СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ СРЕДСТВ ДЕКОНТАМИНАЦИИ ИНКУБАЦИОННЫХ ЯИЦ

summary

Науково-виробничі дослідження виконані у період з 2004 по 2008 рр. у ВАТ «Партизан» (АР Крим). Лабораторні дослідження проведені у відділі вивчення хвороб птахів, а також у лабораторіях клінічної біохімії і патоморфології ННЦ «ІЕКВМ». Схема досліджень подана на рис. 1.

Дослідження з порівняльної оцінки препаратів для передінкубаційної обробки яєць виконані в умовах ВАТ «Партизан» (АР Крим) і ННЦ «ІЕКВМ». Яйця для інкубації відбирали від курей батьківського стада кросу Домінант з урахуванням вимог РСТ УРСР 1924-82 «Яйця курячі інкубаційні. Технічні умови».

Інкубацію яєць проводили в інкубаторах «Універсал 55». Режим інкубації яєць усіх груп стандартний — згідно з методичним посібником «Інкубація яєць сільськогосподарської птиці» під загальною редакцією В. О. Бреславця (Харків, 2001). Для кожної групи виділили по одній інкубаційній і одній вивідній шафах. Кількість яєць, що інкубували, у кожній групі приблизно дорівнювала 15 000 штук.

Перед закладкою на інкубацію яйця обробляли деззасобами згідно з інструкцією на відповідний препарат. При цьому, використовували такі дезінфектанти: формалін — методом газації, решту засобів — методом зрошення з дрібнодисперсного розпилювача «Ураган» розчинами за температури 18–22 °С.

Через добу після початку інкубації від кожної групи брали змиви з поверхні яєць з метою урахування видового складу мікроорганізмів, яке проводили згідно з вимогами ДСТУ «Яйця інкубаційні сільськогосподарської птиці. Методи мікробіологічного контролювання» (2006).

У процесі інкубації категорію відходів визначали методом овоскопії з наступним розтином яєць із загиблими ембріонами. Після зачищення партії проводили розтин «задохликів» згідно з «Рекомендациями по диагностике причин эмбриональной смертности сельскохозяйственных птиц» (Загорск, 1982) з метою з’ясування причин загибелі зародків, а також бактеріологічні дослідження для встановлення більш точного діагнозу (виключення наявності інфекційного збудника). При цьому по кожній групі ураховували: категорію відходів інкубації (незапліднені яйця, кров’яне кільце, завмерлі, задохлики, тумаки, з пошкодженою шкаралупою — бій та насічка, уроди і каліки), причини загибелі зародків, виводимість яєць, кількість виведеного кондиційного та некондиційного молодняку.

Виведений кондиційний молодняк розміщували в кліткових батареях для спостереження за ростом і розвитком та для урахування збереженості поголів’я і динаміки живої маси протягом 56–60 діб вирощування.

Контрольне зважування курчат кожної групи проводили в 1-, 14-, 28- та 56–60-добовому віці. Для порівняльної оцінки ефективності засобів передінкубаційної обробки яєць курей використовували такі дезінфектанти: (віросид, бактерицид, віркон С, ВВ‑1, десподаг, параформалінова суміш, ектерицид, полідез, Desu S, Desu D, Desu R, Desu I). Розчини застосовували у концентраціях, відповідних до вимог кожного дезінфектанту.

Методика проведення бактеріологічного та вірусологічного аналізу. Для відбору проб повітря використовували апарат Кротова, до якого вміщували чашки Петрі з поживними середовищами. Змиви з поверхонь стін, обладнання та шкаралупи яєць відбирали з використанням стерильних ватно-марлевих тампонів і фізіологічного розчину.