ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ З СЕТАРІОЗОМ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ




  • скачать файл:
title:
ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ З СЕТАРІОЗОМ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ
Альтернативное Название: Эпизоотологического И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ БОРЬБЫ С сетариоз КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЧАСТИ УКРАИНЫ
Тип: synopsis
summary:

Матеріали і методи досліджень. Експериментальну частину роботи, апробацію та виробничу перевірку результатів досліджень проводили протягом 2004 - 2008 років у лабораторіях кафедри паразитології Полтавської державної аграрної академії, Інституту зоології ім. І.І. Шмальґаузена НАН України, на Полтавському м’ясокомбінаті, забійних пунктах сільськогосподарських підприємств, а також на тваринах 28 господарств 15 районів Полтавської, Кіровоградської, Вінницької і Черкаської областей. Поширення сетаріозу, сезонну та вікову динаміки, а також динаміку сетаріозної інвазії в залежності від статі тварин визначали на клінічно здоровій великій рогатій худобі та ураженій сетаріями віком від 4 місяців до 8 років.


Визначення екстенсивності та інтенсивності сетаріозної інвазії проводили за результатами неповного гельмінтологічного розтину тварин та гемоларвоскопічних досліджень удосконаленим методом Попової у модифікації Бундіної (1997). Одночасно проводили копроовоскопічні дослідження тварин методами флотації (за Котельниковим-Хреновим) та седиментації – методом послідовних промивань (1984).


Всього клінічно обстежено 2500 голів великої рогатої худоби, досліджено 2998 проб крові, проведено неповних гельмінтологічних розтинів 2512 тварин, копроовоскопічних досліджень 187 голів, зібрано 1677 екземплярів гельмінтів.


Визначення клінічного прояву сетаріозу в залежності від інтенсивності інвазії проводили в різні періоди доби у весняно-літній період з урахуванням клінічних показників та кількості мікросетарій в 1 см3  крові. Кров для дослідження відбирали з яремної вени.


Температуру тіла тварин вимірювали у прямій кишці ртутним термометром, пульс – методом пальпації на хвостовій артерії. Частоту дихання визначали, підраховуючи кількість рухів грудної і черевної стінок за 1 хвилину. Артеріальний тиск крові вимірювали осциляторним методом на хвостовій артерії.


Активність кровосисних комарів визначали у сприятливих ландшафтних осередках на пасовищах і на території ферм господарств, неблагополучних щодо сетаріозу великої рогатої худоби. Комах відловлювали за допомогою повітряного ентомологічного сачка та ексгаустера в різні періоди доби. За статистичний період (3 хв.) сачком в середньому робили 22 - 25 змахів. Усього було зібрано 1531 екз. комах. Визначення виду комарів проводили в Інституті зоології ім. І.І. Шмальґаузена НАН України після їх висушування або консервування. Для встановлення ступеня ураження комарів мікросетаріями їх заливали розчином молочної кислоти і досліджували компресорно. У штучних та природних водоймах сачком відловлювали личинок і лялечок комарів, яких консервували у рідині Карнуа.


Температуру та швидкість руху повітря вимірювали ртутним термометром ТМ-4 і термометром-анемометром ТАМ-1. Відносну вологість повітря визначали гігрометром і психрометричним термометром ТМ 4-1, інтенсивність і тривалість сонячного випромінювання – люксметром та геліографом ГУ-1.


Морфологічні та біохімічні дослідження крові проводили у здорових і хворих тварин до введення препаратів та через 5 і 15 діб після лікування. Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували в камері Горяєва за допомогою клавішного лічильника для підрахунку формених елементів крові (В.В. Меншиков, 1987), дослідження вмісту гемоглобіну проводили фотометрично (В.В. Меншиков, 1987), мазки крові фарбували за Романовським-Гімзою і виводили лейкограму. ШОЕ вимірювали за методом Панченкова (І.П. Кондрахін, 1985). У сироватці крові визначали вміст загального білка за біуретовою реакцією (В.В. Меншиков, 1987), вміст білкових фракцій – турбідіметричним методом із калієм фосфорнокислим однозаміщеним (В.С. Камишніков, 2000), С-реактивного білка – реакцією преципітації – латекс-аглютинації (В.С. Камишніков, 2000), β-ліпопротеїнів – за методом Бурштейна-Самай (А.В. Архіпов, 1973), вміст холестерину – за методом Ілька (В.В. Меншиков, 1987), рівень білірубіну – методом Іендрашика за діазореакцією (В.В. Меншиков, 1987), креатиніну – за кольоровою реакцією Яффе методом Поппера (І.П. Кайдашев, 2003), сечовини – за кольоровою реакцією з диацетилмонооксимом (І.П. Кайдашев, 2003), вміст залишкового азоту – з реактивом Несслера (В.В. Меншиков, 1973), серомукоїдів – турбідіметричним методом (В.С. Камишніков, 2000), загального кальцію – з орто-крезолфталеїнкомплексоном (І.П. Кайдашев, 2003), заліза – за методом Сендела (В.І. Георгієвський, 1979). Тимолову пробу проводили турбідіметрично в трансмалеатному буфері (V. Chromy, 1974), активність аспартатамінотрансферази (АСТ) й аланінамінотрансферази (АЛТ) визначали динітрофенілгідразиновим методом (І.П. Кайдашев, 2003). Для дослідження системи гемостазу тварин користувалися стандартними методами визначення толерантності плазми до гепарину (В.С. Камишніков, 2000) та концентрації фібриногену (В.П. Балуда, 1980).


Всього проведено морфологічних і біохімічних досліджень 130 проб крові.


Визначення терапевтичної ефективності бровермектину ін’єкційного, бровермектину ін’єкційного у комбінації з розчином настоянки ехінацеї пурпурової та леваветом 10% проводили на великій рогатій худобі, спонтанно ураженій сетаріями. Бровермектин ін’єкційний використовували підшкірно у дозі 1 см3 на 50 кг маси тіла одноразово. Розчин настоянки ехінацеї пурпурової вводили підшкірно у дозі 20 см3 на тварину впродовж трьох діб, а через п’ять діб – бровермектин ін’єкційний у дозі 1 см3/50 кг маси тіла двічі з інтервалом сім діб. Левавет 10% використали підшкірно у дозі 1 см3 на 25 кг маси тіла дворазово з інтервалом три доби, а через три доби після останнього введення левавету – бровермектин ін’єкційний підшкірно одноразово у дозі 1 см3/50 кг маси тіла. В експериментальні дослідження комплексного лікування тварин за сетаріозу було підібрано 30 голів, а у виробничі випробування – 75 голів великої рогатої худоби. Випробування терапевтичної ефективності антгельмінтиків та імуностимуляторів проводили шляхом підрахунку кількості мікросетарій у 1 см3 крові, яку відбирали до введення препаратів та через 5, 15 і 45 діб після дегельмінтизації.


Для визначення тривалості репелентної дії неостомазану, аверсекту купочного, препарату АСД (фракція 3) та гвоздичної олії було відібрано 5 груп по 5 тварин віком 4 - 5 місяців масою 100 - 150 кг (всього 25 голів великої рогатої худоби). Для захисту від кровосисних комах тварин перших двох груп обробляли водними розчинами неостомазану (1:400) і аверсекту (1:300) у дозі 1,5 - 2,0 л робочого розчину на тварину. Препарат АСД (фракція 3) та гвоздичну олію наносили у чистому вигляді за допомогою шприца на поверхню тіла тварин (уздовж хребта, кінцівок тощо). Тварин контрольної групи обробляли водою. Ентомологічну ефективність визначали розрахунком коефіцієнту відлякувальної дії (КВД); задовільним вважали захист при значеннях КВД не нижче 75%. Відлов двокрилих комах проводили з 1930 до 2100 перед обробкою тварин та через 1,5 години після нанесення робочих розчинів, а далі щоденно протягом тижня. В середньому над кожною твариною за 3 хвилини робили по 22 - 25 змахів ентомологічним сачком.


 


Статистично-математичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми MS Excel – 2003, визначаючи коефіцієнт кореляції (за К. Пірсоном), середнє арифметичне (М), його похибку (m) та рівень достовірності (р), використовуючи таблицю Т-критеріїв Стьюдента. 

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)