ЗАХОДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ У БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Проблема ефективної протидії корупції належить до найгостріших і найскладніших завдань, що стоять нині перед українською державою.

Корупція вражає життєво важливі інститути суспільства, породжує глибоку недовіру громадян до влади, становить загрозу не лише економічному, а й соціальному прогресу України загалом. Тому розробка системи заходів, спрямованої на попередження, виявлення і подолання корупції належить до першочергових завдань держави.

На шляху розв’язання проблеми протидії корупції зроблено чимало кроків. В Україні більше десяти років діє спеціальний антикорупційний закон, антикорупційні норми запровадженні в низці інших нормативно-правових актів, насамперед у законодавстві про державу службу. У пошуках ефективних механізмів протидії корупції наша держава веде постійний діалог з міжнародною спільнотою, є учасником низки міжнародних конвенцій антикорупційної спрямованості.

Незважаючи на певні позитивні зрушення в цьому напрямі, слід визнати, що відчутних позитивних результатів у боротьбі з даним антисоціальним явищем поки ще не здобуто. Це зумовлено низкою чинників об’єктивного і суб’єктивного характеру: політичною нестабільністю, що викликає недієздатність усього механізму державної влади, відсутністю послідовної стратегії протидії корупції, нестабільністю та складністю застосування антикорупційного законодавства.

Масштаб проблеми потребує комплексного підходу до її розв’язання, наукового забезпечення всіх напрямів протидії корупції.

Різні аспекти проблеми протидії корупції були предметом досліджень таких вітчизняних науковців, як Л.І. Аркуша, О.О. Дудоров, А.П. Закалюк, М.І. Камлик, М.І. Мельник, Є.В. Невмержицький, А.І. Редька, І.К. Туркевич, М.І. Хавронюк,В.І. Шакун, С.А. Шалгунова та інші.

На дисертаційному рівні було проведено дослідження О.О. Дудоровим, Д.Г. Забродою, В.С. Лукомським, М.І. Мельником, Є.В. Невмержицьким. Останніми роками окремі аспекти застосування адміністративного примусу розглядались у дисертаційних роботах О.В. Терещука, С.С. Рогульського.

Проте проблема застосування саме адміністративного примусу в протидії корупції зазначеними дослідниками спеціально не розглядалась. Ними висвітлювались або окремі заходи адміністративного примусу (заходи адміністративної відповідальності), або адміністративний примус досліджувався як складова системи адміністративно-правових заходів у протидії корупції.

Потенціал використання заходів адміністративного примусу в протидії корупції, одночасно із заходами адміністративної відповідальності, включає заходи адміністративного попередження та припинення правопорушень. За своїм обсягом, на погляд автора, заходи адміністративного примусу становлять найчисленнішу групу серед заходів державного примусу і є засобом охорони правопорядку у сфері державного управління.

З огляду на те, що корупція поширена у сфері функціонування державної влади, а суб’єктами корупційних порушень є особи уповноважені на виконання функцій держави, саме заходи адміністративного примусу, насамперед заходи адміністративного попередження, повинні сприяти мінімізації корупційних проявів.

Зазначені чинники зумовлюють необхідність комплексного дослідження заходів адміністративного примусу в протидії корупції.

При дослідженні теми автор спирався також на праці вітчизняних учених, які присвячені проблемам адміністративного примусу, зокрема, В.Б. Авєр’янова, В.С. Анджієвського, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, Г.П. Бондаренка, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Т.О. Коломоєць, Л.В. Коваля, А.П. Клюшниченка, О.І. Коваленко, О.В. Кузьменко, І.В. Мартьянова, В.М. Марчука, С.Р. Мельника, В.І. Олефіра, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенко, І.М. Пахомова, І.А. Тимченка, Н.В. Хорощак, В.П. Чабана, В.О. Шамрая, В.К. Шкарупи, О.М. Якуби, Х.П. Ярмакі та іншіх.

Проблеми застосування заходів адміністративного примусу в достатній мірі висвітлені в роботах зарубіжних учених, а саме: І.Ф. Бартикова, Д.М. Бахраха, І.О. Галагана, П.С. Дагеля, М.І. Єропкіна, А.І. Каплунові, Ю.М. Козлова, С.І. Котюргіна, А.В. Куракіна, В.М. Манохіна, А.Ф. Ноздрачова, Д.М. Овсянки, П.А. Петухова, Л.Л. Попова, Н.Г. Салішевої, В.Д. Сорокіна, С.С. Студенікіна та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації включена до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 1998–2005 рр.

Обраний напрям дослідження ґрунтується на положеннях Концепції боротьби з корупцією на 1998–2005 роки, затвердженої указом Президента України № 367 від 24.04.1998 р.; Комплексної програми профілактики злочинності на 2000–2005 роки, затвердженої Указом Президента України №1376/2000 від 25.12.2000 р.; Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001– 2005 рр. (рішення Колегії МВС України від 18.12.2000 р., № 9 КМ/1); Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр. (п.1.1. наказу МВС України № 755 від 05.07.2004 р.).