Гугля Юлія Олексіївна. Мінуючі мушки підродини Agromyzinae (Diptera: Agromyzidae) Північного Сходу України (фауна, морфологія, екологічні особливості)

summary

У розділі наведено короткий огляд історії вивчення агромізид світу, починаючи з кінця XVIII століття до сьогодення. Незважаючи на те, що фауну мушок-агромізид світу досліджують понад 200 років, ступінь вивченості на більшості континентів є незначним. Найкраще відомий таксономічний склад фаун Західної Європи, Японії, Північної Америки та деяких країн Південно- Східної Азії. Найзначніший внесок був зроблений діптерологами XX ст.: Ф. Гендель (Hendel, 1920, 1931-1936) виділив основні ознаки підродин, провів перший розширений фауністичний огляд агромізид Європи. М. Г ерінг (Hering, 1935, 1951a, 1951b, 1953a, 1958, 1962) склав довідник пошкоджень на рослинах та комах, що їх спричиняють. К.Фрік (Fric, 1952) критично переглянув родову систему родини, загальну будову геніталій самців і розробив ключі для визначення родів за ознаками геніталій та личинок. Я. Т. Новаковський (Nowakowskyi, 1962) уперше розглянув особливості будови геніталій агромізид різних морфо-екологічних груп і детально дослідив усі особливості життєдіяльності, зв’язок з кормовими рослинами та еволюцію агромізид. К. А. Спенсер (Spencer, 1964, 1969, 1972, 1973, 1976, 1977, 1981, 1986) опрацював колекції усіх великих музеїв світу та розробив визначники видів
агромізид майже всіх континентів. Також фауну та екологію вивчали та вивчають Г. Гріффітс (Griffiths, 1972), М. Сасакава (Sasakawa, 1953, 1956, 1958, 1960, 1961, 1964б, 1965, 1967, 1993а, 1993б, 1994а, 1994б, 1997, 2008в, 2010в), С. Пакальнішкіс (Пакальнишкис, 1981а, 1981б, 1983, 1984, 1986, 1988а, 1988б, 1990а, 1990б; Pakalniskis, 1988, 1991, 1992, 1993, 1995, 1998b, 1998c, 2000, 2004), В. Злобін (Злобин, 1998а, 1998б, 2000а, 2000б, 2001а, 2001б, 2005), М. Черні (Ce
y, 1991, 1985, 1994, 1999, 2005, 2006а, 2006б, 2007а, 2007б, 2009, 2011), М. фон Чірнхаус (Tschimhaus, 2000) та ін.
До початку досліджень, за літературними даними для фауни України було відомо 14 видів агромізин (Hendel, 1936; Spenсer, 1966; Кришталь, 1959; Леженина, 1997).