ДЖЕРЕЛА ПОДАТКОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Від того, як люди розуміють право, залежить, як вони будуть ним користуватися. Це ж саме стосується і джерел права. Звісно, що неправильне розуміння джерел права призводить до такого ж неправильного користування ними. В свою чергу, чим адекватнішим є розуміння джерел права, тим оптимальнішим і ефективнішим буде їх використання. Якщо, наприклад, у сучасній Україні є достатньо ознак, які свідчать про великі недоліки у використанні джерел її податкового права, то це означає, з нашої точки зору, що існують не менші проблеми з їх розумінням. Недарма одним з теоретиків фінансового права України П.С.Пацурківським зроблено висновок про те, що проблема джерел податкового права держави, як і джерел фінансового права в цілому, на загальнотеоретичному, методологічному рівні розроблена незрівнянно менше у фінансово-правовій науці, ніж категорії „предмет фінансового права” та „предмет податкового права”, „метод фінансового права” та „метод податкового права”.

Ступінь наукової розробки теми дослідження. За винятком підрозділу „Джерела фінансового права” в монографії П.С.Пацур-ківського “Проблеми теорії фінансового права” ні в українській, ні в російській та іншій зарубіжній літера­турі ці питання не досліджуються як об’єкти спеціальної наукової розробки, а зрідка лише дотично згадуються. П.С.Пацурківський у зазначеній нами роботі, за його ж словами, по суті лише сформу­лював деякі нові методологічні підходи до аналізу джерел фінан­сового права. На нашу думку, найціннішим з його нововведень є обґрунтування необхідності застосування принципу соціального натуралізму до аналізу явищ фінансово-правової дійсності, в т.ч. й аналізу джерел податкового права держави.

У недорозвинутому стані, як стверджують фахівці, перебу­ває також і загальноправова категорія «джерела права» в цілому. Ці дві категорії - «джерела податкового права» та «джерела права в цілому» співвідносяться між собою, як особливе та загальне, а тому, щоб з'ясувати по суті перше, необхідно хоча б у загальних рисах охарактеризувати друге. А тут має місце наступна ситуація. Для радянської юридичної науки, з якої виростає правова наука України, завжди була притаманна істотна недооцінка питання про джерела права. Достатньо сказати, що за весь післявоєнний радян­ський період бу­ло опубліковано лише два загальнотеоретичні до­слідження з цієї проблеми та не­знач­­на кількість робіт, в яких роз­глядаються джерела права в окремих галузях і право­вих системах. Одиничні наукові розробки цієї проблеми з'явились в постсоціаліс­тичний період. Джерела ж права окремих юридичних інститутів не досліджувалися взагалі.

У радянський період дослідженню тих або інших аспектів джерел податкового права були при­свячені роботи Ю.А.Ровинського, С.Д.Цип-кіна, В.С.Запольського, Д.А.Бекерської, Г.Л.Мар’яхіна, А.Х.Хезретова. При цьому  характерним для їх досліджень було те, що вони ототожнювали категорії „джерела податкового права” та „податкове законодавство”. В свою чергу, термін „податкове законодавство” вони використовували головним чином у широкому розумінні слова, оскільки саме такий доктринальний підхід до тлумачення законодавства панував у радянській теорії держави і права.

Із сучасних українських дослідників джерел податкового права доцільно виділити М.П.Кучерявенка, який є провідним фахівцем з питань вітчиз­няної теорії податкового права. Ним започатко­вано чимало нових перспективних методологіч­них підходів до цієї проблеми, зроблені цінні узагальнення, оцінки та висновки, які можна роз­глядати в якості критеріїв та орієнтирів усім на­ступним дослідникам цих проблем. Зокрема, М.П.Кучерявенко зробив висновок, що „джерела податкового права є вираженням правотворчої діяльності держави у формі прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми податкового права”.

В останні роки помітним явищем у вітчиз­няній науці фінансового права стали дослідження з проблем оподаткування та податкового законодавства Р.О.Гаврилюк, якою запропоновано та послідовно реалізу­ється природно-позитивний підхід до теорії і практики податкового права. Вона аргументовано не погоджується з вузьконормативним розумінням податкового права і наводить чимало аргументів на користь того, що держава не стільки встановлює податкове право у законах, скільки формулює його в них, а власне формування податкового права, як і права в цілому, відбувається в глибинах суспільного життя, що держава є винятковим творцем податкового закону, але не податкового права.

Подальший розвиток та конкретизацію сучасні підходи до аналізу податкового законодавства, джерел податкового права в цілому, запропоновані провідними вітчизняними фахівцями з теорії по­даткового права, знай­шли у монографіях О.В.Щербанюк, Г.В.Бех, М.О.Пере-пелиці та В.В.Хохуляка, у ряді навча­льно-методичних видань, у кандидатських дисер­таціях В.В.Безуглої, Н.В.Воротіної, В.М.Чебан, М.М.Весельського, І.Є.Криницького, О.Г.Свєчнікової, В.М.Кофлана та інших. Проте, як і попередні автори, чіткого визначення поняття „джерело податкового права” вони не дають. Відсутнє також чітке нормативно закріплене визначення поняття „податкове законодавство”.

Усі зазначені вище та багато інших робіт вчених минулого і сучасних науковців з проблем теорії фінансового права в цілому, правової природи податку та юридичних джерел податкового права стали водночас науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Конституційне, адміністративне і фінансове право України в умовах переходу до ринкової економіки: проблеми теорії і практики” №0102U005305. Крім того, цей напрямок досліджень включений до планових тем Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, визначений серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України.