ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ЗАЩИТЫ ФУНДУКА И ЛЕЩИНЫ ОТ ПОВРЕЖДЕНИЯ НАСЕКОМЫМИ : ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ФУНДУКА ТА ЛІЩИНИ ВІД ПОШКОДЖЕННЯ КОМАХАМИ

summary

Аналіз літературних даних свідчить про велике господарське значення ліщини та фундука як джерела харчових продуктів, сировини, а також – як компоненту лісових екосистем і меліоративних насаджень. Дано характеристику поширення та біологічних особливостей ліщини та фундука у різних регіонах вирощування – Австралії, Аргентині, Іспанії, Італії, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Сирії, США, Туреччині, Франції, Чехії, Чилі.

Проаналізовано переліки комах, що трофічно пов'язані з фундуком і ліщиною в різних країнах. Виявлені відміни можна пов’язати з географічними і кліматичними особливостями регіонів, проте у більшості з них найбільшу шкоду завдає ліщиновий довгоносик. В Україні відомо 250 видів хребетних і безхребетних шкідників фундука та ліщини (Павленко, Тремль та ін. 1957). У Лісостепу та Поліссі України виявлено 177 видів комах, що пошкоджують ліщину (Кришталь, 1959). Останні дослідження проведено у 70-ті роки А.Ф.Горбуновим (1979), який вказує на ліщині 198 видів шкідливих організмів.

Свідчення про відміни у пошкодженні ліщиновим довгоносиком горіхів різних сортів фундука вказують на необхідність дослідження механізму цього явища та визначення оптимальних термінів проведення захисних заходів.

Огляд даних стосовно природних ворогів шкідників фундука та ліщини, лісогосподарських, агротехнічних заходів, свідчить, що зниження втрат урожаю горіхів забезпечує головним чином вчасне застосування хімічних інсектицидів. У зв'язку з цим необхідно було оцінити ефективність сучасних препаратів, визначити оптимальні терміни застосування та норми витрати.

ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕТОДИКА РОБІТ

Харківська область розташована у південно-східній частині України у межах водорозділу між басейнами Дона і Дніпра. По території області проходить границя лісостепової та степової зон (Остапенко, 1997). У зв'язку з цим, наші дослідження у 2001–2003 роках проведено на ліщиновому підліску у насадженнях Вовчанського держлісгоспу, Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА, а також – на плантаціях фундука в Південному лісництві Данилівського дослідного держлісгоспу (на північному заході від Харкова), у дендропарку Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (на південному сході від Харкова) та у Лозівському районі, що розташований на півдні Харківської області.

Під час маршрутних обстежень комах збирали та оцінювали зустрічання за трибальною шкалою (поодиноко, часто, масово). Фенологічні спостереження за розвитком ліщини (фундука) та шкідливих комах проводили від танення снігу до середини літа – двічі на тиждень, а у серпні – вересні один раз на тиждень. Для визначення потенційної та фактичної урожайності на окремі гілки модельних кущів прив'язували етикетки .

Комах збирали прийнятими в ентомології методами (Земкова, 1980; Падій, 1993; Федоренко, 1993; Хоменко, 1997; Яновський, 2003). Зокрема, застосовували метод косіння, роблячи 25 або 50 двійних помахів. У період масового льоту комах ловили на світло, використовуючи лампи на 100 вт та автомобільні лампи на акумуляторному живленні.

При визначенні видів комах користувалися літературою (Бровдій, 1973; Вредители ... , 1987; Герасимов, 1952; Ключко та ін., 2001; Ламперт, 1913; Насекомые ..., 1974; Падий, 1993; Римский-Корсаков, 1931; Koch, 1961). При цьому велику допомогу надали старший науковий співробітник лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА кандидат біологічних наук С.Г.Гамаюнова, старший науковий співробітник кафедри зоології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди доктор біологічних наук В.О. Михайлов і кандидат біологічних наук В.М.Грамма, за що ми їм дуже вдячні.

Терміни сезонного розвитку ліщинового довгоносика визначали при спостереженнях, косінні у кронах, струшуванні жуків з крон на полог, розтині зав'язей (горіхів) у різні дати, обліках у ґрунтових ямах площею 0,5 х 0,5 м та глибиною до 30 см (Горбунов, 1979; Тремль, 1959; Proceedings   , 2001).

Пошкодження горіхів ліщиновим довгоносиком оцінювали у Данилівському дослідному держлісгоспі на сортах фундука Давид, Боровський, Урожайний та ліщині, а на плантації в Лозівському районі – на сортах фундука Боровський, Дохідний, Клиноподібний, Кулеподібний, Пиріжок, Превосходний, Сріблястий та Шоколадний. Терміни та темпи росту оплодня та ядра горіхів оцінювали за методикою С.А.Лось (1995).

При аналізі погодних умов за роки досліджень використовували дані метеостанцій Лозова та Харків.

Інсектициди застосовували за допомогою ранцевого та тракторного обприскувачів. Біологічну ефективність оцінювали за змінами інтенсивності живлення, чисельності комах, за збереженням листя (стосовно комах-листогризів) або плодів (стосовно ліщинового довгоносика). Економічну ефективність захисних заходів оцінювали шляхом зіставлення витрат на обробку насаджень та вартості додаткової продукції (Слюсарчук, 1987). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою стандартних комп'ютерних програм Microsoft Excel 5.0.