ХЛЄБНИКОВ Артем Андрійович РОЗВИТОК СИСТЕМИ НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАТНТ : Хлебников Артем Андреевич РАЗВИТИЕ СИСТЕМЫ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ ПУБЛИЧНЫХ УСЛУГ В УКРАТНЫ

summary

У вступі обгрунтовується актуальність теми, аналізується ступінь її наукової розробленості, сформульовано мету і завдання, зазначено об’єкт, предмет дослідження, охарактеризовано ступінь наукової новизни одержаних результатів, їхнє теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробації дисертації та публікації, у яких подано результати роботи.
У першому розділі - «Теоретичні засади надання публічних послуг в сучасних умовах» - досліджуються поняття соціальної, державної і публічної послуги, визначається змістовне наповнення цих понять, досліджується інституційну структуру ринку публічних послуг, а також інституційні альтернативи впливу споживачів на якість цих послуг.
Узагальнення різних наукових підходів до визначення соціальних послуг дозволило визначити, що соціальні послуги - це послуги, що не мають безпосереднього економічного або фінансового виміру і спрямовані на задоволення інтелектуальних, духовних і фізичних потреб громадян, їхніх соціальних інтересів з метою забезпечення нормальної життєдіяльності, соціальної безпеки, розвитку суспільних відносин; при цьому соціальні послуги можуть надаватися публічними, приватними та громадськими організаціями, як окремо, так і у взаємодії.
Встановлено, що адміністративні послуги являють собою різновид публічних послуг, пов’язаний з реєстрацією, нормативним оформленням і подальшим супроводом діяльності юридичних осіб, а також із задоволенням суспільних інтересів громадян. До муніципальних належать послуги, що надаються органами місцевого самоврядування і комунальними підприємствами, що їм підпорядковуються, в рамках наявних повноважень та спрямовані на задоволення потреб місцевих громад. У свою чергу, надання державних послуг здійснюється державними органами та установами у відповідності до нормативно встановленого переліку та процедур. У демократичній державі надання державних послуг спрямовано на задоволення потреб й інтересів як окремих громадян, так і суспільства в цілому, гарантованих чинним законодавством, насамперед, конституцією.
Відтак, можна стверджувати, що «державні» послуги відрізняються від соціальних. Соціальні послуги можуть надаватися не тільки державою, державні ж - виключно інститутами держави, які мають монополію на їх надання. Між тим, і ті й інші мають певні відмінності з публічними послугами. Публічні послуги об‘єднують поняття адміністративні, муніципальні, державні послуги і характеризують нормативно регламентовану діяльність, пов‘язану з отриманням / наданням певних індивідуальних, колективних або соціальних благ.
На основі синтезу наявних підходів до категорії публічних послуг було віднесено послуги, що задовольняють таким критеріям: 1) діяльність щодо надання / отримання таких послуг відбувається відкрито, в публічній сфері; 2) така діяльність регулюється нормативно; 3) результатом надання послуги є отримання суспільного або індивідуального блага; 4) надання послуги ініціює споживач, який має потребу в отриманні того чи іншого суспільного або індивідуального блага; 5) відповідальними за якість надання послуги є органи влади, які або безпосередньо надають такі послуги, або контролюють, регулюють процес їх надання.
При цьому, за результатами синтезу існуючих наукових підходів, можна виокремити дві групи критеріїв, що визначають якість публічної послуги:
1) критерії, що пов’язані з якістю самої послуги: а) відповідність вимогам, які висуваються до послуг споживачами: ступінь задоволення потреби, наскільки результат є корисним для споживача; тривалість результату, протягом якого часу він відчувається; однозначність результату; б) критерії надійності результату послуги: застосовність результату у різних ситуаціях; оригінальність результату;
2) критерії, що пов’язані з якістю процесу надання послуги: доступність послуги (інформаційна, територіальна, фізична); час на отримання послуги; комфортність отримання послуги; вартість отримання послуги; можливість оскарження у разі незадоволення..
Встановлено, що ринок публічних послуг є складною динамічною системою. Системними властивостями ринку публічних послуг є функціональність, 
ієрархічність, цілеспрямованість, цілісність, самоорганізація, стійкість, структура і керованість. Однією з головних властивостей цієї системи є динамічність. Властиві ринку публічних послуг функціональні характеристики обумовлюють його особливості.
По-перше, в якості основних публічних послуг можна розглядати соціальні послуги, а саме послуги, що надаються у сферах: освіти і науки, охорони здоров’я, культури і фізичної культури, послуги з соціального забезпечення, відпочинку тощо. Друга особливість ринку публічних послуг - безкоштовність або часткова платність надання публічних послуг. Безкоштовність публічних послуг передбачає відсутність безпосереднього відшкодування витрат на їх виробництво в момент отримання. Третя особливість ринку публічних послуг полягає в тому, що функціонування ринку публічних послуг відіграє важливу роль у накопиченні людського капіталу. Четверта особливість полягає у високій динамічності ринкових процесів. П’ята - сегментованість попиту на послуги залежно від доходів, цін, суб’єктивної оцінки споживачем значущості (нагальності) послуги, а також від національних традицій і особливостей споживання, стилю життя тощо. Шоста - високий ступінь диференціації послуг як ринкового продукту по споживчим характеристикам (горизонтальна диференціація) і за рівнем якості (вертикальна диференціація). Сьома - виражена територіальна сегментація і локальний характер. Локальний характер проявляється а тому, що потреби в звичайних послугах, як правило, задовольняються але місцем проживання або за місцем роботи. Восьма - важлива роль нецінових факторів. Потенціальні споживачі послуги звертають серйозну увагу не стільки на рівень цін, скільки на якість обслуговування, наявність сучасних і безпечних технологій, у тому числі якщо акцент робиться на сервісній складовій.