ДИСПОЗИТИВНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРИНЦИПУ ЗМАГАЛЬНОСТІ У КРИМІНАЛЬНО-МУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демократичні перетворення, що відбулися останнім часом в Україні обумовили перегляд традиційних уявлень юридичної наук, щодо принципів кримінального судочинства, та їх застосування при розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ. Основні принципи як кримінального так і цивільного процесів, мають у своїй основі єдине нормативне джерело – Конституцію України, що ініціює приведення кримінально-процесуальних норм, які розкривають зміст засад кримінального провадження, у відповідність з конституційними нормами. Серед багатьох конституційних засад названо і змагальність, що обумовило доповнення діючого Кримінально-процесуального кодексу України зовсім новою статтею (ст. 16-1 КПК України), яка нормативно закріплює раніше діючі тільки у теорії кримінального процесу поняття змагальності і диспозитивності. Однак, нажаль, автори зазначеної норми не розкрили конкретне визначення цих понять, що утруднює для практиків не тільки уяснення, але й застосування змагальності і диспозитивності в повній мірі при відправленні правосуддя.

Недостатня розробленість зазначеної проблеми, відсутність об’ємних досліджень, присвячених цьому питанню обумовили вибір теми дослідження “Диспозитивність як елемент принципу змагальності у кримінальному процесі України”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років (п. 1.1), Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років (Розділ V, п.п. 10, 26, 45), затверджених наказом МВС України від 30.06.02 р. № 635, та Головним напрямкам наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки (п. 1.4), затвердженим вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 23.03.01 р.).