ТОПІШКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА : ТОПИШКО НАТАЛЬЯ ПЕТРОВНА СОЦИАЛЬНАЯ ЗАЩИТА НАСЕЛЕНИЯ КАК МЕХАНИЗМ СОДЕЙСТВИЯ РАЗВИТИЮ ОБЩЕСТВА

summary

У Вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; надано інформацію про їх апробацію і публікації.
У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження системи соціального захисту населення як інституту соціально-економічних відносин» уточнено сутність СЗН як одного з інституціональних механізмів соціальної політики, завданням якого є сприяння стійкому розвитку економіки та суспільства; розглянуто категоріальний апарат СЗН і наукові підходи до його дослідження; проаналізовано моделі соціальної політики і СЗН як її складової; охарактеризовано систему інституціонального забезпечення та інструменти його регуляторного механізму; визначено соціально-економічні показники соціальної захищеності населення в умовах дії соціальних ризиків; узагальнено методичні засади та інструментарій дослідження його кількісних та якісних параметрів.
У роботі показано, що сучасні тенденції спонукають до пошуку нової парадигми соціальної політики, яка б забезпечувала соціоекономічну рівновагу і розвиток суспільства на основі дотримання принципів економічної ефективності та соціальної справедливості, а не їх суперечливості, тим більше антагонізму. Підкреслено, що мова йде не про реалізацію окремих соціальних програм чи проектів, а про потребу в інституційних перетвореннях і структурних реформах соціально-трудової сфери.
Автором підтримано підхід науковців до аналізу соціальної політики як системного явища і двовекторності її спрямування (захисного і розвиваючого). Зауважено, що чітко виділити ці напрями важко внаслідок складності організації соціуму. Мету СЗН підпорядковано меті соціальної політики – створенню передумов для суспільного добробуту, стабільності та розвитку. У її досягненні система СЗН має відносну самостійність, власні цілі, принципи, форми і методи їх реалізації.
У процесі дослідження не виявлено однозначності щодо трактування теоретико-методологічних засад СЗН. На рисунку 1 відображено спектр підходів науковців до розгляду сутності СЗН. Запропоновано трактувати СЗН як систему правових, економічних, організаційних відносин між членами суспільства з приводу підтримки умов їх життєдіяльності на рівні визначених державою соціальних стандартів для попередження/зменшення негативного впливу на них несприятливих подій, що виникають за умов ринку і на життєвому шляху людини. Як економічна категорія СЗН є системою відносин між суб’єктами економіки щодо перерозподілу національного доходу з метою забезпечення державних соціальних стандартів (норм і нормативів) рівня життя населення в умовах дії соціальних ризиків.
До з’ясування необхідності СЗН автор підходить із широких позицій трактування його сутності, пояснюючи це багатоплановістю його ролі в суспільстві, потребою соціуму в зменшенні соціальної нерівності в усіх сферах життєдіяльності людей (а не лише у сфері споживання матеріальних благ) на основі забезпечення всіх громадян певним мінімумом суспільних благ із метою зниження соціальної конфліктності та створення умов для розвитку суспільства. Поглиблення нерівності зумовлює соціальні диспропорції та структурні деформації, посилення відчуження і соціального відторгнення.