ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРИРОДА, СУТНІСТЬ, ГУМАНІЗМ (теоретико-правові та методологічні аспекти) Автореферат

Актуальність теми. Виключна роль держави і права у житті сучасного суспільства природним чином визначають як теоретичну, так і практичну значимість проблем, пов’язаних з державно-правовою організацією та регулюванням суспільного життя. Одним із важливих напрямків цієї діяльності є встановлення та забезпечення демократичного правопорядку, що відповідає нормам міжнародного права. Саме правопорядок є основою та невід’ємним атрибутом правової держави, що визначає реальність права, обсяг прав та свобод громадян і держави та співвідношення цих прав і свобод у реальній суспільно-політичній дійсності. Важливим засобом забезпечення згаданих прав є правоохоронна діяльність спеціальних органів держави.

Дослідження проблем правоохоронної діяльності пов’язується не лише з аналізом її сутності, змісту та природи, а і належить до тих питань, які потребують переосмислення у відповідності до змін пріоритетів у розвитку суспільства. Це пояснює актуальність аналізу ролі правоохоронних органів у забезпеченні, гарантуванні та охороні прав і свобод людини, які на конституційному рівні визначені як вища соціальна цінність.

Ключова роль людини у побудові правової держави, у встановленні правопорядку, у правоохоронній діяльності і визначила основну ідею цієї роботи – дослідити правоохоронну діяльність під кутом зору місця і ролі в ній людини. Людини як об’єкта правоохоронної діяльності і людини як суб’єкта правоохоронної діяльності.

Правоохоронні органи, з однієї сторони, покликані виконувати вимоги законів, що закріпляють права та свободи людини, з іншої – вони наділені відповідними розпорядчими повноваженнями, у тому числі і правом розробляти і приймати підзаконні акти нормативного характеру, націлені на регулювання „технологій” реалізації прав та свобод громадян. В сучасних умовах становлення української держави, коли відбувається посилення соціальної функції органів внутрішніх справ, суттєво зростає їх значення не лише як засобу захисту прав та свобод, а і їх забезпечення. При цьому їх забезпечення здійснюється як у правозастосовчій діяльності, так і нормотворчій, що є невід’ємною частиною системи правового регулювання.

У вітчизняній юридичній та філософській літературі проблеми соціального регулювання, правопорядку та правоохоронної діяльності завжди займали важливе місце та активно досліджувались. Вагомий внесок у їх розробку внесли ідеї видатних мислителів В.С. Соловйова, П.І. Новгородцева, Б.М. Чичеріна, Л.Й. Петражицького, Є.М. Трубецького, Г.Ф. Шершеневича, М.М. Коркунова, Б.О. Кістяківського, С.Л. Франка. Значне місце ця проблематика займає у сучасній науковій літературі. Питання забезпечення законності, правопорядку та правоохоронної діяльності були предметом дослідження у роботах Ю.Г. Арзамасова, А.І. Алексеєва, О.Є. Жалінського, В.М. Кудрявцева, М.С. Маясіна, В.Т. Томіна, І.В. Ростовщикова, В.В. Черданцева, В.П. Федорова.

Не були обійдені увагою і проблеми забезпечення прав людини у діяльності правоохоронних органів. Різноманітні аспекти цієї проблематики аналізувались у працях В.С. Афанас’єва, С.С. Алексєєва, М.В. Вітрука, І.Я. Дюрягіна, Н.Л. Гранат, Л.М. Колодкіна, В.В. Лазарєва, О.С. Мордовця, О.А. Лукашевої, М.Ф. Орзіха, С.В. Поленіної, В.М. Чхіквадзе.

Питання правоохоронної діяльності та прав людини є предметом дослідження сучасних вітчизняних вчених. Особливо актуальними є ідеї, викладені у працях В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.К. Безсмертного, І.В. Бондаренка, О.В. Зайчука, А.П. Зайця, С.Д. Гусарєва, А.М. Колодія, В.В. Копєйчикова, М.І. Козюбри, Р.А. Калюжного, Н.М. Оніщенко, П.В. Онопенка, О.В. Петришина, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, С.П. Сегеди, О.Д. Тихомирова, Ю.С. Шемшученка, О.В. Шмоткіна та ін.

Разом з тим, не дивлячись на багатоманітність наукових ідей стосовно правоохоронної діяльності, її завдань, структури та функцій в якості окремого предмету дослідження питання природи, сутності правоохоронної діяльності; її антропологічних основ; забезпечення прав людини в нормотворчій діяльності відомчого правоохоронного характеру аналізується на комплексному рівні у цій роботі як одній із перших. Виходячи з цього, у дисертаційній роботі сформульовані об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною загальної науково-дослідної програми Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Робота пов’язана з плановими темами відділу теорії держави і права Інституту „Теоретико-правові проблеми законності” (номер державної реєстрації 0101U001010), „Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України” (номер державної реєстрації 0102U001597).