РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ У МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ Автореферат

Актуальність теми. Один із напрямів сучасного формування й розвитку правової держави пов’язується з удосконаленням різних галузей права та відповідного законодавства у сферах боротьби зі злочинністю, забезпечення відповідальності осіб, які вчинили злочин, досягнення цілей покарання щодо засуджених до позбавлення волі.

Політика держави у сфері виконання кримінального покарання визначає цілі, принципи, стратегію, основні напрями, форми та методи діяльності із забезпечення виконання покарання, виправлення засуджених, попередження вчинення ними нових злочинів. Цілі та принципи політики в цій галузі як складової частини політики у сфері боротьби зі злочинністю, ґрунтуються на вироблених міжнародним співтовариством положеннях про поводження із засудженими, відповідних міжнародних нормативно-правових актах, досягненнях сучасної науки.

На сьогодні загальна чисельність спецконтингенту в 180 установах кримінально-виконавчої системи України складає близько 188 тисяч осіб. Правове регулювання виконання покарань у вигляді позбавлення волі та практика діяльності виправних установ призначені забезпечити вирішення завдань, сформульованих у Кримінально-виконавчому кодексі України. Одним із них є профілактика вчинення нових злочинів засудженими. Успішному втіленню цієї тези в життя підпорядкована повсякденна робота адміністрації місць позбавлення волі щодо зміцнення режиму та виховного впливу на засуджених. Однак, через низку певних обставин у виправних колоніях (надалі – ВК) трапляються не поодинокі факти вчинення злочинів. Так, упродовж останніх п’яти років в України щорічно порушувалося в середньому 330 кримінальних справ щодо засуджених до позбавлення волі.

Практика показує, що для підтримання й зміцнення правопорядку в місцях позбавлення волі, у випадках вчинення засудженими злочинів велике значення мають не лише кінцеві результати розслідування, але й пов’язані з їх досягненням результати окремих процесуальних дій, котрі забезпечують своєчасність та обґрунтованість порушення кримінальної справи, швидке встановлення за допомогою доказів особи, яка вчинила злочин, ужиття необхідних заходів для її ізоляції від інших засуджених, негайність виявлення та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Провадження розслідування відповідно до зазначених вимог дозволяє повно, усебічно та об’єктивно встановити обставини, що підлягають доказуванню в кримінальних справах. Попереднє з’ясування таких обставин є необхідною передумовою правильного розгляду справи судом, призначення в подальшому законних та обґрунтованих заходів кримінальних покарань винним, і тим самим найбільш ефективно досягти цілей загального та спеціального попередження злочинності з боку осіб, які утримуються у ВК.

Вагомий внесок у вивчення методики розслідування злочинів зробили відомі вітчизняні та зарубіжні вчені Ю.П. Алєнін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, В.Д. Берназ,
А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, І.М. Гуткін, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, І.П. Козаченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, Є.Д. Лук’янчиков, В.Г. Лукашевич, М.М. Михеєнко, В.П. Пєтков, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, С.М. Стахівський, В.В. Тіщенко,
І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило та ін. Їх роботи створили потужну методологічну та інформаційну базу, що охоплює питання організації й діяльності органів дізнання та досудового слідства стосовно системи загальнонаукових положень криміналістичної тактики й методики розслідування окремих видів злочинів, а також рекомендації, що традиційно розглядаються в теорії кримінального процесу й управління.

Разом з тим, методичне забезпечення розслідування злочинів у місцях позбавлення волі на монографічному рівні в Україні не досліджувалось. Поодинокі публікації, переважно у вигляді статей, лише фрагментально відображають окремі аспекти цієї складної проблеми. Однак, оцінка сучасного стану досліджень з проблем розслідування злочинів, вчинених у ВК, дозволяє дійти висновку: їх розробка є сьогодні загальновизнаним самостійним напрямком наукового пошуку, що відповідає потребам правоохоронної практики. Тому її подальший розвиток передбачає перш за все перехід від досліджень окремих проблем дізнання й досудового слідства у ВК до їх комплексного аналізу та висвітлення.

У цьому плані дисертаційне дослідження є першою спробою в Україні комплексного опрацювання проблем, характерних для типових ситуацій вчинення злочинів у місцях позбавлення волі, встановлення відповідних закономірностей, на основі вивчення яких виявляється вплив специфічних умов, притаманних цим установам. Крім того, урахування цих закономірностей дозволяє визначити правомірні й тактично доцільні та ефективні засоби (прийоми) діяльності органів дізнання й досудового слідства в тій чи іншій ситуаційно-типовій обстановці розслідування злочинів, вчинених у місцях позбавлення волі.

Тому вибір вектора науково-теоретичної розробки означених проблем дозволяє найбільш повно виявити коло актуальних для практики розслідування питань, вирішення котрих особливо тісно пов’язане зі специфікою провадження дізнання та досудового слідства в місцях позбавлення волі.

Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження як в аспекті актуальності так і в аспекті науково-теоретичної й практичної значимості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001–2005 рр., затвердженій Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000, постанові Верховної Ради України “Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини” від 23 березня 2000 р, Наказові МВС України “Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років” від 05 липня 2004 р. № 755. Тема роботи відповідає плану науково-дослідних робіт Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр.