ДОВГА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕЦИКЛІНГУ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету,
завдання, об’єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну та практичне
значення отриманих результатів; вказано зв'язок з науковими програмами, планами,
темами; наведено інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.
7
У першому розділі «Теоретичні засади дослідження ефективності рециклінгу
твердих побутових відходів» із застосуванням історичного підходу висвітлено сутність
рециклінгу твердих побутових відходів та його економіко-екологічної ефективності,
вивчено класифікацію побутових відходів та основні принципи їх рециклінгу, наведено
систему показників для оцінювання економіко-екологічної ефективності рециклінгу й
утилізації побутових відходів, проаналізовано міжнародний досвід щодо поводження з
ТПВ та їх рециклінгу.
Пошуки ефективних методів поводження зі сміттям у світі ведуться із 3 ст. до н.е.
Незважаючи на актуальність і практичну потребу в ефективному управлінні відходами
на сміттєпереробних підприємствах, до цього часу серед науковців і практиків немає
єдності, насамперед у теоретичних підходах щодо трактування сутності рециклінгу ТПВ.
Існують еколого-сировинний, технологічний, організаційний, економічний, соціальний,
управлінський та інші підходи. Тому часто ототожнюють поняття «рециклінг»,
«утилізація», «видалення» і «перероблення побутових відходів», що негативно
позначається на реалізації практичних заходів з управління ними. Враховуючи чинні
вимоги міжнародних стандартів і Директив Європейського Союзу у сфері поводження з
відходами, під рециклінгом твердих побутових відходів, на нашу думку, слід розуміти
сукупність процесів щодо зміни фізичного стану і властивостей відходів за допомогою
спеціальних методів на основі первинного сортування в домогосподарствах та інших
джерелах утворення для отримання прибутку з повторного використання продуктів
переробки (вторинної сировини) на принципах збереження довкілля.
Ефективне управління рециклінгом ТПВ потребує розробки науково обґрунтованої
класифікації видів відходів. В Україні діє Державний Класифікатор відходів ДК 005-96, в
якому наведено групування відходів і класифікацію послуг, пов’язаних з утворенням,
використанням, видаленням відходів. Через методичні недоліки класифікатор не
повністю відповідає сучасним потребам. Зокрема, в ньому немає переліку видів
побутових відходів, віднесених до групи «Відходи діяльності установ громадського
харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів
інших, відходи комунальні та аналогічні неспецифічні промислові інші». Крім того,
побутові відходи не розподілено за рівнем шкідливості, що утруднює управління ТПВ,
послаблює контроль за накопиченням, роздільним збиранням, рециклінгом. Для
удосконалення класифікації видів відходів доцільно виокремити побутові відходи в
самостійну групу та доповнити класифікаційні їх ознаки щодо можливості повторного
використання, трудових затрат, матеріало- та енергоємності переробки. З метою
підвищення ефективності рециклінгу ТПВ на сміттєпереробних підприємствах
необхідно доповнити систему принципів поводження з ними, такими як комплексність,
керованість, системність та конкретність.
На практиці аналіз ефективності переробки та утилізації ТПВ сміттєпереробних
підприємств здійснюється за спрощеною схемою з використанням кількох абсолютних
показників (сукупний дохід, витрати виробництва, обсяг відходів), чого недостатньо. Для
забезпечення комплексності та системності дослідження пропонуємо застосовувати
розроблену організаційно-методичну блок-схему аналізу ефективності рециклінгу ТПВ,
яка передбачає визначення об’єкта, мети, завдань, принципів, етапів і вибору наукових
методів аналізу, а також виокремлення інформаційної бази.
8
У другому розділі «Оцінювання економіко-екологічної ефективності рециклінгу
твердих побутових відходів на сміттєпереробних підприємствах України»
проаналізовано стан поводження та рециклінгу ТПВ, виявлено основні його тенденції і
закономірності, а також проведено оцінювання економіко-екологічної ефективності
рециклінгу твердих побутових відходів на сміттєпереробних підприємствах України.
Проблема стрімкого утворення та нераціонального поводження з ТПВ надзвичайно
важлива для України, оскільки практично всі побутові відходи вивозять на полігони та
стихійні звалища, офіційна статистика щодо яких відсутня. На полігонах накопичено
майже 38 млрд т відходів (у т.ч. небезпечних) на площі в 42 тис. км2
, що становить 7%
загальної території. Виявлено, що кожний житель України щороку продукує майже
400 кг ТПВ, а у промислово розвинених містах – на третину більше (у Швейцарії –
350 кг/рік, у Німеччині – 200 кг/рік, у Бельгії – 170 кг/рік, у Швеції – до 150 кг/рік).