ПРОФІЛАКТИКА ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ХВОРОБ У ТЕЛЯТ І ПОРОСЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ АСКОРБІНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ І ПРОБІОТИКА

summary

Експериментальна частина роботи виконана у 2003-2007 рр. на базі кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської державної зооветеринарної академії з використанням тварин окремих господарств агрофірми „Шахтар” – орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядька” Донецької області.

На першому етапі досліджень був проведений аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств та хімічний аналіз кормів.

В подальшому були обстежені умови годівлі тільних сухостійних корів і поросних свиноматок та одержаних від них телят і поросят, встановлений їх клінічний статус та рівень обміну речовин. На підставі виявлених порушень був сконструйований новий препарат Мікрохелм, до складу якого увійшли пробіотик Байкал-ЕМ1У та аскорбінати кобальту, цинку, міді і марганцю.

Токсичність нового препарату досліджували на безпородних білих мишах у відповідності з методичними рекомендаціями „Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин” (1997). Препарат вводили тваринам в дозі 1200 та 120 мг/кг маси тіла у формі 1%-го водного розчину через рот за допомогою шприца із  металевим зондом.

Для вивчення профілактичної дії нового експериментального препарату в кожній серії дослідів формували по дві групи новонароджених телят і поросят – дослідну і контрольну. Телятам дослідної групи щодобово протягом перших 14 діб життя, починаючи з другої доби, задавали препарат у дозі 5 см³ на голову, тварини контрольної групи препарат  не отримували. Поросятам дослідної групи  препарат вводили через рот за допомогою шприца по 2 см³ на голову щодобово, починаючи з другої доби до 1-місячного віку та по 5 см³ – до 2-місячного віку. Контрольні групи тварин препарат не отримували. Умови утримання і годівлі всіх телят і поросят були аналогічними  загальноприйнятим у господарствах.

Для контролю за станом здоров’я телят і поросят щодобово проводили клінічні дослідження за загальноприйнятою схемою. Для гематологічних та біохімічних досліджень брали кров у телят з яремної вени через кожні три доби, у поросят – з орбітального венозного синусу на 20-у, 30-у та 60-у доби їх життя.

У крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів загальновідомими методами в камері із сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну – геміглобінціанідним методом, морфологічний склад крові оцінювали в мазках, зафарбованих за методом Романовського-Гімза. Біохімічні дослідження сироватки крові включали: вміст загального білка – рефрактометричним методом, його фракцій – електрофорезом на фільтрувальному папері, суму Ig – цинк-сульфатним методом, визначення білоксинтезувальної функції печінки – пробою Вельтмана; вміст кобальту, міді, цинку і марганцю – методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С–115М. В сечі корів визначали кетонові тіла пробою Ротера. У вмісті рубця визначали величину рН за допомогою рН-метра та загальну кількість летких жирних кислот (ЛЖК) в апараті Маркгама.

Статистичну обробку цифрових даних результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми EXCEL.

      ОСНОВНІ  РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕНЬ  ТА  ЇХ  АНАЛІЗ

 Аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств АФ „Шахтар” та експертиз хімічних досліджень кормів. За складом грунтів господарства належать до південної біогеохімічної зони України, в якій спостерігається дефіцит рухомих форм цинку, кобальту, а в деяких місцях – міді і марганцю в грунтах і водних джерелах. Більша частина земель господарств, де проводились дослідження, переорана і використовується для вирощування сільськогосподарських культур. Багаторічні, безперервні переорювання земель господарств привели до втрати структури грунтів. Вони стали менш родючими, більш схильними до руйнування, змивів та зносам вітрами. Всі схили, що переорані, мають нахил більше 3º та піддаються руйнуванню водами. На змитих та збіднених вітрами грунтах зменшилась врожайність. В зв’язку з цим завданням досліджень був аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств та хімічних експертиз основних кормів, що входили до складу раціонів тварин.

 Еколого-агрохімічні паспорти грунтів господарств були розроблені Харківським обласним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і  якості  продукції „Облдержродючість” для кожного поля на підставі матеріалів агрохімічного моніторингу грунтів. Вони свідчили про те, що грунти всіх господарств за ступінню кислотності відносяться до нейтральних з низьким  вмістом міді і цинку. Вміст кобальту і марганцю не визначався.

 Аналізом виписаних лабораторією агроекологічних досліджень Інституту землеробства УААН експертиз було встановлено, що в  кормах, які використовую-ться в господарствах – сіні люцерновому,  силосі  кукурудзяному,  буряку кормово-

му, комбікормі та макусі, дефіцит цинку складав в середньому 13,32%, міді – 14,3, кобальту – 23,14 і марганцю – 26,78%. За даними Самохіна В.Т. (2000), занижений на 10–20%  вміст мікроелементів в кормах здатний спричинити захворювання тварин на гіпомікроелементоз.

Таким чином, аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств та експертиз хімічного складу кормів свідчать про дефіцит міді і цинку в грунтах, а також  кобальту, міді, цинку і марганцю в кормах, що потребує відповідних заходів  профілактики гіпомікроелементозів у тварин.