СПІВВІДНОШЕННЯ ПРИНЦИПІВ КОНСОЛІДАЦІЇ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПРИ ВИКОНАННІ ПОДАТКОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток суспільних відносин за всіма напрямками соціального, економічного та політичного життя впливає на необхідність та перспективність змін і в галузі оподаткування. Фактично при цьому йдеться про зустрічні напрямки впливу. З одного боку, ефективно діюча система оподаткування дозволяє сформувати фінансово забезпечені підстави гарантування соціальних, економічних, політичних зрушень та досягнення на підставі цього стабільності та динаміки в суспільстві. З другого боку, зміни соціально-економічних умов, напрямків розвитку виокремлюють мету оподаткування, закладають основи збалансованої системи оподаткування. Саме тому розвиток держави, забезпечення нею покладених завдань та функцій, здійснення своєчасно та в повному обсязі відповідних державних програм має спиратися на необхідну кількість коштів, що акумулюються в бюджетах та позабюджетних фондах за рахунок податкових надходжень.

            Саме формування цих фондів дозволяє державі та територіальним громадам реалізовувати відповідні функції. Цей процес безумовно пов’язаний із виконанням податкового обов’язку зобов’язаними особами. Податковий обов’язок виступає як одна із найбільш важливих системоутворюючих категорій в податковому праві. Тому важливо з’ясувати не тільки його правову природу, зміст, але і дослідити підстави виникнення, зміни та припинення, складові цього фундаментального правового явища.

            В роботі суттєва увага приділяється не тільки аналізу дискусійних проблем, пов’язаних з визначенням та з’ясуванням характеру податкового обов’язку. Вперше в монографічній літературі це робиться на базі дослідження принципів оподаткування, їх зв’язку та впливу на сукупність обов’язків із податкового обліку, сплати та звітності. Характеризуючи принципи оподаткування як вихідні, фундаментальні положення в галузі оподаткування, досліджується їх система, виокремлюються перспективи розвитку, висвітлюються найбільш логічні шляхи подолання протиріч. При цьому в ході дисертаційного дослідження переважна увага приділяється аналізу змісту та законодавчого відображення таких принципів оподаткування як консолідація та індивідуалізація. В роботі наголошується на шляхах їх реалізації саме під час виконання податкового обов’язку.

            Аналіз податкового обов’язку та принципів оподаткування останнім часом знаходиться у сфері уваги дослідників. Йдеться насамперед про А.В. Бризгаліна, В.І. Гурєєва, Д.А. Кобильника, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, М.О. Перепелицю,    С.Г. Пепеляєва, Н.І. Хімічеву. Найчастіше в сучасних дослідженнях розглядувана нами проблема розроблялася вченими в рамках аналізу загальних питань фінансового права, деталізації й регулювання податкових правовідносин. Значний внесок у розробку проблеми зробили: Д.В. Вінницький, Л.К. Воронова, О.Ю. Грачова, В.В. Гриценко, О.О. Дмитрик, І.Н. Ілюшихін, М.В. Карасьова, М.І. Піскотін, Ю.А. Ровинський, Н.І. Хімічева, С.Д. Ципкін. У дослідженні були використані також й праці учених з теорії держави та права, адміністративного права, а саме: Н.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Л.Д. Воєводіна, В.М. Горшеньова, С.Ф. Кечек’яна, А.В. Малько, В.В. Лазарєва, А.Е. Лунева, Б.М. Семененко, Р.Й. Халфіної, В.М. Хропанюка, І.Б. Шахова. Певний вплив на роботу мали наукові дослідження з проблем цивільного права М.М. Агаркова, С.Н. Братуся, О.С. Йоффе, А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого, Є.О. Харітонова, що в сукупності й склали науково-теоретичні підвалини дисертаційного дослідження.

            Виходячи з цього деякі питання, що стосуються предмету дослідження вже розглядалися. Але переважно це робилося на межі з іншими напрямками фінансово-правових досліджень. Що ж стосується характеристики принципів оподаткування у зв’язку з виконанням податкового обов’язку зобов’язаними особами, то подібні наукові розробки знаходяться на первинному етапі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 24 грудня 2004 року  (протокол № 7). 

Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою: „Права людини і проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування” № 0186.0.7.865.