Орлов, Віктор Анатолійович. Європейські стандарти в муніципальній охороні громадського порядку

summary

Правове забезпечення та імплементація європейський стандартів в умовах міждержавної інтеграції: Матеріали круглого столу (11 грудня 2013 року, м. Маріуполь). Маріуполь: МДУ, 2013. 213 с. С. 57-59.
Загальнодемократичні процеси європейської інтеграції просуваються в Україні на фоні стагнації у всіх сферах суспільного життя та дестабілізації політичної обстановки. В таких умовах вкрай необхідним є сталий громадський порядок, який сприятиме проведенню реформ та перетворень в контексті євроінтеграції, та, що не менш важливо, забезпечить обстановку особистої безпеки та спокою громадян, їх праці і відпочинку, поваги їх честі, людської гідності та суспільної моральності, збереження майна, та нормальних умов для функціонування державних, муніципальних і громадських підприємств та організацій.
Проте, на протязі всіх років Незалежності українське населення незадоволено роботою органів внутрішніх справ (підтримують міліцію тільки 9,2 % населення)[1], зокрема ця низька оцінка викликана слабким забезпеченням міліцією громадського порядку на вулицях міста чи селища, де мешкають громадяни. Громадсько-политичні та соціально-економічні реалії сьогодення вимагають від вчених та влади пошуку шляхів до найефективнішого здійснення охорони громадського порядку на місцевому рівні.
Проведене дослідження дає підстави вважати, що при створенні моделі української муніципальної міліції необхідно зосередити увагу на досвіді держав Європи зі схожою централізованою системою управління, яким притаманні наступні риси муніципальних підрозділів охорони громадського порядку:
1. Створюються та підпорядковуються органам місцевого самоврядування, підзвітні громаді, знаходяться «на службі» у населення муніципалітету, фінансуються органами самоврядування, та в діяльності дотримуються певних європейських наднаціональних стандартів;
2. Функціонують у межах чітко визначеної законодавством компетенції та юрисдикції, яка обмежується діяльністю з охорони громадського порядку, виконанням рішень місцевого самоврядування, додержання екологічного законодавства, санітарних норм та правил торгівлі, також можуть виконувати й інші функції, не пов’язані з розкриттям злочинів;
3. Їх діяльність координується державними органами, та муніципальна поліція уявляє собою дублерів і помічників державної поліції.
Слід підкреслити, що цей досвід не повинен всебічно копіюватися, тому що кожна країна має свої адміністративно-територіальні, географічні, національні, економічні та інші відмінності, таким чином, з огляду на наявний європейський досвід, потрібно створити відповідну українську науково-виважену модель муніципальної міліції.