ДІЯЛЬНІСТЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ЩОДО ТЛУМАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

summary

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток України як правової, соціальної і демократичної держави, інтегрованої в європейське та міжнародне співтовариство, неможливий без вирішення комплексу питань, пов’язаних зі створенням ефективного механізму реалізації та захисту Конституції України (КУ).

Політико-правові реформи, що вже проведені та які ще проводяться в Україні, потягнули за собою значні зміни у правовій системі держави. З одного боку, ці зміни демонструють зростання ролі судів у процесі захисту прав та свобод людини і громадянина. З іншого боку, презентується „інтерпретаційна” проблематика застосування Конституції, законодавства, підзаконних нормативних актів, з якою стикаються як судові та інші правозастосовчі органи, так і громадяни в процесі захисту своїх прав і свобод. Ці зміни в правовій системі пов’язані не лише з реформою законодавства, а й стилем і традиціями судової практики Європейського Союзу, вплив яких реалізується через Європейську Конвенцію про захист прав та основних свобод та прецеденти Європейського суду з прав людини (Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” (від 18 березня 2004 року № 1629-ІV) офіційно визнає прецеденти Європейського суду джерелом права України).

Незважаючи на широкі законодавчі реформи, проблема реалізації конституційних прав і свобод залишається актуальною. Соціальні, економічні, політичні та правові дослідження констатують факт масштабних порушень конституційних прав і свобод. У зв’язку із цією правовою ситуацією демонструється актуальність теоретичних досліджень проблеми реалізації Конституції у сфері юридичної практики.

Важливим інститутом у механізмі захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина є Конституційний Суд України (КСУ), який був утворений у 1996 році. Відповідно до Конституції КСУ є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України (ст. 147) тощо. Діяльність КСУ щодо тлумачення виступає ланкою, яка пов’язує Конституцію України та юридичну практику. У соціологічній школі права прийнято розрізняти „букву закону” і „діюче (живе) право”, тобто тексти законів, правова доктрина ніколи не втілюються в чистому вигляді у діюче право. Слід акцентувати на тому, що інститути конституційного судочинства та тлумачення конституції є новітніми для юридичної практики України. Конституція СРСР 1977 року та Конституція УРСР 1978 року (і попередні конституції) не мали прямої дії і тому не містили цих інститутів.

Таким чином, сьогодні вельми актуальним є теоретичне дослідження проблематики реалізації та захисту Конституції з погляду юридичної практики, зокрема закономірностей функціонування останньої, пов’язаних із правоінтерпретаційною діяльністю.

Таким чином, тема дисертаційного дослідження вбачається актуальною і обумовлює його не лише науково-теоретичну, але й практичну значимість. Проблема ефективності впливу актів тлумачення КСУ на юридичну практику має цілісний характер та складну структуру. Тому дисертація є узагальненням двох напрямів вивчення зазначеної проблеми: 1) онтологія повноважень КСУ щодо тлумачення Конституції та законів, 2) проблема тлумачення Конституції в практиці КСУ. Важливості цій дисертаційній роботі надає й те, що в ній розробляється комплекс теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення техніки тлумачення Конституції, визначення конкретних форм і методів підвищення впливу актів тлумачення КСУ на юридичну практику.

Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 роки (затвердженої наказом МВС від 30 червня 2002 року № 635), безпосередньо до завдань конституційної та адміністративної реформи в Україні, напрямів наукового забезпечення реалізації Концепції розвитку органів внутрішніх справ у ХХІ столітті, програми Міністерства внутрішніх справ України „Народ і міліція – партнери”.