УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

summary

Аналіз практики діяльності провідних зарубіжних фармацевтичних компаній показав, що на світовому фармацевтичному ринку товаром все частіше виступають права на ІВ, об’єктами якої є винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, комерційна таємниця, наукова продукція тощо. В промислово розвинутих країнах ці права після їх вартісної оцінки у вигляді нематеріальних  активів є головною  складовою  майнових  комплексів фармацевтичних фірм, які займаються розробкою і виводом на ринок інноваційних ЛЗ і технологій. Ринок ІВ сьогодні став однією з найважливіших сфер економіки у всьому світі. На долю нових або вдосконалених технологій та продуктів, що містять ОІВ, в провідних країнах світу припадає 70-85% приросту ВВП.

Як показали проведені дослідження, український ринок ІВ характеризується поки перевищенням пропозиції над попитом. З одного боку, це пов’язано з тим, що за багато років накопичилася велика кількість невикористаних пропозицій (кількість винаходів у галузі фармації і медицини за період 1991-2005 рр. складає більше 1 тис.). З іншого боку, характерною є ще недостатньо висока інноваційна активність підприємств галузі, яка обумовлена відсутністю зваженої інвестиційно-інноваційної політики держави, відсутністю стратегічних інвесторів через нестабільність економічної ситуації в Україні та ін. Подібний стан склався також і через недостатність вітчизняного досвіду використання ОІВ у господарській діяльності ФП, відсутність адаптованого до умов галузі методичного інструментарію оцінювання ОІВ; слабку розвиненість фондового ринку і уповільнений розвиток ринкових відносин безпосередньо у сфері науки.

Проведений аналіз підтверджує необхідність прийняття негайних заходів щодо прискорення процесів комерціалізації ОІВ у вітчизняній фармації. Для ідентифікації ОІВ у фармації запропонована їх класифікація; уточнені і адаптовані до фармацевтичної галузі такі основні поняття, як інтелектуальна і промислова власність, ліцензійний договір. Досліджені особливості ОІВ у фармації; сформульована сутність процесу комерціалізації ОІВ у фармацевтичній галузі; визначені головні стадії інноваційного процесу у фармації і склад робіт при комерціалізації ОІВ; на кожній з них систематизовані етапи комерціалізації фармацевтичних технологій за моделлю market pull. Розглянуті і проаналізовані існуючі у міжнародній і вітчизняній практиці методи визначення ціни ліцензії і встановлення розміру роялті. Проаналізовані можливості їх використання у фармації.

Досліджений досвід провідних зарубіжних країн щодо активного використання нових технологій комерціалізації ОІВ, створення і функціонування мережі таких інноваційних організаційних структур, як: наукові парки, технополіси, інноваційні бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічні центри, малі і середні інноваційні підприємства, венчурні фірми.

Методологічні основи дисертації і основні методи дослідження

Основу запропонованої концепції розвитку процесів комерціалізації ІВ у фармації складають такі напрямки: формування в галузі інфраструктури інноваційних послуг; трансформація інновацій з традиційної системи (наука – технологія – виробництво) в ринкову (інноваційний попит–трансакційна сфера – інноваційна пропозиція); побудова ефективного механізму стимулювання розвитку інноваційних процесів у галузі.

Методологічною основою дисертаційних досліджень є принципи цілеспрямованої дії на ОІВ з метою їх ефективного, оптимального і раціонального використання на всіх етапах створення нових ефективних ЛЗ та технологій.

Модель комерціалізації ОІВ в фармації розроблена на підставі впровадження системного підходу до управління всіма видами ресурсів, які використовуються в процесі розробки й впровадження нововведень. При побудові системи управління процесами комерціалізації ІВ враховувалась специфіка, поточний стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі. В управлінні процесами комерціалізації ІВ визначені такі головні етапи: аналіз зовнішнього середовища, який дозволяє оцінити можливості сучасного законодавства в сфері інноваційної діяльності; аналіз конкурентів і конкурентоспроможності нових ЛЗ, державної інноваційної політики; попиту на продукти інтелектуальної діяльності; аналіз потенціалу інноваційного розвитку ФП (організацій); пошук і вибір оптимальних джерел інвестування інноваційної діяльності; захист і оформлення патентів, ліцензій, ноу-хау; формування портфеля прав ФП (організації) на ОІВ; управління і контроль науковими розробками, їх впровадженням у виробництво; аналіз і оцінка ОІВ, вибір найбільш перспективних ОІВ для подальшої комерціалізації; оцінка ефективності процесів комерціалізації ОІВ; розробка патентної стратегії і маркетингової політики інновацій; вибір ефективної форми комерціалізації інновацій; правове регулювання відносин між учасниками інноваційного процесу при створенні і використанні ОІВ.

Процес комерціалізації ІВ розглядається як комплекс технічних, технологічних, економіко-фінансових і соціально-правових відносин між різними суб'єктами фармацевтичного ринку (органами державного управління і контролю, замовниками, авторами-розробниками нових ЛЗ, інвесторами та ін.) при розробці і трансфері ОІВ. Визначено, що такими ОІВ у фармації можуть бути зображення, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, раціоналізаторські пропозиції, інформація, яка відноситься до комерційної таємниці, тощо.

Обґрунтовано, що реалізація стратегії комерціалізації ОІВ можлива шляхом: продажу/купівлі ліцензій; внеску ОІВ в статутний капітал ФП; виробничої кооперації ФП; створення нового ФП; реалізації інноваційних проектів; застави ОІВ; захисту від недобросовісної конкуренції. Ефективність реалізації кожного напряму, в свою чергу, залежить від рівня значущості та попиту на ОІВ, його технологічності, ресурсозабезпеченості тощо.

Використання системного підходу, інноваційного маркетингу, урахування особливостей ОІВ як учасників ринкових відносин дозволили розробити модель управління процесами комерціалізації ОІВ на ФП (рис. 1). Її впровадження сприятиме ефективному використанню ІВ і створенню умов для формування ринку ІВ у фармації.