбутньому, незахищеності свого життя та життя близьких людей.

Актуальність проблеми боротьби зі злочинами, що вчиняються з використанням вогнепальної зброї, обумовлена тим, що такі злочини завдають непоправної шкоди життю чи здоров’ю громадян, зокрема, призводять до загибелі публічних людей, у тому числі політиків, державних діячів, журналістів, бізнесменів. Тому протидія злочинам, що вчиняються з використанням зброї, є, безперечно, однією з нагальних потреб суспільства.

Недостатнє дослідження кримінологічних аспектів злочинів, що вчиняються з використанням вогнепальної зброї, позначається на якості кримінально-правового регулювання та засобів запобігання злочинам такого виду. Тому вивчення проблеми боротьби зі „збройними” злочинами, визначення їх поняття та ознак, детермінант існування й поширення є необхідною умовою формування науково обґрунтованої протидії таким небезпечним злочинним проявам.

Незважаючи на значне поширення в Україні злочинів, що вчиняються з використанням зброї, вони залишаються майже невивченими з боку вітчизняних учених-юристів. Питання, пов’язані з кримінально-правовою характеристикою злочинів проти громадської безпеки та протидією незаконному обігу зброї, є більш дослідженими. Зазначені проблеми розглядали М.С. Грінберг, В.П. Ємельянов, О.П. Литвин, П.С. Матишевський, В.О. Навроцький, В.І. Рибачук, Л.Ф. Соколов, В.П. Тихий, В.І. Ткаченко та інші. У російській кримінологічній науці проблему тяжких злочинів, що вчиняються із застосуванням зброї, фундаментально досліджував Д.А. Корецький, а особу озброєного злочинця — Л.М. Землянухіна. Вагомий внесок у розробку проблеми “збройних” злочинів у контексті з іншими питаннями кримінального права та кримінології внесли М.І. Бажанов, О.М. Бандурка, В.І. Борисов, В.В. Голіна, І.М. Даньшин, О.М.Джужа, А.І. Долгова, А.Ф. Зелинський, О.Г.Кальман, І.І.Карпець, О.М. Костенко, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнецова, О.М. Литвак, В.В. Лунєєв, М.І. Мельник, С.Ф. Мілюков, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, В.О. Туляков, І.К. Туркевич, В.П.Філонов, М.І. Хавронюк, Н.М. Ярмиш та інші.

Значна поширеність злочинів, що вчиняються з використанням зброї, нечіткість їх відмежування від інших насильницьких злочинів, недостатня теоретична та практична розробленість проблеми протидії цьому виду злочинності, а також не досить ефективне застосування кримінального закону для боротьби з ними обумовили актуальність та обрання теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дисертація виконана відповідно до “Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки”, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376, Указу Президента України від 18 лютого 2002 року №143 “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”, а також теми науково-дослідної роботи кафедри кримінального права та кримінології ЗЮІ ДДУВС “Актуальні проблеми вдосконалення діяльності кримінальної міліції в боротьбі зі злочинністю на 2001-2005 роки”, передбаченої планом науково-дослідних робіт наукових установ та вищих навчальних закладів України юридичного профілю на період до 2006 року. Тема дисертації затверджена Вченою радою цього ж вищого навчального закладу, протокол №1 від 29.01.2000.