ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В ПОРЯДКУ ВИНЯТКОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ Автореферат

Актуальність теми. Ідеалом правосуддя є законне, обґрунтоване та справедливе, а відтак – стабільне і непохитне судове рішення, яким припиняються матеріальні та процесуальні правовідносини шляхом категоричного вирішення правового конфлікту. Однак практично такий ідеал є недосяжним. Як би правильно не була організована судова система, якими б не були гарантії, створені законом для винесення судом правосудних рішень, можливість допущення помилок при їх постановленні ніколи не можна виключити. Тому виникає потреба в створенні надійної та ефективної системи виявлення, виправлення та попередження судових помилок. Світова та вітчизняна наука і практика кримінального судочинства виробили таку систему. В Україні її складовими елементами є апеляційне, касаційне провадження та перегляд судових рішень у порядку виняткового провадження.

В умовах взятого Україною курсу на повноправне членство у європейській спільноті хід реформування вітчизняного кримінально-процесуального законодавства, зокрема його контрольних стадій, перебуває під пильним спостереженням європейської та світової громадськості. Серед цих стадій на особливу увагу заслуговує перегляд судових рішень у порядку виняткового провадження, оскільки питання, які ставляться та вирішуються на цьому етапі кримінально-процесуальної діяльності, зумовлені перевіркою таких судових рішень, правосудність яких, здавалося б, не повинна викликати сумнівів.

Проблеми, пов’язані з переглядом судових рішень у порядку виняткового провадження, незважаючи на важливе теоретичне та практичне значення, не привертають особливої уваги вчених, тому й до сьогодні не стали предметом дисертаційних та спеціальних монографічних досліджень. Окремі аспекти перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження висвітлені, головним чином, на конференціях у тезах доповідей, у статтях, в окремих главах посібників і підручників з кримінального процесу України та в розділах науково-практичних коментарів до чинного Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України), авторами яких є Ю. Ігнатенко, І. Коліушко, Р. Куйбіда, В. Маляренко, В. Лобач, Г. Омельяненко, В. Тертишник, В. Фінько, В. Шибіко, В. Шишкін, М. Шумило та ін.

Утім, перевірка судових рішень, що набрали законної сили, завжди привертала увагу науковців у радянський період. Цій проблемі присвячено чимало ґрунтовних праць, у тому числі дисертаційного та монографічного характеру, таких дослідників, як В. Алєксєєв, Г. Анашкін, В. Банін, В. Басков, М. Бєлобабченко, В. Блінов, М. Гродзінський, Ю. Грошевий, А. Грун, В. Дємідов, А. Кобліков, П. Лупінська, Є. Мартинчик, В. Маслов, І. Михайловська, Я. Мотовіловкер, П. Пашкєвич, І. Пєрлов, В. Поснік, І. Потеружа, Р. Рахунов, А. Рівлін, Г. Саркісянц, М. Строгович, Б. Тєтєрін, О. Тьомушкін, А. Ципкін, Н. Шило, В. Шинд.

Однак праці цих та інших авторів, які торкаються перегляду судових рішень, що набрали законної сили, були створені в інших умовах – до становлення України як самостійної, незалежної держави з новим соціально-економічним устроєм та правовою системою, до прийняття Конституції України 1996 р., численних концептуальних змін у законодавстві, що регламентує кримінальний процес, особливо після проведення у 2001 р. так званої “малої судової реформи”. Відтак у цих працях з об’єктивних причин не враховані ті кардинальні політичні, соціально-економічні та правові перетворення, що відбулися за цей час.

У сучасний період значний внесок у розвиток теорії та практики перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в кримінальному процесі зробили правознавці Російської Федерації, де цей науковий напрям став предметом монографічних, дисертаційних та інших досліджень таких процесуалістів, як М. Вєдіщєв, М. Громов, М. Ковтун, О. Котов, О. Рижаков та Т. Шинельова.

У складному та тривалому процесі формування в Україні правової держави, у зв'язку з підготовкою нового КПК України, необхідно переосмислити результати проведених раніше досліджень з проблем перегляду судових рішень, що набрали законної сили, дослідити зміни, новели, запроваджені у вітчизняне кримінально-процесуальне законодавство останніх років, дати їм науково обґрунтований аналіз та відповідну правову оцінку. Все це й зумовлює актуальність дисертаційного дослідження, його наукове та практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в рамках науково-дослідної тематики кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка “Вдосконалення кримінально-процесуального законодавства і практики його застосування”. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка від 27 березня 2002 р. протокол №11/3.