Request a thesis ПРАВОВИЙ РЕЖИМ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ :

Актуальність теми дослідження. Однією із основних умов функціонування соціально орієнтованої економіки, формування якої проголошено Конституцією України, є наявність конкуренції між суб’єктами господарювання. Конкуренція – це об’єктивна вимога отримання більш високих результатів діяльності, ніж у інших підприємців. В її основі лежить пошук нових технологій, ресурсів. Тому у сучасних умовах господарювання науково-технічна, технологічна, економічна та інша інформація, що дозволяє отримати пріоритет на ринку товарів та послуг, є рушійної силою конкуренції, а у багатьох випадках – основною умовою економічного виживання суб’єкта господарювання. Достатньо вказати, що у більшості провідних фірм світу затрати на науково-дослідні та конструкторські роботи при випуску конкурентоспроможної продукції розраховуються сотнями мільйонів або навіть мільярдами доларів США з термінами окупності до десяти років та більше. Промислово розвинені країни в умовах інноваційної економіки будують свій підхід до питань економічного зростання на отриманні, використанні та передачі нових знань, досвіду, технологій.

Звідси наявне значення правової охорони такої інформації від несанкціонованого доступу та використання з метою недобросовісної конкуренції. Практично в усіх промислово розвинених країнах правова охорона комерційно цінної інформації здійснюється шляхом введення у національне законодавство інституту комерційної таємниці. Ряд заходів з визначення правового режиму комерційної таємниці регламентовано міжнародними актами, зокрема Угодою про комерційне використання інтелектуальної власності TRIPS.

В Україні, як і в інших пострадянських державах, інститут комерційної таємниці реанімовано після тривалої перерви у зв’язку з його невизнанням юридичною наукою та практикою. Переривистість історичного процесу, неналежна інформація про теорію і практичну реалізацію інституту комерційної таємниці у розвинених країнах, відсутність єдності поглядів у вітчизняних наукових шкіл щодо правового режиму комерційної таємниці призвели до того, що у прийнятих Господарському кодексі України (далі – ГК України) та інших нормативно-правових актах України чітко не визначено суб’єктів права на комерційну таємницю, не регламентовано порядок реалізації правового режиму комерційної таємниці, механізм захисту права на комерційну таємницю.

Аналіз господарської практики, практики органів Антимонопольного комітету України (далі – АМК) також свідчить про слабкість та недосконалість норм, що визначають правовий режим комерційної таємниці.

Питання правових засад щодо комерційної таємниці розглядалися Г.О. Андрощуком, П.П. Крайнєвим, О.Д. Святоцьким, О.А. Чоботом та ін. у межах дослідження економічної безпеки підприємства, об’єктів права інтелектуальної власності, конкурентних правовідносин. Найбільш повно право суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист досліджено Г.О. Сляднєвою. Проте ще ряд питань потребують розгляду, зокрема, сутність правового режиму комерційної таємниці, порядок допуску до комерційної таємниці акціонерів, визначення кола суб’єктів права на комерційну таємницю тощо.

Необхідність вирішення теоретичних питань удосконалення правового режиму комерційної таємниці обумовлена також забезпеченням зближення національного законодавства з законодавством ЄС, імплементації міжнародно-правових норм у національне законодавство.

Вищевикладеним зумовлюється актуальність і доцільність дослідження за темою дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт ДЮІ ЛДУВС за темою “Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (номер держреєстрації 0102U006758), а також згідно з планом держбюджетної науково-дослідної роботи ДонНУ МОН України за темою “Господарсько-правове забезпечення стабілізації і розвитку економіки України” (номер держреєстрації Г-0101U005732), у яких авторка брала участь як співвиконавець і в межах яких досліджено правовий режим комерційної таємниці, виявлено проблеми використання такого режиму у господарській діяльності та запропоновано шляхи їх вирішення.