Особливості правового регулювання праці працівників ДАІ як суб’єктів трудових правовідносин

summary

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, зазначено її зв’язок з науковими планами та програмами, визначені його об’єкт і предмет, мета й завдання, методи дослідження, наукова новизна, апробація його результатів та їх практичне значення.

Розділ 1. «Сутність службово-трудових відносин з працівниками ДАІ» містить 3 підрозділи.

У підрозділі 1.1. «Місце й роль підрозділів ДАІ в органах внутрішніх справ» визначається місце Державтоінспекції в системі органів МВС, досліджуються її функції й завдання.

Обстоюється думка, що працівники органів внутрішніх справ є державними службовцями, яким притаманні особливості, пов’язані зі специфікою виконуваних ними функцій і з правовою природою даного державного органу. Державна служба – це професійна трудова діяльність осіб у державних органах, установах та організаціях. Для практичного здійснення своїх функцій і реалізації завдань держави ці особи наділені відповідними повноваженнями. Трудова діяльність цих суб’єктів трудового права здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Державна служба є комплексним інститутом, що об’єднує адміністративні (управлінські) і трудові відносини. Адміністративні виникають під час реалізації державним службовцем юридично-владних функцій, що забезпечують виконання поставлених державою перед державним органом завдань. Трудові відносини виникають з моменту укладення трудового договору (контракту), існують весь час проходження служби і за своїм характером є внутрішньоколективними.

Діяльність працівників ОВС є службово-трудовою: в адміністративні відносини вони вступають в процесі виконання поставлених перед ними завдань, реалізуючи свої повноваження в межах компетенції органів внутрішніх справ, а в трудові – коли підписують контракт про прийняття на службу. У цьому випадку працівник ОВС є найманим працівником, а орган внутрішніх справ – роботодавцем. Наводяться основні ознаки працівників органів внутрішніх справ як суб’єктів трудового права.

У підрозділі 1.2. «Основні принципи правового регулювання службово-трудових відносин із працівниками ОВС» досліджується доцільність застосування терміна «службово-трудові відносини» стосовно діяльності працівників органів внутрішніх справ. Із цією метою розглядаються поняття «служба», «державна служба», «державний службовець», «державний службовець органів внутрішніх справ».

Наголошується на необхідності виділення службово-трудових відносин в окрему групу трудових правовідносин. Обґрунтовується сенс використання саме такого терміна при детальному досліджені трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ. Пропонується під службово-трудовими розуміти ті відносини, що виникають на підставі укладення трудового контракту щодо оплати трудової діяльності державним службовцям. Особливістю правового регулювання службово-трудових відносин працівників органів внутрішніх справ є те, що вони: (а) виникають при укладенні трудового контракту між міліціонером та органом внутрішніх справ; (б) є трудовими, тобто існують у сфері організації й управління спільною працею, а їх сутність полягає в координації, організації й управлінні спільною працею співробітників; (в) складаються з приводу здійснення працівниками органів внутрішніх справ своїх повноважень; (д) виникають за межами трудового колективу органу або підрозділу внутрішніх справ; (е) мають адміністративно-правовий характер.

Службово-трудова діяльність органів внутрішніх справ, якій властиві загальні демократичні принципи, характеризується також спеціальними засадами. Останні відповідають основним принципам правового регулювання службово-трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ. Такі принципи зумовлюються специфікою державного органу, його структури, сфери компетенції, особливістю поставлених перед ним завдань і виконуваних функцій. Наводиться перелік і розкривається зміст основних принципів правового регламентування службово-трудових відносин цих працівників.

У підрозділі 1.3. «Організаційне й нормативно-правове забезпечення службово-трудової діяльності працівників ДАІ» розглядається організаційна структура Державтоінспекції, що зумовлена її завданнями й функціями. Функції розподіляються на основні, забезпечувальні й організаційно-інспекційні. Розкривається їх зміст. Структура ДАІ становить собою сукупність таких підрозділів: дорожньо-патрульної служби, дорожнього нагляду, реєстраційно-екзаменаційної роботи, технічного нагляду, розшуку транспортних засобів, пропаганди й агітації з безпеки дорожнього руху.

Нормативно-правове забезпечення службово-трудової діяльності працівників Державтоінспекції здійснюється за допомогою норм, що містяться в розгалуженій системі існуючих правових актів. З урахуванням специфіки службово-трудової діяльності нормативне забезпечення в цій сфері досліджується з 2-х аспектів. Це правова регламентація (а) службової діяльності працівників підрозділів ДАІ і (б) трудової їх діяльності.

На відміну від правового регулювання нормами адміністративного права, правове регулювання службово-трудової діяльності працівників зазначених підрозділів нормами трудового права є неузгодженим і безсистемним, внаслідок чого воно потребує об’єктивного, повного і глибокого дослідження, аналізу й упорядкування. Здійснити останнє й науково його обґрунтувати можливо за допомогою теоретичних розробок і досліджень особливостей, притаманних правовому регламентуванню службово-трудової діяльності працівників Державтоінспекції.

Розділ 2. «Особливості правового регулювання праці працівників ДАІ» об’єднує три підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Правовий статус атестованого працівника ДАІ як суб’єкта трудових правовідносин» досліджено, з яких саме елементів складається правовий статус атестованого працівника Державтоінспекції як суб’єкта трудових правовідносин.

Відзначається, що це правова категорія, яка є частиною більш широкого категоріального поняття «правовий статус державного службовця». Останній, у свою чергу, є одним із різновидів правового статусу особи взагалі. Статус державного службовця суб’єкт набуває з моменту зарахування на посаду незалежно від того, прийняв він присягу чи ні, попереджений про обмеження, передбачені для державних службовців, чи ні, присвоєно ранг йому чи ні. У той же час трудові правовідносини з особою, яка прийнята на службу в органи внутрішніх справ, виникають не з моменту видання наказу про призначення її на посаду, а з моменту укладення контракту між особою й державним органом.

У правовому статусі посадовця органів внутрішніх справ органічно поєднуються елементи, що входять до статусу державного службовця, а також додаткові права й обов’язки, підвищена відповідальність і гарантії, що визначаються спеціальними нормативними актами відповідно до того, яку саме посаду й у якому підрозділі органів внутрішніх справ обіймає ця особа.

Правовий статус працівника Державтоінспекції за своєю сутністю є комплексним поняттям, яке включає: а) загальний правовий статус особи; б) правовий статус державного службовця; в) правовий статус працівника органів внутрішніх справ; г) правовий статус посадової особи Державтоінспекції. Статусу працівника ДАІ властива специфіка, пов’язана з особливостями призначення, завдань і функцій, виконуваних автомобільною інспекцією. Елементами правового статусу цього працівника Державтоінспекції є: посада; права й обов'язки; службові функції; посадові повноваження; гарантії їх реалізації; відповідальність; соціальні гарантії.

Досліджується питання, пов’язані з професійним відбором до Державтоінспекції. Робиться пропозиція щодо внесення змін до вимог, які висуваються до осіб, які бажають вступити на службу в ДАІ.

У підрозділі 2.2. «Особливості реалізації трудових прав та обов'язків атестованими працівниками ДАІ» ретельно досліджена низка прав та обов’язків, установлених для працівників органів внутрішніх справ. Їх кількість досить численна. Усі вони розкидані по різних за своєю правовою природою та юридичною силою нормативно-правових актах. Обґрунтовується, що вичерпний перелік прав та обов’язків працівників ОВС має бути законодавчо закріплений з метою забезпечення їх належної реалізації та здійснення, а також для їх доступності не тільки для правознавців, а й пересічних громадян. Висунуто пропозицію доповнити: (а) Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ статтею, яка визначала б перелік не тільки основних обов’язків працівників ОВС, а й прав цієї категорії осіб і (б) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України пунктом, який називав би загальний перелік прав та обов’язків працівників ОВС. Ці доповнення не повинні дублювати одне одного, оскільки в Статуті мають бути закріплені тільки права й обов’язки цих суб’єктів щодо забезпечення службової дисципліни, у той час як у Положенні про проходження служби мають міститися службово-трудові права й обов’язки працівника ОВС.

Права й обов’язки працівника Державтоінспекції як суб’єкта трудових правовідносин розглядаються як сукупність 3-х складників. Це права й обов’язки: а) передбачені трудовим законодавством; б) встановлені нормативно-правовими актами, що регулюють державну службу та службу в органах внутрішніх справ; в) що визначаються посадою, яку обіймає особа в ДАІ.

Посадові права працівника Державтоінспекції класифікуються на права, що сприяють: (1) безпосередньому виконанню посадових обов’язків; (2) опосередкованому виконанню посадових обов’язків; (3) реалізації належних їм конституційних прав і свобод як громадян України.

До першої групи прав працівника Державтоінспекції належать: (а) ознайомлення з документами, які визначають його права й обов’язки по займаній посаді в ДАІ; ознайомлення з усіма матеріалами особової справи, відгуками про власну діяльність та з іншими документами до внесення їх в особову справу, а також залучення до особової справи власних пояснень; (в) проведення за вимогою працівника ДАІ адміністративного розслідування для спростування відомостей, які ганьблять його честь і гідність; (г) право на звернення до суду для вирішення спірних питань, пов’язаних з державною службою, у тому числі з питань атестації, переведення на службу до іншої місцевості, її проходження, дисциплінарної відповідальності, звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Друга група прав охоплює: (а) одержання у встановленому порядку інформації й матеріалів, потрібних для виконання посадових обов’язків; (б) відвідування у встановленому порядку з метою виконання посадових обов’язків підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності; (в) прийняття рішень та участь у їх підготовці відповідно до посадових обов’язків; (г) перепідготовка (перекваліфікація) й підвищення кваліфікації за рахунок коштів відповідного бюджету; (д) внесення пропозицій по вдосконаленню діяльності підрозділів Державтоінспекції.

Третя група прав містить право на: (а) просування по службі; (б) об’єднання у професійні спілки для захисту своїх прав, соціально-економічних і професійних інтересів тощо; (в) пенсійне забезпечення з урахуванням стажу посадової особи в органах внутрішніх справ; (г) грошове забезпечення.

У підрозділі 2.3. «Правовий захист і правові гарантії як фактор підвищення ефективності діяльності атестованих працівників ДАІ» визначається, що основними елементами забезпечення прав та обов’язків працівників Державтоінспекції є їх гарантування, охорона й захист.

Гарантії становлять собою першу сходинку в системі забезпечення прав та обов’язків цієї категорії працівників. Для ефективної реалізації прав і забезпечення виконання обов’язків ці права й обов’язки в першу чергу мають бути гарантовані державою. Наступною сходинкою в забезпеченні останніх є їх охорона. У зв’язку зі специфічністю діяльності розглядуваної категорії працівників їх права поруч із загальноприйнятими юридичними засобами й методами охороняються також шляхом надання їм права на застосування заходів фізичного та психологічного впливу для усунення правопорушень. Останньою сходинкою в системі забезпечення прав та обов’язків працівників Державтоінспекції є їх захист. Правовий захист атестованих працівників ДАІ становить собою зумовлену їх правовим статусом систему юридичних механізмів і засобів, що забезпечують правомірне виконання ними своїх функцій, користування пільгами й перевагами, встановленими для цієї категорії працівників законодавством, а також ефективне поновлення порушених прав.

Статус працівника ДАІ характеризується декларативністю правового захисту. Гарантовано досить багато прав працівників органів внутрішніх справ, однак старі підходи зводять нанівець усі проголошені права, здебільшого перешкоджають якісному й ефективному правовому захисту працівника органів внутрішніх справ. Належній охороні й правовому захисту прав працівників Державтоінспекції перешкоджає брак достатнього матеріально-фінансового забезпечення. Доволі значну роль у забезпеченні правового захисту працівника органів внутрішніх справ відіграє, на жаль, ще й низька правосвідомість самих працівників.

ВИСНОВКИ

У дисертації подане теоретичне узагальнення і нове вирішення  наукового завдання, яке виявляється у вирішенні проблем  правового регулювання праці працівників ДАІ як суб’єктів трудових правовідносин,  вдосконаленні понятійного апарату  і формулюванні науково-практичних рекомендацій, які мають бути покладені в основу якісного перетворення механізму правового регулювання праці працівників ДАІ України.

1. Працівники органів внутрішніх справ є державними службовцями. Їх діяльність є службово-трудовою: в адміністративні відносини вони вступають, коли виконують поставлені перед ними завдання, реалізовуючи свої повноваження в межах компетенції цих органів, а в трудові – при підписанні контракту про прийняття на службу.

2. Працівники органів внутрішніх справ: (1) є державними службовцями; (2) є представниками влади; (3) виконують управлінські й правоохоронні функції; (4) займають відповідну посаду в органах системи МВС України; (5) мають спеціальне звання; (6) мають особливі повноваження; (7) отримують заробітну плату за рахунок Державного бюджету; (8) можуть отримувати гроші за рахунок підприємств, організацій чи громадян за виконання платних послуг; (9) працюють за трудовим контрактом, у якому працівник органів внутрішніх справ є найманим працівником, а органи внутрішніх справ – наймодавцем; (10) між працівником ОВС та органами внутрішніх справ виникають відносини трудові й адміністративні; (11) при здійсненні своїх функцій між працівниками ОВС і населенням виникають адміністративні правовідносини.

3. До основних принципів правового регулювання службово-трудових відносин працівників органів внутрішніх справ належать: а) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів; б) рівність громадян при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ і в процесі її проходження; в) повага гідності особистості й гуманне ставлення до неї; г) професіоналізм при здійсненні своїх службово-трудових зобов’язань; д) компетентність; е) дисципліна й законність; є) персональна відповідальність за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків; ж) чіткий розподіл компетенції між державними органами й посадовими особами; з) оплата праці за трудову діяльність з коштів Державного бюджету або (в деяких випадках) за рахунок підприємств, організацій чи громадян за виконання платних послуг; і) свобода й добровільність праці; ї) договірний характер останньої; к) визначеність трудової функції; л) самостійність при прийнятті рішень; м) відповідальність за прийняті рішення.

4. Державтоінспекція виконує 2 взаємозумовлені, але різні за природою функції, пов’язані з наглядом (а) за дорожнім рухом і (б) за станом громадського порядку.

Організаційна структура ДАІ зумовлена її завданнями й функціями, які поділяються на основні, забезпечувальні й організаційно-інспекційні. Основні визначають цільове призначення автоінспекції. Забезпечувальні спрямовані на здійснення основних, тобто це функції: (а) комплектування, розподіл, розстановка, виховання й навчання кадрів; (б) медичне обслуговування працівників Державтоінспекції; (в) фінансово-планова; (г) виробнича й господарська; д) матеріально-технічне забезпечення; (е) постачання; (є) діловодство тощо. До організаційно-інспекційних функцій належать: (а) інформаційно-аналітична; (б) розробка проектів комплексних рішень; (в) перспективне й поточне планування; (г) контроль за виконанням; (д) узагальнення управлінської діяльності тощо.

5. Правовий статус працівника Державтоінспекції за своєю сутністю є комплексним поняттям, яке включає правовий статус: а) загальний як особи; б) державного службовця; в) працівника органів внутрішніх справ; г) посадової особи Державтоінспекції. Елементами правового статусу працівника ДАІ є: посада; права й обов'язки; службові функції; посадові повноваження; гарантії реалізації повноважень; відповідальність; соціальні гарантії.

6. В органах внутрішніх справ професійний відбір об’єднує такі етапи: (1) попереднє вивчення кандидата; (2) проходження військово-лікарської комісії, перевірка фізичної підготовленості кандидата; (3) професійно-психологічне тестування; (4) прийняття остаточного рішення. Щоб отримати можливість стати працівником Державтоінспекції, особа повинна відповідати наступним критеріям: а) досягти певного віку – 18 років; б) мати належний рівень освіти; в) відповідати встановленим вимогам щодо стану здоров’я; г) мати належний рівень фізичної підготовки; д) бути наділена такими особистими, моральними й діловими якостями, що дозволяють їй виконувати обов’язки, покладені на ДАІ.

Внесено пропозицію доповнити Положення про Державну автомобільну інспекцію пунктом такого змісту: «Працівником Державтоінспекції можуть бути особи, які досягли 18 років, мають повну загальну середню освіту, відповідну професійну освіту за даним напрямком, які за станом здоров’я та фізичною підготовкою допущені до виконання обов’язків працівника ДАІ, мають посвідчення водія, а також відмінно володіють знаннями відповідної нормативно-правової бази».

7. Кількість прав та обов’язків, установлених для працівників органів внутрішніх справ, надзвичайно велика. Однак усі вони розкидані по різних за своєю правовою природою та юридичною силою нормативно-правових актах. Повний перелік прав та обов’язків працівників ОВС має бути законодавчо закріплений для забезпечення їх належної реалізації та здійснення, а також з метою доступності не тільки для правознавців, а й для пересічних громадян. Висунуто пропозицію: а) доповнити Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ статтею, яка б визначала перелік не тільки основних обов’язків працівників ОВС, але й прав цієї категорії осіб; б) доповнити Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України пунктом, який би визначав загальний перелік прав та обов’язків працівників ОВС. Ці доповнення не повинні дублювати одне одного, оскільки в Статуті мають бути закріплені тільки права та обов’язки щодо забезпечення службової дисципліни. В той час в Положенні про проходження служби мають бути закріплені службово-трудові права та обов’язки працівника ОВС.

8. Права й обов’язки працівника Державтоінспекції як суб’єкта трудових правовідносин слід розглядати як сукупність 3-х складників. Це права й обов’язки: (а) передбачені трудовим законодавством; (б) встановлені нормативно-правовими актами, що регулюють державну службу та службу в органах внутрішніх справ; (в) що визначаються посадою, яку займає особа в ДАІ.

Посадові права працівника Державтоінспекції можна класифікувати наступним чином. Це права, що сприяють: (а) безпосередньому виконанню посадових обов’язків; (б) опосередкованому виконанню посадових обов’язків; (в) реалізації належних їм конституційних прав і свобод як громадян України.

9. Реалізація працівниками ДАІ своїх трудових прав та обов’язків відбувається в умовах службового ризику. Службовим ризиком є діяння (дія або бездіяльність), здійснювані під час виконання службових обов’язків, які характеризуються невизначеністю в досягненні суспільно-корисного результату, супроводжуються екстремальною ситуацією: (а) інформаційною невизначеністю, (б) швидкістю й динамічністю, (в) протидією, (г) неврегульованістю законом, (д) небезпекою інтересам особи, яка ризикує, третіх осіб, а також (е) можливістю настання негативних наслідків, для попередження яких вжито можливих заходів в обстановці, що склалася.