БРИЧУК Костянтин Григорович ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ

summary

У вступі розкрито сутність і стан розробленості питання; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичну цінність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.
У першому розділі – «Теоретичні засади формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг» – розкрито базові дефініції у сфері формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг; обґрунтовано модель формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг.
Теоретичний аналіз формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг показав, що цей різновид послуг має ряд домінуючих ознак, які дозволяють відокремлення її в самостійний економічний сегмент. При цьому відносно високий рівень доступності цього виду послуг істотно підвищує їх соціально-економічну значущість, оскільки веде до покращення якості та рівня життя населення.
У роботі запропоновано трактувати дефініцію «електронна державна послуга», як взаємодію органів державної влади та населення країни з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі та інформаційних технологій, що сприяє задоволенню потреб, захисту прав і законних інтересів учасників надання і отримання державних послуг.
Зазначено, що стандарти електронних державних послуг істотно відрізняються від стандартів традиційних форм надання державних послуг та повинні передбачати: можливість використання електронного підпису; отримання інформації, необхідної для отримання державної послуги, в електронній формі; отримання інформації про стан (стадії) надання державної послуги в режимі видаленого доступу; формування статистичної інформації про надання державних послуг; гарантії захисту особистих даних; можливість звернення в орган, що надає державну послугу, для отримання державної послуги дистанційним способом; можливість використати отримані документи для звернення за іншою, державною послугою (у електронному або документованому форматі); безпосереднє отримання результату в електронній формі. Дотримання принципів формування стандартів електронних державних послуг дозволить істотно підвищити ефективність усієї системи державного управління, включаючи: моніторинг і підвищення економічної обґрунтованості формування і виконання бюджетів усіх рівнів; гарантування соціально-незахищеним верствам населення мінімального рівня благ і послуг, що надаються на безкоштовній основі та граничного рівня плати за життєво важливі послуги, що надаються на платній основі; побудова на економічно обґрунтованому рівні міжбюджетних відносин в Україні; підвищення рівня прозорості та використання бюджетних коштів.
Під дефініцією «інноваційна управлінська діяльність у системі надання електронних державних послуг» запропоновано розуміти діяльність, яка спрямована на використання результатів наукових досліджень і розробок для вдосконалення організаційно-економічних та управлінських технологій, що призводять до підвищення ефективності функціонування усієї системи державного управління в цілому.
Обґрунтовано класифікацію управлінських інновацій у системі надання електронних державних послуг, використання якої дозволить оцінювати їх конкретніше, повніше, комплексно визначати їх результативність і напрями інноваційного процесу, вимагаючи коригування або підтримки, а також виявляти неоднорідність інновацій і визначати методи управління кожної з них, адекватні особливостям кожного інноваційного процесу, а саме: управлінсько-технологічні, що виникають при застосуванні поліпшених, досконаліших способів організації та управління процесами надання електронних державних послуг; організаційно-управлінські, пов’язані, передусім, з забезпеченням інформаційної безпеки організації процесу надання електронних державних послуг; інформаційно-управлінські, властиві вирішенню задачі організації раціональних інформаційних потоків у процесі надання електронних державних послуг, підвищення достовірності та оперативності отримання інформації.
У ході дослідження удосконалено напрями державної інноваційної політики сприяння формуванню інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг, а саме: розробка стратегічної інноваційної управлінської концепції; удосконалення напрямів діяльності і формування інноваційних проектів і програм створення та розвитку електронних державних послуг; побудова організаційної структури та структури управління інноваційною моделлю надання електронних державних послуг; інтеграція організаційно-управлінських процесів та інноваційної технології; підбір кадрів та календарний розподіл робіт, контроль за їх виконанням, створення творчої атмосфери та висока мотивація інтелектуальної праці.
Визначено, що електронні державні послуги можуть надавати тільки органи державної влади, тому, електронна державна послуга є однією з різновидів державної функції, а, отже, є невід’ємною властивістю органів державної влади. Тому проблема розподілу функцій державної влади і надання електронних державних послуг включає такі аспекти: розмежування господарських і здійснюваних відповідно до повноважень функцій. Існуюча практика забезпечує умови для зменшення бар’єрів, що перешкоджають ефективності входу на ринки, де діє орган з владними повноваженнями, який має свої інтереси як організація, що виконує певні господарські функції. Також поєднання функцій створює необхідні умови для перешкоди роботи інших господарюючих суб’єктів, створення необхідних умов для незаконних угод та умов, що дискримінують ці угоди, і, зрештою, - неефективного розміщення ресурсів.
Надання електронних державних послуг виступає необхідною умовою заощадження часу і коштів громадян та підприємств при здійсненні угод. У той же час, надання таких послуг пов’язане з витратами. У зв’язку з цим, постає питання щодо коштів покриття витрат. Однією з альтернатив бюджетному фінансуванню - продаж цих послуг населенню. Надання органами державного управління платних електронних послуг населенню може бути охарактеризовано тим, що ці органи спеціалізуються на обробці інформації, що призводить до економії витрат для суспільства у задоволенні особистих потреб (видача різних експертних та інших висновків на платній основі, необхідних для отримання ліцензій, дозволів та інших документів, необхідних для здійснення повноцінної господарської діяльності). Сучасна практика надання органами державної влади послуг експертного, освітнього, сертифікаційного та іншого характеру відноситься до ділової інфраструктури, а в розвинених країнах здійснюється приватними фірмами та їх асоціаціями.
Обґрунтовано модель формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг шляхом визначення основних етапів її реалізації, а саме: розроблення організаційного механізму формування управлінських рішень; формування механізму зворотного зв’язку від населення і організацій до органів державної влади, що включає вирішення проблем авторизації запитів і відповідей, електронного підпису; формування кількісних параметрів і обсягів модельованих процесів надання електронних державних послуг; моделювання адміністративного регламенту, що має стандартизований набір атрибутів, до яких входять, зокрема, опис специфічної мети кожного процесу, форматні правила і ролі суб’єктів процесу, етапи і послідовність виконання процесу, його входи і виходи; розробка стратегії впровадження процесів надання електронних державних послуг методом послідовного наближення, коли впроваджуваний процес послідовно покращується, виходячи з реальної ситуації, в якій він функціонує.
У другому розділі – «Оцінка сучасного стану інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг» – здійснено аналіз стану та перспектив інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг; розроблено концепцію удосконалення формування інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг; запропоновано організаційний механізм формування універсальної системи підтримки ухвалення управлінських рішень та швидкого доступу до широкого спектру державних послуг.
У рамках розглянутих концептуальних підходів конкретизовано специфічні особливості формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг в Україні. Тому автором було сформульовано пріоритетні напрями розвитку системи надання електронних державних послуг у сфері взаємодії з населенням: створення електронних сервісів, що забезпечують громадянам ефективну систему пошуку роботи і працевлаштування; створення сервісів з подання різного роду заяв (на отримання допомоги з безробіття, реєстрацію за місцем проживання); формування каналів прямої взаємодії громадян і державних установ, що зокрема, дозволяють звертатися в органи державної влади за фактами порушення їх законних інтересів; отримання громадянами інформації про послуги організацій охорони здоров’я, освіти, культури, органів соціального захисту; забезпечення громадянам доступу через Інтернет до каталогів.
У роботі розроблено концепцію удосконалення формування інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг, що містить такі напрями: формування інформаційної інфраструктури з підтримки взаємодії між науково-дослідними організаціями та реальним сектором економіки; формування інституційних та організаційно-економічних механізмів підтримки малих і середніх інноваційних компаній та інноваційних проектів (підтримка потенціалу зростання, допомога в пошуку нових зв’язків і ланцюгів постачань); широке надання консультаційних послуг у сфері використання прав інтелектуальної власності; мотивація та фінансове стимулювання молодих учених до створення інтелектуальних продуктів; інтеграція вітчизняної науки в міжнародні науково-дослідні мережі, залучення кращих учених та інноваційних менеджерів в Україну; створення можливостей з розширення послуг у сфері інноваційного менеджменту і консалтингу; формування стійких та ефективних інформаційних та інфраструктурних зв’язків між основними блоками інноваційної системи (державою, наукою, реальним сектором економіки, малим інноваційним бізнесом); моніторинг впливу нових проектів законодавчих і нормативних актів держави на дослідження та інновації.
Обґрунтовано діяльність впровадження сервіс-орієнтованої інноваційної моделі управління інформацією в системі надання електронних державних послуг в Україні, а саме: моніторинг підвищення якості державних послуг і послуг соціальної сфери, зокрема за рахунок формування сучасної інформаційної інфраструктури; оцінка забезпечення юридичних осіб електронними картами з електронно-цифровим підписом для «безпаперового» отримання електронних державних послуг; контроль поширення використання «інфоматів», як терміналу, що дозволяє отримати повний обсяг інформації про державні послуги, прискорити документообіг, отримати консультаційні послуги, у тому числі і у відео форматі, впровадити систему «електронних» черг надання послуг в режимі «єдиного вікна».